Діяльність диспетчерської служби на підприємстві

Диспетчерське регулювання - це контроль виконання планів, графіків і поточна координація роботи задіяних цехів дільниць і робочих місць у процесі виконання завдань.

Диспетчерське регулювання полягає в:

• контролі за виконанням планів-графіків;

• поточній координації роботи спряжених цехів, дільниць і робочих місць у процесі виконання завдання.

Добре організована диспетчерська служба підвищує оперативність управління виробництвом, скорочує втрати робочого часу через організаційні причини, своєчасно усуває виробничі труднощі, знижує простої обладнання та інших технічних засобів, полегшує і удосконалює працю керівників і спеціалістів, які звільняються від багатьох розпорядницьких і контрольних операцій, підвищує якість управлінських рішень, завдяки використанню необхідної оперативної інформації.

Об'єктами диспетчерського управління на підприємствах є: цехи, відділення, внутрішньогосподарські кооперативи, бригади, загони і окремі орендні колективи, тваринницькі ферми, центральна ремонтна майстерня, майстерні, відділки, допоміжні підприємства і служби.

Диспетчерській службі доручається виконання таких завдань оперативного управління:

- організація складання оперативних планів і завдань, доведення до виконавців і контроль за їхнім виконанням;

- прийом, обробка і систематизація оперативних звітів про хід виконання робіт, виробництво і реалізацію продукції, стан ресурсів;

- своєчасне забезпечення оперативною інформацією керівників і спеціалістів господарства, а також вищих органів управління;

- проведення разом із спеціалістами господарства оперативного аналізу ходу виконання робіт і стану ресурсів;

- своєчасне усунення причин, що порушують встановлений режим роботи на усіх ділянках виробництва шляхом маневрування трудовими, технічними та іншими ресурсами господарства.

25.Шляхи покращення оперативного планування на підприємстві

Оперативне планування діяльності підприємства — це поточне виробничо-фінансове і виконавче планування на короткий період часу, орієнтоване на доповнення, деталізацію, внесення коректив до накреслених раніше планів і графіків робіт.

Суть оперативного планування полягає в детальній розробці планів підприємств та їхніх підрозділів (цехів, бригад, ферм, навіть робочих місць) на короткі проміжки часу — окремий виробничий період, місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну. При цьому опрацювання планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їх виконання та поточного регулювання.

Завжди необхідно вдосконалювати оперативне планування відповідно до нових ринкових вимог для досягнення ефективної діяльності. Насамперед, необхідно враховувати, що оперативне планування має ґрунтуватися на таких наукових принципах, як науковість, комплексність, неперервність, цілеспрямованість, точність, гнучкість, оптимальність, структуризація планів, їх координація та економічність процесу планування, принцип стандартизації процесів і техніки планування.

Важливою та актуальною проблемою організації планування діяльності підприємств виступає забезпеченість їх комп’ютерною технікою, сучасними програмними засобами та відповідним кваліфікованим персоналом планово-економічних служб. Ще одним важливим напрямом вдосконалення оперативного планування виробництва є розробка оптимальної виробничої програми на добу, декаду, місяць. Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:

1) планування оптимальної структури номенклатури продукції;

2) визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва.

Формування оптимальної виробничої програми неможливе без врахування виробничих критеріїв, а саме: виробничої потужності, матеріально-технічного, кадрового потенціалу. Саме цим пояснюється важливість ресурсного обґрунтування виробничої програми.