Директорія

Грушевський

ЗУНР

Західні українці також як і східні прагнули створити незалежна українська держава. Поразка Австро-Угорщині у війні сприяла цьому. 18.10.1918г. - створена УНР. Президентом став Петрушевич. Був утворений уряд в УНР, гос. секретаріат очолив К. Левицкий. Національна Рада видала маніфест, у якім проголосила загальне виборче право, 8- мі вартовий робочий день, проведення аграрної реформи. Однак активізувалися й польські цілі, вони готувалися відновити Річ Посполиту, у границях 1772г. Національна революція переросла у війну за незалежність республіки. Для захисту республіки була створена УГА, чисельністю до 100 тис. чіл. Уряд ЗУНР звернулося до уряду УНР із пропозицією про возз'єднання в єдину державу. Урочистий акт відбувся 22.01.1919г.

Видатний український історик, видний політичний і державний діяч, публіцист Михайло Грушевський народився 17 вересня 1866 г. у г. Пагорбі (нині г. Хелм, Польща) у родині педагога-славіста. Політичну діяльність Грушевський почав у Галичині, де в 1899 г. став одним із засновників Української національно-демократичної партії. У роки першої російської революції багато часу проводив на Придніпровській Україні. В 1907 р. Грушевський організував і очолив Українське наукове суспільство в Києві. В 1908 р., продовжуючи свою політичну діяльність, став одним з ініціаторів створення й головою Суспільства українських поступовцев, що об'єднав більшість українських партій і національно-суспільних організацій. У той період Грушевський видав ряд публікацій щодо українського питання - "С, що біжить волны" (1906 р.), "освобождение Росії й український вопрос" (1907 р.), "наша политика" (1911 р.), "свободная Украина" (1917 р.). Історична концепція Грушевського складалася під впливом В. Антоновича, Н. Костомарова й М. Драгоманова. Ідеї народництва й федералізму переважали в його науковій і суспільній діяльності. Для історичної концепції Грушевського було характерне верховенство "соціальних інтересів над національно-державними. Однак у процесі подальшого вивчення історії України й особистої участі в суспільно-політичнім житті Грушевський усе більше значення надавав державно-національному факторові. Ідеалом майбутнього обладнання України для Грушевського був демократичний федералізм із широкими правами громадян, виборністю всіх органів керування. Великі заслуги Грушевського як ученого, який створив цілісну концепцію українського історичного процесу. Михайлом Грушевським була запропонована наступна схема української історії: 1) українці як окремий народ існують ще з ранньосередньовічного періоду; 2) у Київській Русі українці представляли ядро держави, окрему від північно-східної (у майбутньому - росіян) народності; 3) спадкоємцем державності Київської Русі виступило спочатку Галицько-волинське князівство, а пізніше - частково Велике князівство Литовське. Як державний і політичний діяч періоду української національно-визвольної боротьби 1917-1921 рр. він належить до найвизначніших фігур української історії.

Головою директорії був Винниченко, головний отаман військ - Петлюра. Директорія вступила як політична приемница Центроальной Ради. Придя до влади вона відновила колишню назву держави УНР. Директорія знову ввела 8- мі вартовий робочий день, відновила право про передачі поміщицької землі селянам. Однак здійснити все це директорія не змогла. Україна була оточена ворогами з усіх боків. Антанта висунула такі вимоги: виключити зі складу директорії представників соціальних партій, виключити Винниченко й Петлюру; припинити соціальні експерименти. Винниченко вийшов з директорії й виїхав за кордон. Петлюра вийшов з партії й очолив директорію. Це не допомогло. Армія Петлюри потрапила в трикутник смерті. Затиснута більшовиками, поміщиками, білогвардійцями. 24.04.1920г. - союз із Польщею. Західно-українські землі переходять до Польщі. 25.04.1920г. початий спільний підхід польських армій і петлюрівських військ. Початок був успішним, але червона армія розгромивши білогвардійців завдала поразки спільним військам Польщі й УНР. Радянська влада встановилася на більшій частині України.