Державотворення Війська Запорізького

Основні події визвольної війни на чолі з Б.Хмельницьким

Причини, цілі й рушійні сили національно-визвольної боротьби українського народу середини 17 століття.

Причини:

- важкий феодально-кріпосницький гніт

- національний гніт (Польща проводила політику колонізації, усіляко перешкоджало розвитку української мови, культури)

- релігійні утиски (Польща насаджувала католицьку, греко - католицьку віру)

- агресивна зовнішня політика Польщі, націлена на поглинання України

Мети:

- знищення польського панування й створення незалежної, соборної держави в етнічних границях України

-ліквідація великого землеволодіння й твердження в України нового соціально-економічного ладу із дрібною власністю на землю

Виходячи із цього війна, по суті, являла собою національну революцію, яка відкривала перспективу до перехід до буржуазного суспільства.

Рушійні сили: Головною силою визвольної війни було козацтво. Саме воно відігравало роль політичного керівника народу, носія державності. Разом з козацтвом у визвольній війні брали активну участь: селяни, міщани, дрібна українська шляхта й православне духівництво.

Основні події можна розділити на три етапи:

1) 1648 рік (увесь рік) - переможний етап. У цей час народна армія, створена Б.Хмельницьким одержала ряд чудових перемог:

- вона завдала поразки польським військам 5-6 червня 1648 року під Жовтими Водами (три тисячі полонених воїнів, 50 шляхт) - Дніпропетровська область

- 16.05.1648г - друга перемога під Корсунем (Дніпро. область)

- третя перемога 11-13.09. 1648г. під Пилявцами (Хмельницька область)

Підсумком першого етапу визвольної війни з'явилося звільнення більшої частини українських земель від іноземного поневолення. На звільненій території стало формуватися українська козацька держава. Територія стала ділитися на полки й сотні на чолі з полковниками й сотниками.

2) 1649-1651г. г.- драматичний етап. Навесні 1649 г. у настання пішли поляки. Б.Хмельницький застосовує тактикові швидкого маневру, оточив польську армію під Зборовым. Його союзник - кримський хан, однак у той момент, коли назрівала поразка польських військ, кримський хан зрадив Хмельницького. Він відвів свої війська й зажадав від Хмельницького укласти з польським королем. Причина поведінки кримського хана - острах посилення України. Хмельницький змушений у серпень в 1649г. підписати Зборовский договір. Згідно з договором Київське, Чернігівське, Братславское воєводство переходили до Хмельницького, уся інша територія під владою Польщі, В 1651г. на Україну знову рушила величезна (150000) військо Польщі битва, Що Вирішує, у червні 1651г. під Берестечком, Хмельницький програв битву (друга зрада татар). Хмельницький змушено укласти важкий Білоцерківський договір, тому договору під владою гетьмана залишалося тільки Київське воєводство.

3) 1652-1654г. г. Навесні 1652г. зібравши нові сили Хмельницький завдав поразки полякам в урочище Ваток. Перемога була блискучою. Після цього Хмельницький став шукати надійного союзника. Таким союзником була Росія. Хмельницький запропонував прийняти Україну під свою високу руку. Російський цар зібрав земський собор, який 1.10.1653г. прийняв розв'язок включити Україну до складу Росії.

Основа держави: демократія й авторитаризм. Держава сформувалася під дію двох факторів: традицій і звичаїв громадському життя українців, особливо Запорізької Січі, і геополітичного положення, яке обумовило постійну ситуацію незвичайному стану в державі. Функціонування держави виявилося у впровадженні власного територіального розподілу, створенні й діяльності органів публічної влади; уведенні своєї податкової системи. Військово-сотенному територіально - адміністративному подолу відповідала система органів публічної влади. Ця система фактично дублювала модель керування Запорізькою Січчю. Гетьман був главою й правителем України. Фінансовою системою керував "підскарбій". Військо, як і в Запорізькій Січі. Українська держава активна діяла на міжнародній арені- дипломатичні контакти. Виходить, у процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася деяка еволюція від ідеї козацької автономії до створення суверенної незалежної держави. В основу державотворчого процесу була покладена модель військового територіального розподілу й систему організації публічної влади Запорізької Січі. Згодом під впливом обставин у житті козацької держави підсилилися тенденції переростання демократії в авторитаризм, а республіки в монархію.