Показники основних аспектів регіонального людського розвитку

ЛЕКЦІЯ 6.

Соціальнадіагностика як необхіднийелементмеханізмуоцінювання державного управління у сферісоціальноїполітики

1. Діагностика соціального розвитку як функціональна складова механізму державного управління.

2. Поняття соціальних показників.

3. Показники основних аспектів регіонального людського розвитку.

 

Діагностика соціального розвитку як функціональна складова механізму державного управління.

Узагальнюючи наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних фахівців, визначимо діагностику соціального розвитку (соціальну діагностику) як функціональну складову механізму державного управління, що є методологічним інструментом для вимірювання дієвості політики, з’ясування причин та можливих наслідків від збереження існуючих тенденцій, прогнозування найважливіших процесів у соціальній сфері.

Універсальною схемою діагностики є побудова оптимальної теоретичної моделі об’єкта управління з урахуванням передового світового, вітчизняного досвіду і накладення цієї моделі на реальне життя. Як наслідок - відбуваєтьсяоцінкапроблемноїситуації. Контуритеоретичноїмоделі, базовіпоняттявизначаютькритерії, показники, індикатори для оцінки не тількиякіснихзмін у соціальнихпроцесах, але й кількісних. Останнііснують в основному в двох видах: статистичні і соціологічні. Особливезначення в діагностицісоціальногорозвиткунадаєтьсякритеріям і показникам.

У науковійлітературі та статистичнійпрактиці для міжнародних і міжрегіональнихпорівняньвикористовуютьрізніпідходи до побудови як індикаторів, так і показників. Коженіндикатор (критерій) репрезентується системою показників, яка може бути визначена і представлена з різнимступенемдеталізації. 

Критеріївисвітлюютьспрямованістьуправління, а показникифіксуютьдосягнутийрівень. Критерії та показникидиференціюються за сферами життя: економічні, соціальні, політичнітощо. Критерійдіагностики - конкретна ознака, на основіякої проводиться оцінюванняабокласифікація, визначаєтьсязначущістьабонезначущість стану об’єкта. Під час діагностикисоціальногорозвиткурегіонудоцільновикористовуватисоціальніпоказники.

 

Поняття соціальних показників.

Соціальні показники - це статистичні показники, які ґрунтуються на спостереженнях, моніторингу та безпосередньо відображають кількісні сторони соціальних процесів і тісно пов’язані з їх якісним станом. Показникимаютьбудуватися на однійконцептуальнійоснові, об’єднуватисяєдиним банком даних у рамках інформаційноїсистеми і співвідноситисьізміжнародними нормативами. На думку М.Миколайчука, система показниківдіагностики повинна як відображатиступіньдосягненнястратегічнихцілейрегіону, так і характеризуватиосновнічинникипозитивнихчинегативнихзрушень.

Показники, щохарактеризуютьсоціальнийрозвитокрегіонів, на думку Л.Зайцевої та І.Польської, повиннівідповідати таким вимогам: повноті, збалансованості, чутливості, можливостіінтерпретації, доступності та надійностіданих, раціональностівикористання. Під час діагностикидоцільновикористаннястатистичнихданих, результатіваналізу нормативно-правовихдокументів, соціологічнихдосліджень, у тому числі й експертногоопитування, соціальногомоніторингу. 

Аналіздокументів - метод емпіричногосоціологічногодослідження, який за популярністюпоступаєтьсятільки методам опитування, а в окремихнапрямахсоціологічнихдослідженьсамеаналіздокументальнихджерел є домінуючим. У процесіаналізурезультатівдіагностикидоцільновикористовувати метод порівнянь, щодаєможливістьохарактеризуватиоднеявище через інше, забезпечитизіставністьоцінок. Отже, структура процесудіагностуванняявляє собою три стандартні блоки.

Головне завданняпершого блоку - підготуватиопис стану керованостіоб’єкта, щовивчається, за заданим набором стандартів, тобтоцей блок є інформаційною основою. Основна мета - найточнішевідобразитирівеньефективногоуправління.

Абсолютно інший характер маєзавдання другого блоку: на основіознайомлення з офіційними нормативно-правовими документами необхіднодослідити, яка керованістьоб’єкта повинна бути. Завданнятретього блоку - зробитипорівняльнийаналіз для визначенняступенявідхиленнякерованостіоб’єкта.

Ми наголошуємо на тому, щодіагностикалишескладовапроцесуоцінювання, і цідвікатегорії не можутьототожнюватись. Аджедетермінантоюоцінювання державного управління є цінності (інтереси, потреби), на основіяких проводиться дослідженняефективностіуправлінськоїдіяльності. Базис діагностикискладаютьсоціальніпоказники, міжнародні та державнінормативисоціальногорозвитку й інструментарійвимірювання (статистично-математичніформули). 

Науковцямидосліджуютьсяпитанняформування та реалізаціїмеханізму державного управління у сферісоціальноїполітики на рівнірегіону, засобіврегіональногосоціально-орієнтованогоуправління, однакЮ.Молодожен, аналізуючизмістзаконодавчої та методичноїбази з питаньзапровадження планово-прогнозноїдіяльності в контекстівирішення проблем соцільно-економічногорозвиткурегіонів, приходить до висновку про відсутністьсталоїцілісноїсистемитакоїроботи. Тому доцільністьрозробки теоретико-методологічних та практичних засад діагностикисоціальногорозвитку як складовоїсоціальногопроектуваннянезаперечна.

Отже, соціальнадіагностика покликана сприятидослідженню стану, виявленнюіснуючих проблем і тенденційсоціальногорозвитку. Також вона дастьзмогувимірятиефективністьсоціальноїполітики й забезпечитьінформаційною базою процесїїформування, реалізації та коригування на регіональномурівні.

 

Показники основних аспектів регіонального людського розвитку.

Під час розроблення методики діагностики ефективності соціальної політики регіону пропонуємо використати індикатори регіонального індексу людського розвитку (РІЛР) для України, які розроблені за підтримки міжнародної організації “Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй” (ПРООН), Радою з вивчення продуктивних сил Національної академії наук України спільно з Держкомстатом. У цьомувипадкукритеріямидіагностикиможуть стати 9 основнихаспектівлюдськогорозвитку, виділенихнауковцями у РІЛР, а саме:

ü умовипроживаннянаселення, фінансуваннялюдськогорозвитку,

ü рівеньзабезпеченнянаселенняпослугами у сферіосвіти,

ü охорониздоров’я,

ü соціальнесередовище,

ü матеріальнийдобробутжителіврегіону,

ü стан ринку праці,

ü демографічнаситуація

ü екологічнаситуації.

Для репрезентаціїосновнихаспектіврегіональноголюдськогорозвиткуукраїнськінауковціпропонуютьаналізуватипоказники, відібрані за допомогою факторного аналізу. 

Зокрема, для характеристики демографічногорозвитку надзвичайноважливими, на їхню думку, є показникиперинатальноїсмертності та смертностінемовлят. Саме вони сильніше за іншіпіддаютьсявпливусоціальнихпроцесів і кращевіддзеркалюютьрівеньлюдськогорозвитку.

Для оцінкимобільностінаселення в Українідоцільновикористовуватитакіпоказники: сальдо міграції та коефіцієнт сальдо міграції. Сальдо міграціїдаєзмогу комплексно врахуватипривабливість того чиіншогорегіону за умовамипроживання. На думку науковців, найсильнішийвплив на регіональнуваріаціюдемографічногорозвиткусправляютьсамепоказникиміграції.

З метою комплексного вивченнякількісної та якісної характеристики ринку праці вченіпропонуютьвикористовуватипоказникипитомої ваги зайнятихнеповнийробочий день (тиждень); питомої ваги працівників, якіперебувають у вимушенихвідпустках з ініціативиадміністрації; питомої ваги працюючих на умовахвторинноїзайнятості; питомої ваги працюючих у несприятливихумовах.

Найсуттєвішийвплив на розвиток ринку праці, на думку теоретиків, справляютьтакіпоказники: рівеньбезробіття, рівеньзайнятості, середнятривалістьпошукуроботи. На думку вчених, базою характеристики матеріальногодобробутунаселенняповинні стати показникирівнів та структуридоходів і витрат (індикатори “натуралізації” та “тінізації” доходів), майновогорозшарування та бідності, купівельноїспроможностідоходів.

Під час аналізу матеріальногодобробутунаселення доцільнотакожвикористовуватипоказникиспіввідношеннясукупнихвитрат та доходів, середнього доходу відособистогопідсобногогосподарства, часткигрошовихдоходів у сукупних та ін. 

У процесіаналізу умов проживаннянаселення теоретики відібрали для урахуванняпоказникищільностінаселення, рівняурбанізації та питомої ваги населення в містах з 100 тис. мешканців та більше.

Узагальнюючаоцінка умов проживанняспирається на характеристики ступенязабезпеченостіжитлом, йогокомфортності та розвиткуінфраструктури. Найбільшвагомимиіндикаторамиосвітньогорівня є показники, щохарактеризуютьохопленнянаселеннярізними ступенями освіти та досягнутийрівеньосвіти: охопленнядітей 3-6 роківдошкільними закладами, охопленнядітей 6-9 років початковою освітою, охопленняпідлітків 10-14 років базовою середньоюосвітою, охопленняюнаків 15-19 роківповноюсередньоюосвітою, чисельністьстудентів, середнятривалістьнавчання та ін. 

Показники, відібранінауковцями для аналізу стану та охорониздоров’я, характеризують не тільки і не стількизахворюваністьнаселення (показникизахворюваності практично рівноюміроюзалежатьвіднаявності хвороб і віддоступностімедичнихпослуг), скількизусиллявідповідних структур публічноївладищодопопередженнязахворювань, таких наприклад, як: охоронапраці, запровадженнящепленнядітейвідосновнихінфекційнихзахворювань, запровадженнясучасних методик лікування. 

За результатами факторного аналізунайбільшвагомийвплив на стан та охоронуздоров’явиявилитакіпоказники: питома вага потерпілих на виробництві в складіпрацюючих; середнятривалістьперебування хворого в стаціонарі; питома вага дітей до 2 років, охопленихщепленнямпроти дифтериту, кашлюку, кору, туберкульозу; індексумовногоздоров’янаселеннярегіону; забезпеченістьнаселеннялікарями, послугамишвидкоїмедичноїдопомоги та ін.

Теоретиками сформовано перелікпоказників, щорепрезентують соціальненеблагополуччя: співвідношенняшлюбів та розлучень; коефіцієнтзлочинності; кількістьсамогубств; кількістьхворих на активнийтуберкульоз; кількістьхворих на соціальніхвороби та ін. На думку науковців, найбільшвагомимичинниками, якіхарактеризуютьрегіональнуекологічнуситуацію, є: кількістьпромисловихтоксичнихвідходів у сховищах; викидисірки, азоту, свинцю; кількістьважкихметалів у стічних водах; питома вага скинутоїнеочищеної води в загальномуїїобсязітощо.

Для характеристики фінансуваннялюдськогорозвитку вченівважають за доцільневикористовуватитакийперелікпоказників, щохарактеризуютьобсягсоціальнихвитратмісцевихбюджетів, структуру місцевихбюджетів та трансферти Державного бюджету: видаткимісцевихбюджетів на освіту, на охоронуздоров’я, соціальнийзахист; питому вагу видатків на освіту, охоронуздоров’я, соціальнийзахист у сукупнихсоціальнихвидаткахмісцевого бюджету; трансферти Державного бюджету; співвідношеннятрансфертів Державного бюджету ізсоціальнимивитратамимісцевихбюджетівтощо. 

Отже, ми переконані, щопереліченівищекритеріїдаютьможливістьрозкрити картину соціального стану і тенденційрозвиткурегіону, виявитиосновні (проблемні) лініїзв’язкуміжрізнимипроцесами в соціумі, та, як результат, діагностуватирегіональнийсоціальнийрозвиток.

Необхідноюумовоюдостовірностірезультатівдіагностикимає бути такожнадійністьпоказників, якірепрезентуватимутькритерії. Цього ми досягнемозасобамианалізу, порівнявшипоказники, запропонованівченими-теоретиками, та показники, щохарактеризуютьосновніаспектисоціальноїсфери, відібраніуправлінцями-практиками під час експертногоопитування.