Политика военного коммунизма в У. Основой действий большевиков в У.в эк.сфере явл. политика «воен­.ком-ма»,к проведенню кот.в РСФСР большевики приступили еще в 1918г. Эта пол-ка предполагала

Основой действий большевиков в У.в эк.сфере явл. политика «воен­.ком-ма»,к проведенню кот.в РСФСР большевики приступили еще в 1918г. Эта пол-ка предполагала постр-е в кратчай.сроки основ ком.эк-ки, основан.на ликвид.част.собств-ти на ср-ва пр-ва и замене товарно-денеж.отн-й централизован.распредел-ем продуктов труда.На практике мероприятия «ВК» предполагали след:В с/х: национал-ция помещ.земель и передача их в пользов-е беднейш.крестьянству,созд.коллектив.х-в. Именно коллектив.х-ва рассматр. большев.рук-вом как основа ком-ма в деревне,поэт.власти,часто насильств-но,пытались заставить крестьян вступать в так.х-ва.В пром-ти: национал-ция круп.предприятий,д/управ­лення кот.был созд.Укр.совет нар.х-ва,введение уравнител.оплаты труда.В финанс.сфере: национ-ция банковс.сферы,запрет частн.торговли, гос.распредел-е пр-тов труда (картонная с-ма), искусств.инфляция.С янв.1919г. нач.хлебозаготовки, осно-ван.на прямом продуктообмене м/д городом и селом.Постеп.,в усл-ях товарн.дефицита,эти меропри-ятия приобрели х-р продразверстки (апр.1919г.) —изьятия у крестьян,часто насильственно, «излишков» продовольствия.При этом часть изъятого продовольствия передав.бедней.крестьянам. Следствием такой политики стал спад пром.пр-ва из-за потери рабочими материал.заинтересов-ти в рез-тах труда и вспышки антибольшевист.восстаний в деревне.Крестьянство не желало выполнять завышен.нормы продразверстки и решит.высту­пало против передачи земли коллектив.х-вам.По отчетам СНК УССР 25 % изьятого зерна было «разграблено» и лишь 1/10 часть вывезена в РСФСР. Провал политики «ВК» привел к пад-ю влияния сов.власти в У.и изгнанию большевиков в сер.1919г. Восстановл-е власти большевиков в У.в 1920г. означ.и восстановл-е политики «ВК»,кот.была сущ-но изменена.Т.к.наибольшее недовольство крестьян вызывало насильственное объед-е в кол.х-ва, их создание объявлялось добровол.По закону Всеукрревкома«О земле»от 5 фев.1920г.земли,принадлеж. круп. землевлад-цам,конфисков-сь и передав.крестьянству. Уменьш-сь к-во земель,передаваем.совхозам.Но в конце фев.1920г. бьіл принят закон о хлебной разверстке,что означ.продолж-е политики насильств. изтъятия продовольствия у крестьян.Этим занимались части Красн.армии и спец.создан.прод.отряды. Крестьянство негативно восприняло введ-е продразверстки, и ее план так и не был выполнен.С 1920г. в У. особо ужесточилась политика «ВК» в пр-ти. Была провед.национализация круп.и сред.предприятий,т рансп.с-мы и банков. Кроме того, на тер.У.была введена обязат.трудовая повинность, позволявшая г-ву неограниченно эксплуатировать насел-е.Но эти меры лишь ухудшили ситуацию в нар.х-ве У.Пром.предприятия практически прекратили вьшуск продукции, в стране началась гиперинфляция. Осн.принципы политики большевиков в У., несмотря на некот.уступки, продолжали вызывать недов-во.

3.Античні міста-держави в Північному Причорномор ї

На рубежі VIII-VII ст. до н. є. на північних берегах Чорного та Азов­ського морів виникли античні (стародавні) грецькі міста-держави (полі­си).Серед грецьких міст-держав найвідомі-ші: Ольвія (нині с. Парутіне в гирлі Пів­денного Бугу), Херсонес (околиці сучасного Севастополя), Пантикапей (місце сучасної Керчі), Тіра (на місці нинішнього Білгоро-да-Дністровського), Феодосія (Крим), Кер-кінітида (на місці сучасної Євпаторії), Та-наїс (гирло Дону) та ін. Античне місто складалося з двох частин: безпосередньо з укріпленого поліса та хлі­боробських селищ. Кожне місто мало мо­гутні мури, власне військо, охорону, карбу­вало монету, видавало закони. Мешканці міст обробляли поля, розводили виноград­ники, були ремісниками, вели жваву тор­гівлю із сусідами та Грецією.Скіфи, які жили поруч з містами, приво­зили до грецьких полісів зерно, худобу, ра­бів, а купували вироби ремісників, вино, тканини. Грецькі поліси! лися різноманітними ремеслами: обробкою металів, виготовленні лірних прикрас та кераміки, ткацтвом і шкіряним виробництвом держави швидко збагачувалися. На початку свого існування грецькі міста були ра­бовласницькими республіками. Право брати участь в управлінні містом мали лише вільні громадяни-чоловіки з 25 років. Жінки, іноземці, раби були позбавлені виборчих прав. Уся законодавча влада в містах зосереджувалася в руках народних зборів, до яких мав право ввійти будь-який громадянин міста; виконавча — у руках ради міста, яка обира­лася на однорічний термін.