Північна Америка

Заключение

Внешняя торговля

Сельское хозяйство

Промышленный сектор

Экономика

ВВП на душу населения в 2010 году, рассчитанный по паритету покупательной способности — 5483 долл. (109-е место в мире по данным МВФ). Ниже уровня бедности — 16 % населения (в 2008 году).

Пошив одежды, производство ремесленных изделий (циновки, верёвки, кустарный промысел), сувениров, консервация продуктов, строительство лодок, зданий. В традиционных видах работы в основном занято женское население.

Развито слабо. Значительная часть продуктов питания импортируется. Основная местная культура —кокосовая пальма, выращивают также бананы, овощи, фрукты, батат, хлебное дерево.

Экспорт — 125 млн долл. (в 2008) — рыба (70 %) и почтовые марки.

Основные покупатели — Таиланд 34,5 %, Великобритания 13,8 %, Франция 12,2 %, Италия 9 %, Шри-Ланка 8,5 %.

Импорт — 1,2 млрд долл. (в 2008) — нефтепродукты, лодки, продовольствие, одежда, промышленные и потребительские товары.

Основные поставщики — Сингапур 26,6 %, ОАЭ 16,5 %, Малайзия 9,5 %, Индия 9,2 %, Таиланд 4,7 %.

Заключение:

С экономической точки зрения страны Южной Азии все еще остаются в списке государств Третьего Мира. Сюда, как правило, относят отстающие от индустриально развитых стран Запада по экономическому развитию страны Южной и Юго-Восточной Азии, Африки и Латинской Америки. И хотя в настоящее время экономика Китая и Индии форсировано развивается, становясь все более независимой, в целом, экономика Южной Азии отличается такими характеристиками, как низкий уровень дохода на душу населения и чрезвычайно высокая численность населения, нормальную жизнь которого экономика этих стран обеспечить не в состоянии. Высокая динамика экономического роста за последние десятилетия характерна для иностранного сектора и предпринимательского капитала в экономике этих стран. Наиболее сильные позиции транснационального бизнеса в Индии. Здесь действует почти 300 отделений и дочерних компаний ТНК (Великобритании, США, ФРГ) и свыше 2000 общих компаний. Некоторые из них (производство автопокрышек, моющих средств) монополизированные иностранным капиталом. В тот же время Индия - один из крупнейших получателей иностранной финансовой помощи. Эта страна, в свою очередь, ежегодно предоставляет до 1 млрд рупий займов другим странам, в основном государствам субконтинента.

Относительно современных интеграционных процессов в регионе, то их влияние на экономическое развитие стран пока что незначительно.

Страны Южной Азии в основном заняты в таких производствах и видах промышленности как пищевая и текстильная, кроме того, в некоторых государствах развиты отдельные добывающие отрасли промышленности. В большой мере экономика государств Южной Азии зависит от активной торговли с партнерами из других азиатских регионов и Европы.

Отдельным пунктом в экономике всех стран Южной Азии проходит графа «туризм». Во всех странах этого региона туристическая инфраструктура хорошо развита, поскольку эта отрасль привлекает значительные объемы инвестиций в страны Южной Азии. Каждая из них имеет длинный список достопримечательностей и культурных программ, ежегодно привлекающих в эти места сотни туристов. Карта Южной Азии пестрит излюбленными местами паломничества туристов, стекающихся сюда со всего мира, чтобы посетить священные монастыри Тибета, позагорать на солнечных пляжах Шри-Ланки, окунуться в мир нескончаемого праздника в Гоа.

Список использованной литературы:

1. https://nepal-nepal.ru
2. https://ru.wikipedia.org

1.Склад туристського макрорегіону Північної Америки.

Виділяються 5 різних зон за відвідуваністю туристами:

1. Східна (північний схід США і південь Канади). Тут туристів приваблюють архітектурно -історичні пам'ятки та культура місцевих народів.

2. Західна. Незаймана природна природа, національні парки США і Канади, гірськолижні курорти.

3. Центральна. Ця частина найменше цікавить туристів з-за вирощування в цих місцях сільськогосподарських культур і відсутністю будь-яких пам'яток.

4. Північна (Аляска і північ Канади). Сувора природа і перспективний розвиток регіону.

5. Узбережжя Тихого і Атлантичного океанів. М'який клімат, яскраве сонце, тепле море - все це найбільш привабливо для туристів.

Туристи відвідують майже всі країни Північної Америки, але більшу кількість іноземних туристів відвідують США і Канаду. Туристична галузь тут досить розвинена, так як готельна і транспортна індустрія на висоті. Популярними центрами туризму є наступні міста: Нью - Йорк, Лос -Анджелес, Флорида, Вашингтон, Філадельфія, Сан -Франциско, Гавайські острови, штати Каліфорнія і Техас.

До складу макрорегіону Америка входять Північна (США, Канада, Мексика), Центральна, Південна Америка і Карибський мезорегіону.

2.Показати розсходження в рівні економічного розвитку,рівні життя населення цих країн.

У Канаді проживає 34 мільйона людей. Незважаючи на велику площу, приблизно? населення Канади проживає в межах 160 км від кордону з США. Канада - дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. Основними напрямками міграції населення всередині Канади вже багато років є відтік молоді із сільських районів і маленьких містечок у великі міста, а також масовий результат кваліфікованої робочої сили (інженери, медсестри, дизайнери та ін) і випускників вузів на роботу в США.

У Мексиці 112500000 чоловік, з них 57,464 мільйона жінок і 54,858 мільйона чоловіків. У 2005 році на кожну жінку припадало 2,4 дитини і цей показник продовжує швидко падати. Сучасний етнічний склад становить представників з трьох груп: європейців, місцевих індіанців і африканців. Білі становлять 5 %, метиси 63 %, індіанці 30% і 2% інші групи (азіати, мулати і афроамериканці)

США - 309 469 203 людини. Населення США дуже різнопланове за етнічною та національною ознакою, тому США досить обгрунтовано називають нацією іммігрантів - з 1790 по 1994 рр.. в країну прибуло з Європи, Латинської Америки, Азії та Африки майже 64 млн іммігрантів. Економічно активне населення (робоча сила) це частина населення, забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Чисельність цієї групи населення включає зайнятих і безробітних. За підрахунками Бюро трудової статистики США, на лютий 2008 економічно активно 153374000 людина або 51,12 % (робочі місця у 145993000); а по аналогічним даним за переписом 2000 року Бюро перепису США: 126 149 256 чоловік; у відсотках економічно активне населення склало - 75,9 % % населення неробочого віку (79436000 або 26,48 % - 2008); 2000: 40109391 чоловік або 24,1 %.

3.Привести факти,що показують,що США займають провідні позиції у світовій економіці.

США, безумовно, займають лідируючі позиції у світовій економіці. Це лідерство спирається на розміри господарства країни та рівень його розвитку, на потужний науково -технічний потенціал, зрілість і динамізм розвитку ринкових інститутів і механізмів, ефективність державного регулювання економіки. США належить найбільша частка у світовому ВВП, яка за паритетом купівельної спроможності валют перевищує 21,3 %. За цим показником до США наближається тільки Європейський союз (25 країн Європи, близько 20 % світового ВВП). За показником ВВП на душу населення США займають друге місце в світі (після Люксембургу) - $ 38,5 тис.

За останні 50 років Америка була безперечним лідером світової економіки. Продуктивність праці в США стрімко росла завдяки використанню нових технологій і передових методів управління і за останні сто років вона є найвищою в світі.

США - лідер світової економіки. За обсягом ВВП США займають перше місце в світі (8710 млрд. доларів, 2004). За ВНП на душу населення знаходяться на першому / другому місці в світі (37 800 доларів, 2003). ВВП США становить 22 % ВВП світу. Країна розташована в усіх кліматичних поясах, що сприяє сільському господарству й туризму, має в своєму розпорядженні більш ніж ста видами корисних копалин. У загальному обсязі економіки сфера послуг складає 72,5 %. Така структура економіки унікальна. Велика ніж у США, частка сфери послуг у структурі виробництва ВВП спостерігається тільки у Нідерландів (78%), Ізраїлі (81%). Але все це невеликі країни і їх спеціалізація обумовлена ​​розмірами, особливостями геополітичного становища.

Обганяючи інші країни в інтенсифікації, продуктивності праці і домігшись зниження собівартості своєї продукції, США проводять політику «проштовхування» своїх товарів на ринки інших країн і захисту власних ринків від більш дешевих товарів з інших країн. США, країна вільної ринкової економіки, проте уряд за допомогою економічних законів регулює її розвиненіша.

З природних ресурсів найбільшу частку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному вираженні складають енергоресурси (90%): нафта, вугілля, природний газ, уран. Близько 75 % видобутку металів припадає на залізну руду і мідь. Разом з тим до 50 % потреб національної економіки в мінеральній сировині забезпечується за рахунок імпорту. Зокрема, США не має запасами таких стратегічних металів як хром, марганець, вольфрам, кобальт. Країна видобуває п'яту частину світового виробництва міді, вугілля і нафти. При цьому США виступають як найбільший покупець нафти на світовому ринку.

Сільське господарство відрізняється високим ступенем інтенсифікації. У ньому зайнято 22,8 млн. чоловік, що становить 18 % працюючих. Основна структурна одиниця - приватна ферма. Фермою вважається підприємство, що реалізує на рік продукції не менше ніж на 1000 доларів. Невеликі і середні ферми поступово поступаються місцем великим аграрним підприємствам. Всього 2% американських ферм мають доходи понад 0,5 млн. доларів на рік, при цьому вони володіють 13 % всіх оброблюваних площ і випускають 40% всієї продукції. При цьому будь-яка ферма, за рідкісним винятком, слід у виборі культур і площі посівів рекомендаціям Департаменту сільського господарства. Інтенсифікація сільського господарства досягається за рахунок застосування наукових технологій. В американському АПК досягнуто ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту і переробних галузей промисловості. Основними культурами для сільського господарства є практично всі відомі види рослин (пшениця, кукурудза, фрукти, овочі, бавовна і т. д.), розвинене і тваринництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі виробником зерна.

США лідирують у застосуванні гормонів у вирощуванні худоби і птиці, а також займають перше місце в світі за площами посівів генетично зміненою продукції. Близько 50 % врожаю сої в США. 25 % кукурудзи і 70 % бавовнику - трансгенні різновиди. Сільське господарство Сполучених Штатів постачає на світовий ринок 50 % кукурудзи, 20 % яловичини, свинини, баранини, близько однієї третини пшениці. Всього частка США в постачаннях на світовий ринок сільськогосподарської продукції становить 15%. Використання передових технологій має свої витрати: покупці (особливо в європейських країнах) часто обмежують постачання сільськогосподарської продукції з США, обгрунтовуючи це недостатніми дослідженнями наслідків застосування таких технологій.

Американська промисловість розвивається на основі приватної власності, у власності уряду знаходиться тільки поштова служба. Всього в США функціонує близько 21 мільйона різних фірм і компаній, 14 тисяч з них зі штатом службовців більше 500 чоловік. Основні зусилля уряду зосереджені на розробці і дотриманні антимонопольного законодавства. Сутність цієї системи полягає в недопущенні змови великих компаній (трестів) і встановлення монопольних цін на товари та послуги.

У США розвинений весь спектр галузей промисловості, починаючи з традиційних (гірничодобувна, металургійна, нафтохімічна), закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна, мікроелектроніка, виробництво нових матеріалів і т. д.). Найбільше значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів, сучасного промислового устаткування, споживчих товарів тривалого користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990- х років - 70 %) приносять електронна й електротехнічна промисловість. 20% світового експорту наукомісткої продукції припадає на частку США.

Індустрія розваг (кіновиробництво, музика, телебачення, література, виробництво комп'ютерних програм, відео-та аудіоматеріалів), впевнено лідирує і зростає найшвидшими темпами. Дохід від продажу фільмів Голлівуду на початку 2000-х рр.. вперше перевищив дохід від діяльності військово -промислового комплексу. Тут швидкими темпами створюються робочі місця. Оскільки прибуток від цієї діяльності пов'язана із захистом авторських прав, американський уряд захищає своїх виробників від незаконного копіювання продукції («піратства») навіть в інших країнах.

Вже зараз понад половини доходів великих американських корпорацій створюється за кордоном. У свою чергу, в США діють численні філії і дочірні компанії європейських і японських фірм. Якщо наприкінці 1970-х рр.. зовнішньою торгівлею було пов'язано близько 17 % економіки США, то до кінця 1990- х років американська економіка вже на чверть залежала від експорту. Взаємопроникнення економік багато в чому зумовлює політичні рішення.

Сфера послуг - основна галузь американської економіки і розвинена практично в усіх напрямках. Це традиційні: туризм, банківська справа і торгівля, освіта і медицина. З другої половини 1990- х рр.. розвиток консалтингових, маркетингових та управлінських послуг, а також нових швидкорослих високих технологій (хай- тек). Сфера послуг забезпечує 80 % всього приросту зайнятості в країні. Одночасно із зростанням числа зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення високооплачуваних робочих місць у промисловості через підвищення продуктивності праці, автоматизації та механізації робочих місць.

Велике значення для економіки мають транспортні послуги. У США розвинуті всі види транспорту, країна володіє розвиненою транспортною інфраструктурою. У сфері перевезень вантажів домінує залізничний транспорт, а в пасажирських перевезеннях найбільше значення мають автомобільний і повітряний транспорт.

Порти: Анкорідж, Балтімор, Бостон, Чарлстон, Чикаго, Хемптон Роудс, Гонолулу, Х'юстон, Джексонвілл, Лос -Анджелес, Новий Орлеан, Нью - Йорк, Філадельфія, Порт- Канаверал, Портленд, Сан -Франциско, Саванна, Сіетл, Тампа, Толедо.

США є найбільшим у світі експортером (13% світового експорту) і імпортером (18% світового імпорту) товарів.

4.Виявити своєрідність природи кожної із країн регіону.У яких кліматичних поясах і природних зонах розташовуються Канада,США,Мексика?

Природа США. Суміжні штати на північноамериканському континенті займають його південну частину. Близько половини їх території займають гірські хребти, плоскогір'я і плато. Найвища точка країни - гора Мак -Кінлі (6193 м) на Алясці. У суміжних штатах найвища точка гора Уїтні, в хребті Сьєрра -Невада, Каліфорнія (4 418 м). Сама нижча точка знаходиться в Долині Смерті. Головні річки: Міссісіпі з притоками, Колорадо, Колумбія і Ріо -Гранде. Найбільші озера - Великі озера, Велике Солоне озеро і Окічобі.

За особливостями рельєфу на основній території виділяють вісім провінцій: Аппалачі, Берегові рівнини, Внутрішні височини, Внутрішні рівнини, піднесеність біля озера Верхнього, Скелясті гори, Міжгірські плато і Тихоокеанські Берегові хребти.

Аппалачі - гірська країна, тут розташовані всі значні гірські вершини Сходу США. У Аппалачах знаходиться найстаріший район видобутку вугілля і залізної руди. Від Аппалачів до Береговим рівнинах перехідним є плато Підмонт. Гори Блу - Рідж, найвища частина Аппалачів, простягаються уздовж західного кордону Підмонта. Річка Роанок ділить гори Блу - Рідж на дві частини - північну і південну. На захід від Блу - Рідж район Хребтов і Долін (простягаються паралельні долини і низькі хребти). Найбільший район Аппалачів - Аппалачське плато. Він складається з двох плато - Аллеганського на півночі і Камберленд на півдні. На північ від Аллеганського плато розташовані гори Адірондак. Долина річки Св. Лаврентія переважно знаходиться в межах Канади і лише на невеликій ділянці на північний захід від гір Адірондак утворює кордон США і Канади. Низовина поступово підвищується до підніжжя гір Адірондак і плато Нової Англії. Нова Англія являє собою чергування горбистих височин, плато і гір з схилами, покритими лісом. Приморська низовина простягається вздовж Атлантичного узбережжя. Особливо виділяється півострів Кейп- Код з піщаними косами.

Берегові рівнини охоплюють велику територію, що відкривається до Атлантичного океану і Мексиканської затоки. Вони розпадаються на дві основні частини: Пріатлантічеськую і Прімексиканськую рівнини. Приатлантична рівнина має нахил від краю Підмонта в бік Атлантичного океану. Кордон між Приатлантичною рівниною і Підмонта відзначена численними порогами і водоспадами - «Лінією водоспадів».

Внутрішні рівнини займають територію площею 2940000 км2 в центральній частині США. Розрізняють Низьке Внутрішнє плато, Центральну рівнину і Великі рівнини. На Низькому Внутрішньому плато виділяють кілька районів, особливо відрізняються родючістю райони Блуграсс (рівнина Лексінгтон) і улоговина Нашвілл. У що відноситься до внутрішніх рівнин зоні крайових підняттів знаходиться безліч підземних порожнин, включаючи знамениту Мамонтову печеру. Центральна рівнина майже цілком розташована в басейні Міссісіпі - Міссурі.

У районі Великих озер поширені пологий моренні рівнини з численними дрібними озерами і підковоподібними грядами кінцевих морен. Істотними елементами рельєфу є улоговини великих озер - Онтаріо, Ері, Гурон і Мічиган.

Великі рівнини - масивне плато, яке є продовженням Центральної рівнини на захід. Тут знаходяться Бедлендс та інші території, непридатні для сільського господарства поряд з родючими землями. Великий вплив на місцевий клімат робить скелястий масив височини Блек -Хілс. Пекос, приплив Ріо -Гранде, - єдина велика річка на всій території Великих рівнин, що не відноситься до басейну Міссісіпі - Міссурі.

Скелясті гори - найбільш східна частина широкого гірського поясу, що тягнеться на заході Північної Америки. Скелясті гори займають меншу площу, ніж Аппалачі, але відрізняються великими висотами, рельєф тут більш розсічений. Через перевали між відрогами Південних і Середніх Скелястих гір був прокладений шлях з Великих рівнин у басейн Вайомінг і звідти до плато Колорадо.

Природа Мексики. Більшу частину Мексики займає Мексиканське нагір'я, що переходить на півночі в високі рівнини і плато Техасу і Нью -Мексико; зі сходу, заходу і півдня воно оточене глибоко розчленованими гірськими хребтами. Центральна частина цього нагір'я складається з великих западин - Больсон - з пологими схилами; розділяють їх блокові хребти часто увінчані вулканами. Поверхня плоскогір'я поступово підвищується на південь і утворює клин приблизно на 19-20 ° пд.ш. у вулканічній зоні, де в широтному напрямку простягається хребет Поперечна Вулканічна Сьєрра. Північна частина плоскогір'я, Північна Меса, утворена слившимися між собою Больсон, западинами з солончаками або солоними озерами в центрі; найбільші з них - Больсон -де - Мапімі, днище якого знаходиться на висоті 900 м над рівнем моря, і Больсон -де - Майран (1100 м). Над загальним рівнем плато різко піднімаються на висоту до 900 м блокові гори. Більша частина цього пустельного району безстічна; тільки на півночі протікає найбільша річка Мексики Ріо- Браво -дель -Норте (у США носить назву Ріо -Гранде) і її єдиний приплив - Кончос. Далі на південь поверхню нагір'я підвищується; численні міжгірські западини розташовані тут на позначках 1800-2400 м над р.м. і розділені піднятими посушливими плато, над якими на кілька сот метрів піднімаються блокові хребти. На крайньому півдні нагір'я знаходиться так званий Центральний район, який є осередком політичного і економічного життя країни, де розташована столиця і зосереджена велика частина населення. У рельєфі цього району чітко виражені улоговини, днища яких знаходяться на рівні 1500-2600 м; всі вони, за винятком долини Мехіко, де знаходиться столиця, дренуються річками, що належать до басейнів Тихого і Атлантичного океанів.

Природа Канади. Канада - друга за величиною держава в світі, що займає всю північну частину Північно - Американського континенту. Країна простирається від Тихого океану на заході до Атлантичного на сході, від Великих озер на півдні до островів за Північним полярним колом.

Уздовж Тихоокеанського узбережжя височіють Кордильєри. Велику частину країни займає Канадський щит - кам'яниста, багата ріками та озерами височина, що досягає на півострові Лабрадор висоти 1500 м. На півночі континент розпадається на безліч островів, найбільші з яких: Баффінова Земля (495 км2), о-в Вікторія (212000 км2) і о-ви Королеви Єлизавети.

Канадський архіпелаг знаходиться під шаром вічного льоду і снігу. Паралельно Атлантичному узбережжю проходять Аппалачі і аж до о-ви Ньюфаундленд тягнуться гори Нотр -Дам. Між узбережжям і горами лежить широка смуга болотистих драговин і глибоких фіордів. У широкому гирлі річки Св. Лаврентія розкинулася родюча низовина Св. Лаврентія.

На сході знаходяться Великі озера: Онтаріо, Еріо, Гурон і Верхнє озеро, по якому проходить кордон з США. Ніагарський водоспад, що з'єднує озера Зри і Онтаріо, - одна з головних природних пам'яток Північної Америки. Його також ділять між собою Канада і США. Канадський щит - це найдавніший гірський масив Землі. На заході місцевість набуває характеру низовини.

Ланцюг озер центральній частині Канади (оз. Вінніпег, оз. Атабаска, Велике Невільниче озеро, Велике Ведмеже озеро) утворює перехід до плато Великі рівнини. На півночі Канада розділена Скелястими горами, інша гірська ланцюг простяглася вздовж узбережжя Тихого океану.

Найвища точка прибережних Кордильєр - гора Логан (1591 м). Тихоокеанське узбережжя, як і Атлантичне, порізане безліччю фіордів.

Між гірським ланцюгом прибережних Кордильєр і Скелястими горами простягаються величезні простори, утворені плато Фрейзера, Нечако, Стикана, Нісутін, Юкон і Поркьюпайн.

6.Розповісти про особливості системи природоохоронних територій у Канаді й США, про найбільш відомі національні парки північноамериканських країн, туристських програмах,пропонованих у національних парках.

Національний парк «Банф» (англ. Banff National Park, вимова [bæmf]) — найперший національний парк Канади, заснований у 1885 році вКанадських скелястих горах. Парк розташований на 120 км на захід від міста Калгарі в провінції Альберта із площею 6 641 кв. км^[1]: покриває практично всю гористу місцевість, із численними її гірськими й наземними льодовиками, густим хвойним лісом і альпійськими ландшафтами. Територія парку простягається від озера Луїза на півдні, до Національного парку «Джаспер». Парк межує з кількома провінційними лісами іНаціональним парком «Йохо» на заході та Національним парком «Кутеней» на півдні і округом Кананаскіс на південному сході. Головний комерційний центр парку — місто Банф, в долині річки Боу.

Національний парк «Джаспер» (англ. Jasper National Park, фр. Parc national de Jasper) — національний парк Канади, заснований в 1907 році, у провінції Альберті. Парк розташований на захід від міста Едмонтон, та покриває площу 10 878 кв. км.

Також парк межує з кількома провінційними лісами та Національним парком «Банф» на півдні. Головний комерційний центр парку — містоДжаспер, в долині річки Атабаска.

Водяться вапіті (англ. elk), північні олені, лосі, чорнохвостий та білохвостий олені (англ. white-tailed deer), скелясті гірські кози (англ. mountain goat), товстороги, грізлі (англ. Grizzly Bear), американські чорні ведмеді, бобри, пищухи (англ. Pikas), американські бабаки (англ. Hoary Marmot),пуми та росомахи.

В парку знаходиться декілька туристичних зон:

· Гори Едит Кавел (англ. Mount Edith Cavell) 3 363 м над рівнем моря.

· Гори Пірамид (англ. Pyramid Mountain) 2 766 м над рівнем моря.

· Озеро Малайнь (англ. Maligne Lake) площею 19,71 кв. км.

· Озеро Медисинь (англ. Medicine Lake)

· Долина Тонквин (англ. Tonquin Valley)

· Лижний парк Мармот Басин (англ. Marmot Basin)

· Льодовик Атабаска (англ. Athabasca Glacier)

· Водоспад Атабаска (англ. Athabasca Falls)

Через парк протікає три річки:

· Атабаска

· Саскачеван

· Смокі

Національний парк «Йохо» (англ. Yoho National Park, фр. Parc national de Yoho) — національний парк Канади, заснований в 1886 році уБританській Колумбії. Парк розташований на схід від містечка Ґолден; площа — 1 313 кв. км. На мові індіанського племені крі «йохо» означає «вражає».

Також парк межує з провінційними лісами та Національним парком «Банф» на сході. Головний комерційний центр парку — містечко Філд, наТрансканадському шосе.

Гори парку:

· Берґес (англ. Mount Burgess) 2 599 м над рівнем моря.

· Стефан (англ. Mount Stephen) 3 199 м над рівнем моря.

· Пресидент (англ. The President) 3 123 м над рівнем моря.

· Вайс-Пресидент (англ. The Vice-President) 3 077 м над рівнем моря.

· Ґудсир (англ. Mount Goodsir) 3 567 м над рівнем моря.

Водоспади парку:

· Водоспад Такаккао (англ. Takakkaw Falls)

· Водоспад Вапта (англ. Wapta Falls)

Націона́льний парк «Ку́тене́й» (англ. Kootenay National Park, фр. Parc national de Kootenay) — національний парк Канади, заснований в 1920році, у провінції Британська Колумбія. Парк має площу 1 406 кв. км. На мові індіанського племені «кутеней» означає «Люди над горою».

Через парк течуть річки Кутеней i Верміліон.

Також парк межує з Національним парком «Банф» і Провінційним парком «Гори Асінібойн» на сході, та Національним парком «Йохо» на півночі. Головний комерційний центр парку — містечко Радіум Гот-Спрінґс, на шосе 93 і шосе 95. Містечко має відомі Термальні води.

Національний парк Клувані англ. (Kluane National Park and Reserve, фр. Parc national et réserve de parc national de Kluane) — національний парк Канади, заснований у 1976 році в Горах Сайнт-Елайас - провінції Юкон. Парк площею 22 013 км² розташований за 160 км на захід від містаВайтхорс.

У парку знаходить найвища гора Канади - Гора Лоґан, 82% території парку вкриті горами і льодовиками.

У парку багата фауна. Тут водяться Полярні куріпки, беркути, білоголові орлани, ведмеді, вовки, росомахи і 105 рід птахів.

У перекладі з мови Південний Тутчонь, Клу-ва-ні означає «Озеро, де багато риби».

Популярні туристичні ділянкі парку

· Озеро Сайнт-Елайас англ. St. Elias Lake

· Мош-Лайк-Роад англ. Mush Lake Road

· Річка Шорті англ. Shorty Creek

· Коттонвуд англ. Cottonwood

· Рок-Глайсіайрангл. Rock Glacier

· Кінгс-Троанангл. King's Throne

· Кокані-Оріолангл. Kokanee, Auriol

· Річка-Дезадіаш-Трайл англ. Dezadeash River Trail

· Алсек-Трайл англ. Alsek Trail

· Річка-Шіпангл. Sheep Creek Trail

· Вуліон-Плато-Трайлангл. Bullion Plateau Trail

· Слімс Вест або Солдіерс Сомміт англ. Slims West or Soldiers Summit

Рибальство в парку процвітає - тут водиться Пструг райдужний, Щука звичайна, Нерка і харіус.

У 1979 парки Клувані, Врангель, Сайнт Елайас Бай, Татшеншіні, i Алсек річка стали частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.

Національний парк Деналі (англ. Denali National Park and Preserve, 63 ° 20'00 "пн. Ш. 150 ° 32'00" з. Д. (G) (O)) - біосферний заповідник (в американському розумінні - парк) у США загальною площею близько 25 тисяч км ²; розташований в самому центрі Аляски (баро Деналі).

На території парку знаходиться найвища вершина Америки - Мак-Кінлі (6193 м). Гора Мак-Кінлі входить в систему Аляскинського хребта, який продовжує рости, наслідком чого є щорічні землетрусу (здебільшого досить слабкі).

В даний час парк відвідують більше одного мільйона туристів на рік.

У парку спостерігається поєднання субарктического морського і континентального клімату. Середня температура січня - мінус 25 ° C, липня - плюс 16 ° C.

Національний парк «Єллоустон» або Єллоустонський національний парк (англ. Yellowstone National Park) — перший у світі національний парк (заснований 1 березня 1872), міжнародний біосферний заповідник, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Знаходиться в США, на території штатів Вайомінг, Монтана та Айдахо. Парк відомий численними гейзерами та іншими геотермічними об'єктами, багатою живою природою, мальовничими ландшафтами. Площа парку — 898,3 тис. га.

Згідно з археологічними даними люди почали жити на території, яку займає парк, 11 000 років тому. Сучасні дослідники вперше з'явилися в регіоні в 1805 році (учасники експедиції Льюїса і Кларка), але до 1860-х років тут не проводилося жодної господарської або наукової діяльності. У перші роки після заснування парку він перебував під управлінням армії США, а в 1917 році його було передано в управління створеної за два роки до цього Служби національних парків.

На величезній території парку знаходяться озера, річки, каньйони і печери. Озеро Єллоустоун, одне з найбільших високогірних озер в Північній Америці, розташоване в центрі Єллоустонській кальдери, найбільшого супервулкана на континенті. Кальдера вважається дрімаючим супервулканом. Вулкан вивергався з величезною силою кілька разів за останні два мільйони років. Велика частина території парку вкрита застиглою лавою. В парку знаходиться одне з п'яти існуючих у світі гейзерних полів.

У парку росте близько двох тисяч видів рослин, зустрічаються кілька сотень видів ссавців, птахів, плазунів і риб, в тому числі ті, що знаходяться під загрозою знищення. Велика частина території покрита лісом, менша — степом. Кожен рік трапляються лісові пожежі; близько третини всіх лісів вигоріло в результаті катастрофічних пожеж 1988 року. У парку прокладено кілька сотень кілометрів асфальтованих доріг, по яких здійснюється доступ відвідувачів. Є численні можливості для активного відпочинку.

Націона́льний па́рк «Йосе́міті» (англ. Yosemite National Park) — національний парк, розташований в округах Маріпоса (англ. Mariposa County) іТуолемі (англ. Tuolumne County) в штаті Каліфорнія, США. Парк займає площу 3081 км² і знаходиться на західних схилах гірського хребтаСьєрра-Невада^[1]. Парк відвідують приблизно 3 млн чоловік в рік, більшість з них зупиняються тільки в долині Йосеміті^[2]. У 1984 році парк отримав статус Всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО, і з тих пір користується міжнародним визнанням за вражаючі гранітні скелі,водоспади, ріки з чистою водою, гаї секвоядендронів і багату біологічну різноманітність (близько 89% парку вважається зоною дикої природи)^[2]. Хоча це не перший парк, що отримав статус національного, з самого заснування будувався з ідеєю саме національного парку, завдяки роботі таких людей, як один з перших захисників ідеї заповідників Джон М'юр, і фактично був першим у світі заповідником.

Парк одночасно однією з найбільших і найменш фрагментованих територій розповсюдження дикої природи в районі гірського хребта Сьєрра-Невада, і в нім спостерігається велика різноманітність місцевих видів фауни і флори. Розташований на висоті від 600 до 4 000 м над рівнем моря, парк включає п'ять основних зон рослинності: зона хащі, чагарників і дубів, нижнього гірського лісу, верхнього гірського лісу,субальпійського і альпійського поясів. З 7000 видів рослин, що ростуть у Каліфорнії, приблизно 50% зустрічаються в горах Сьєрра-Невада, і 20% на території самого парку. Тут унаслідок рідкісної геологічної формації і унікальних характеристик ґрунтів — зручне місце для зростання більш ніж 160 рідкісних видів рослин, з яких багато — це ендемічні види.

Геологічна будова території національного парку «Йосеміті» характеризується наявністю гранітних і залишками ще давніших кам'яних порід. Близько 10 млн років тому гори Сьєрра-Невади піднялися і нахилилися таким чином, що західний схил став пологішим, а східний, обернений у бік материка, обривистішим. Підйом збільшив крутизну водних потоків і русла річок, в результаті утворивши глибокі і вузькі каньйони. Близько 1 млн років тому сніг і лід, що накопичувалися на вершинах, утворили в районах сучасних субальпійського і альпійського поясів льодовики, таким чином опустивши долини річок вниз по схилу. У перший льодовиковий період товщина льоду в льодовиках становила до 1 200 м. Подальше сповзання льодовикових мас утворило U-подібну долину, яка в наш час і привертає масу туристів, що полюють за красивими пейзажами.

Вели́кий Каньйо́н або Великий каньйон Колорадо (англ. Grand Canyon) — каньйон, розташований на північному заході американського штатуАризона на плато Колорадо, в середній течії річки Колорадо.

Довжина каньйону 446 км, глибина — до 1600 м, ширина на рівні поверхні плато 8 — 25 км, поблизу дна — менше 1 км (на окремих ділянках — до 120 м). У межах каньйону річка Колорадо тече зі швидкістю до 25 км/год. Поверхня плато, яке прорізає каньйон, розташована на висоті від 1525 до 2745 м над рівнем моря.

Для Великого Каньйону характерні своєрідні форми рельєфу — «башти», «бастіони», грандіозні оголення гірських порід. Каньйон утворений у товщівапняків, пісковиків і сланців. Великий Каньйон відносно недавнього походження — трохи більше мільйона років тому. Цей надзвичайно глибокий каньйон зі стрімкими стінами проритий річкою Колорадо. Робота ріки супроводжувалася підйомом плато Колорадо, що підсилювало дію ріки. Хоча каньйон і недавнього походження, скелі, що складають стіни, значно старіші. Геологічні дані свідчать про те, що тривалий час плато перебувало на дні моря.

Рослинність у каньйоні складається, переважно, з пустельних рослин, таких як агави та іспанський байонет. Тут водяться пуми, олені, орли. У каньйоні дуже спекотно влітку, а взимку іноді бувають заморозки.

Частина каньйону та його околиць входить до складу національного парку Ґранд-Каньйон.

Щороку Великий Каньйон забирає життя кількох необережних туристів, які відправляються в «останню 12-секундну подорож».

7.Ознайомитися з переліком Всесвітньої природної й культурної спадщини Північної Америки.Підготувати інформацію у вигляді ілюстрованої доповіді або презентації про окремі визначні памятки із цього списку.Показати значимість цих обєктів для туризму.