2018-02-13
529Розділ 2
УКРАЇНСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР НА 800 МІСЦЬ
Загальні положення
Споруди стаціонарних театрів будуються вже дні з половиною тисячі років. Одним з найяскравіших, найбільш синкретичних але малознаних є досвід формування українського театру побудови простору, організації дії і їх оформлення. Театру, початки формування якого давністю сягають до 10 000 років до нашої ери (Трипільська, Мізинська, Підкарпатська культури) і, скажімо, старовинний український обрядовий театр, елементи якого не тільки збереглися, а і активно використовуються тепер, в модерних українських виставах наприкінці XX століття.
Архітектура українського театру повстала з обрядово-ігрових просторів, через використання приміщень княжих гридниць, балаганів, нав і вівтарів, а потім просторів церков, конструкцій і оздоб театрів вертепів, подвір'їв і красних кімнат українських хат, в приміщеннях для театралізованих видовищ - залах українських установ: клубів, казино, товариств, спілок, народних домів, в пристосованих і перепроектованих імперських спорудах за часів Австрійської, Російської імперій. польського напування, в будинках українського радянського театру.
|
|
|
Це – історія. Тепер сучасний український театр повинен відповідати загальноприйнятим архітектурно-естетичним, функціонально-технологічним, сценографічним, конструктивним і інженерним вимогам.
Будівля театру може призначатися для роботи в ньому як постійної, так і гастрольної груп. В останньому випадку особливо доцільно застосовувати принципи гнучкої трансформації глядацького залу і сцени. Слід пам'ятати, що саме український театр є таким, де межі між жанрами не більше як умовність, а це значить, що побудова просторів сцени і залу завжди була зорієнтована па синтез найбільш популярних в українському театрі жанрів - опери, балету, драми, комедії, оперети-музкомедії, лялькового, малих форм. Дане завдання складене на основі розробленого та прийнятого, типу театру з портальною сценою. Після узгодження з керівником проекту можуть бути розроблені варіанти рішень з трансформованим обладнання глядацького залу та сцени.
Українські театри працювали в стаціонарних спорудах - із сценічними машинами і без, колосникових; із різними типами сцен; із залами у вигляді амфітеатру, ярусів, із ложами, галереями і ін. За погодженням із керівником можуть бути запроектовані мобільні, збірно-розбірні, пересувні театри, або сезонні, літні, відкриті, ландшафтні.
Склад і площі приміщень
Таблиця 2.1
| № п/п | Назва приміщення | Площа, кв.м. | Примітка | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Приміщення для обслуговування глядачів
| |||||
| А. Приміщення глядачів | |||||
| 1 | Зал глядача /партер, амфітеатр, ложі для глядачів/ | 520 | 800 на 0,65 /к-сть глядачів площа в залі на глядача/ | ||
| Б.Група вхідних приміщень | |||||
| 2 | Касовий вестибуль | 40 | |||
| 3 | Вестибуль | 280 | |||
| 4 | Гардероб за бар'єром | 80 | |||
| разом 400 | |||||
| В. Група приміщень обслуговування | |||||
| 5 | Фойє і кулуари | 480 | дозволяється об’єднувати | ||
| 6 | Приміщення для куріння | 80 | |||
| 7 | Буфет | 120 | буфет може мати вестибуль з вулиці і працювати вдень як кафе; в цьому випадку площа його збільшується: кафе - 300 кв.м, кухня - 20 кв.м, вестибуль і санвузли - 120 кв.м | ||
| 8 | Заготівельна, мийка, комірка, тарна | 100 | |||
| 9 | Туалети і санвузли | 80 | |||
| разом 860 | |||||
| Вся корисна площа приміщень для глядач і в | 1760 | ||||
П р и м і т к а. Для постановки експериментальних і камерних спектаклів) можна спроектувати крім великого залу глядача малий - на 200 глядачів з варіабельним ігровим майданчиком /12 на 12 м/, який дає змогу: показувати спектаклі на глибинній сцені; на сцені, з трьох сторін оточеній глядачами; па сцені-арені; на півострівній сцені; на каліперній сцені. Висота залу 6,50 м, загальна площа 18X20 м. Вестибуль малого залу може бути суміщеним з вестибулем великого залу, або бути відокремленим, що дозволяє його автономну експлуатацію.
Продовження табл. 2.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Г. Приміщення сценічного комплексу | ||||
| Д. Сценічна група. | ||||
| 10 | Сцена | 300 | ||
| 11 | Трюм | 170-180 | 2x90/2x85/ | |
| 12 | Дві кишені | 270 | 2x135 | |
| 13 | Ар'єрсцена | 100 | ||
| 14 | Приміщення оркестру | 80 | на площі залу глядача | |
|
| разом 930 | |||
| Е. Приміщення для обслуговування сцени | ||||
| 15 | Приміщення автоматичного управління і проекційні | 100 | ||
| 16 | Складські приміщення / в т.ч. сейф скручених декорацій - 30 кв.м в трюмовому поверсі, ширина 3 м, висота дорівнює висоті трюму / | 450 | з них 100-150 кв.м в рівні сцени | |
| 17 | Технічні приміщеним | 700 ралом 1250 | в трюмовому поверсі - 400 кв.м, в рівні сцени - 300 кв.м | |
| Н. Приміщення художнього персоналу та керівників | ||||
| Артистичні кімнати | 180 | по 10, 15, 30 кв.м, частина з них розташовується в рівні сцени | ||
| 19 | Туалетні та душові | 50 | ||
|
20 | Кімната очікування виходу на сцену (2 кімнати) | 20 | ||
| 21 | Репетиційний зал | 4/10 | в рівні сцени 13x24 м, з урізаним кругом Д=14 м. і місцями для глядачів | |
| 22 | кімнати художніх керівників | 100 | ||
| 23 | Туалетні | 100 | ||
| 24 | Адміністративні приміщення | 200 | ||
| 25 | Туалетні та санвузли | 20 | ||
|
| разом 1110 | |||
|
| Разом для сценічного комплексу | 3290 | ||
|
| Разом корисної площі для будинку театру | 5070 | ||
В будинку театру повинні знаходитись художні та інші майстерні, складські та допоміжні приміщення, загальна площа яких не перевищує 1500 кв.м, і які зручно пов'язуються з однією з кишень сцени.
Будівельний об'єм будівлі театру не повинен перевищувати 50 000 куб. м /без допоміжного корпусу/.
Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
2.3.1. Генеральний план
В проекті необхідно врахувати важливе значення розташування будівлі театру на ділянці, організації під'їздів і підходів до театру, виходу глядачів з театру, забезпечення стоянками машин, ізоляції театру від міського шуму, організації благоустрою прилеглої території.
Майданчики перед входом в театр повинні бути в межах червоних лілій ділянки. Будівлю театру слід розташовувати не ближче 30 м від червоної лінії оточуючих проїздів для утворення перед усіма входами та виходами вільної площі з розрахунку не менше 0,25 кв.м на кожного глядача. Довкола будинку театру передбачається пожежний проїзд шириною не менше 4 м.
Стоянка машин проектується з розрахунку: одна машина на 20 глядачів не дальше 100 м від виходу з театру. Стоянки можуть бути підземними.
|
|
|
Для підвозу до театру декорацій, бутафорій і обладнання необхідно передбачити господарське подвір'я або відкриту площу, достатню для розвороту на ній машин з довгогабаритними вантажами.
2.3.2. Приміщення для обслуговування глядачів
Зал глядача драматичного театру треба проектувати, враховуючи акустичні вимоги чутності розмови артиста в будь-якому місці залу, а також забезпечити безперешкодне бачення міміки актора. Місця для глядачів необхідно розташовувати н межах горизонтального кута в 30 градусів, утвореного променями, проведеними з вершини, що лежить на осі сцени, через бокові грані порталу сцени. Вертикальним кут, утворений променем, який виходить а точки на червоній лінії по осі залу до горизонту, не повинен перевищувати 25 градусів для місця по осі залу і 25 градусів для крайніх бокових місць при сцені. Червона лінія сцени - це лінія перетину планшета сцени з площиною портальної арки / зі сторони сцени/.
Віддаленість місць в залі глядача від червоної лінії сцени по горизонтальній проекції не повинна перевищувати 28 м.
Перевищення променя зору, направленого по найкоротшій відстані на червону лінію /точці перетину з віссю залу/ над оком того, хто сидить попереду, повинно бути це менше 6 см /рівець ока глядача приймається на висоті 1,14 м під рівня підлоги/. Рівень підлоги планшета сцени слід підняти над рівнем підлоги першого ряду партеру на 0,95 м.
При проектуванні залу глядача необхідно розрахувати акустику залу, дати обґрунтування вибраним програмі та акустичному оздоровленню залу; розрахувати і запроектувати його штучне освітлення; розрахувати і побудувати профіль підлоги, розмістити місця для глядачів таким чином, щоб забезпечити безперешкодне бачення. Зал треба обладнати м'якими кріслами. Ширина ряду між спинками крісел - 0,95 - 1,00 м. Ширина місця в осях підлокітників - не менше 0,5 м.
В повздовжніх і поперечних рядах залу глядача можна влаштовувати підлоги з нахилом не більше 1:7. При нахилі підлоги більше 1:7 в проходах обов'язково треба влаштовувати сходинки. Підлога кулуарів може бути з нахилом 1:15.
|
|
|
Ширина проходів біля дверей в залі глядача визначається вимогами евакуації і повинна бути не менше 1,2 м. і не більше 2,4 м. Кожне місце партеру, амфітеатру або балкону повніше мати евакуаційні шляхи не менше ніж у два виходи з залу.
При проектуванні групи приміщень обслуговування треба враховувати такі вимоги:
- службові приміщення буфету-доготовочної, мийки і тарної повинні бути зручно пов'язані зі службовими сходами і /якщо це потрібно/ мати вантажний підйомник;
- туалети і санвузли повинні проектуватися з розрахунку на однакову кількість чоловіків і жінок;
- перед кожним санвузлом мас бути туалет з умивальниками з розрахунку один умивальник на 150 глядачів;
- в чоловічому санвузлі передбачається один унітаз і два пісуари на 150 глядачів, а в жіночому - один унітаз на 75 глядачів;
- кімнати для куріння повинні проектуватися і для чоловіків, і для жінок. При вирішенні гардеробу треба дотримуватись таких вимог:
- довжина бар'єру гардероба проектується з розрахунку 30-40 глядачів на 1 пог. м бар'єру;
- глибина гардеробу - не більше 5 м;
- віддаль від гачків до бар'єру - не менше 1,0 м;
- висота гардеробу проектується в одному рівні з підлогою вестибулю (як виняток допускаються різниця в рівнях не більше 20 см/.
2.3.3. Сцена
Сцена призначається для постановки різноманітних драматичних спектаклів і повинна давати можливість організації різних сценографічних рішень. Сцена може бути колосниковою, пакетною, або етажеркою, з планшетом, подіумом, з трюмом, В програмі подають розміри колосникової сцени з розвинутими кишенями і ар'єрсценою.
Покриття планшету сцени може проектуватися по сталевому каркасу. Верхній шар покриття щити. лати, вузли, з дерев'яних, комбінованих (дерево метал, пластики) або суцільно синтетичних матеріалів, які обов’язково оброблені антипіренами, чи взагалі не горять.
Розміри основних елементів сцени:
- портал - ширина не менше 10,0 м; висота не менше 6,5 м;
- сцена - ширина 21,0 м; глибина 21,0 м;
висота від планшету до колосників 20,0 м; висота над колосниками 2,5 м;
- кишені - глибина 12,0 м; ширина 7,5 м; висота 7,5 м;
- пройоми кишень - ширина 6,0 м; висота 7,0 м;
- ар'єрсцена - ширина 15,0 м; висота 11 м; глибина 6,0м.
Просценіум і оркестр можуть бути трансформовані за рахунок передніх рядів партеру.
Ар'єрсцена може використовуватись як другий репетиційний зал: пройоми сцени - ширина 13,0 м; висота 7,5 м;
діаметр обертового кола - 12,0м.
Планшет сцени, підлога кишень і ар'єрсцени повинні бути горизонтальними та мати один рівень. Безпосередньо поруч зі сценою і кишенями в одному рівні з ними повніші знаходитись склади об'ємних і станкових декорацій з висотою, яка дорівнює висоті кишень. Ці склади повинні з'єднуватись зі сценою і кишенями протипожежними дверима шириною не менше 2,5 м. і висотою, яка повинна дорівнювати висоті пройомів між кишенями та сценою.
Просценіум розміщується перед портальним отвором на площі залу глядача. Він повинен мати глибину не менше 1,0 м. від червоної лінії і може нависати над оркестром на 1/4 ширини оркестру.
Для освітлення сцени зі сторони залу глядача в його стелі передбачається софітна щілина /вертикальний кут падіння світла на червону лінію сцени має бути не менше 50 градусів/.
В бокових стінах залу глядача на віддалі 6-10 м. під червоної лінії належить розміщувати освітлювальні ложі або софітні вертикальні щілини, чим забезпечується доступ до керування освітленням.
Всі складські приміщення повинні мати зручні зв'язки, підходи, під'їзди і проходи для інвентарю, який прибуває або евакуюється, причому ці шляхи не повніші перетинати ігрову частину сценічного комплексу (ар'єрсцени та сцени).
А.Півострівна або тристороння сцена.
Габарити ігрової сцени - круг діаметром 12.0 м. Місця для глядачів розміщуються в межах горизонтального кута в 100-120°, вершина якого лежить на перетині поздовжньої осі та задньої частини круга ігрової площі.
За межами ігрової площі необхідно передбачити резервну зону /для декорацій/ глибиною 3-4 м. Оркестрова щілина, що трансформується в просценіум, передбачається шириною 2,2 м. Висота залу глядача за ігровою частиною сцени 10 - 12 м. Над усією сценічною площею передбачається влаштування колосникового настилу та індивідуальних підйомів. В задній (резервній) зоні сцени передбачається можливість влаштування фонових задників і горизонту (висота 10-12 м).
Б. Каліперна сцена.
Оточує зал глядача з усіх сторін або з трьох сторін і дає можливість одночасно працювати в кількох місцях ігрової площі, переносячи акцент з дії на значні горизонтальні віддалі. Як правило, передбачається розділення дії на декілька ігрових епізодів (з допомогою завіси або світла).
Глибина ігрової частини сцени - 6 м.
Загальна довжина порталу - 22-24 м. (оточуючого місця глядачів).
Глибина резервної частоті сцени - 4-6 м.
Висота порталу ігрової частини сцени - 7,5 м.
Висота сцени приймається в залежності від прийнятого типу зміни декорацій. Належить звернути особливу увагу на забезпечення доброго безперешкодного бачення вздовж усієї сцени.
Природне освітлення належить мати у вестибулі, фойє і буфеті. Обов'язкове воно в приміщеннях художнього керівника і адміністрації. Артистичні денного світла можуть не мати. Всі інші приміщення сценічного комплексу проектуються без природного освітлення.
Архітектура.
При всіх рівноцінних із світовими вимогами до архітектурного образу, технологіями, функціонально-просторових, сценографічних, художньо-естетичних рішень, проектований театр повинен бути таким, щоби відповідав засадам національної естетики, був оригінальним, не подібним ні цілістю, ні складовими частинами до жодного існуючого будинку.
Важливим повинно бути те, щоби архітектура і інтер'єр проектованої споруди при всіх рівних умовах якості рішень із спорудами інших країн, були орієнтовані на національні традиції і стали в кожній пропозиції концепцією. Проглядалися у формах (сцени, залу, дахів, галерей, сходів, пандусів, мансард, тимпанів і ін.) і тектоніці споруди (членуваннях, співвідношенні елементів огороджувальних конструкцій, метричного гармонійного пропорціонування), елементах і деталях оздоб і прикрас (вікон, порталів, огорож, дверей, колон, пілястр, балок), символічних і пластичних образах (орнаментів, інтарсій, фресок, розписів, скульптури), в колористичних і фактурних пошуках (несучих конструкцій, будівельних матеріалів, просторовій і функціональній організації). Іншими слонами, стиль проектованої споруди треба формувати на національних ментальних засадах і архітектурно будівельних традиціях.
Проект повинен давати чітку уяву про конструктивне вирішення будівлі театру. технічне і технологічне обладнання.
Основним показником економічного вирішення належить рахувати будівельний об’єм будівлі на одне місце в залі глядача (при порівнюванні варіантів).
Склад проекту
1. Фотографія з макету (перспектива, аксонометрія) М 1:500
2. Генплан М 1:500
3. Фасад головний М 1:200
4. Фасад боковий М 1:200
5. Плани М 1:150 М 1:200
6. Схема інтер'єру М 1:200
7. Схема сценографічних і конструктивних рішень масштаб довільний
8. Пояснювальна записка (концепція),
в т.ч. показники на плані 1-го поверху:
а) будівельний об'єм будівлі;
б) будівельний об'єм на одного глядача.
Рис 2.1. Схема проекту Українського театру.
А. Загальний вигляд; Б. План
Рис 2.2. Сцена. Загальний вигляд. Схема технічного обладнання сцени. кишень, трюму. Технологічне обладнання сцени, кишень, трюму.
Рис 2.3. Сценографічне обладнання сцени. План сцени. Схема технічного і технологічного обладнання планшету та трюму сцени.
Обладнання порталу, авансцени, оркестрової ями, кишень сцени
Рис 2.4. План залу. Схема.
1- План порталу. 2- Яруси ложі. 3- Світові ложі, комунікації
| Рис 2.5. Копія оригіналу проекту Театру "Колізей" по вул. Куліша у м.Львові. Виконав студент Д. Ярема, керівник: проф. В. Проскуряков, доц. М. Яців, консультант: Б. Гой |
| Рис 2.6. Копія оригіналу проекту Театру-плейхаузу по вул. Ст. Бандери у м.Львові. Виконав студент Д. Ярема, керівник: проф. В. Проскуряков, консультант: Б. Гой |
Таблиця 2.2
