Розділ 6. Формування механізмів управління групами працівників в організації

 

У цьому розділі слід:

1) визначити (склад, чисельність, зв'язки) і охарактеризувати формальні групи працівників;

2) визначити (склад, чисельність, зв'язки, мотиви виникнення) і охарактеризувати неформальні групи працівників;

3) розробити заходи з підвищення ефективності груп працівників. Результати необхідно звести в табл. 9.

Таблиця 9

Особливості груп працівників

(повна назва організації)
Характеристика груп працівників	Види формальних груп			Види неформальних груп
Склад
Чисельність
Характеристика зв'язків
Мотиви виникнення
Заходи з підвищення ефективності

 

При заповненні табл. 9, розглядаючи фактичну систему менеджменту, студент характеризуює всі можливі формальні групи (командні, цільові, комітети), а також неформальні, які виникають за інтересами, під впливом емоцій тощо (назви груп повинні знайти відображення у вертикальних стовпцях). Формулюються висновки про причини створення нових і ліквідації існуючих формальних і неформальних груп.

Розділ 7. Розробка пропозицій з удосконалення керівництва

 

Студент повинен:

1) визначити характеристики керівників підприємства, викори­стовувати такі категорії менеджменту, як влада, вплив та лідерство; вибрати і обґрунтувати форми влади і впливу на колективи працівників підприємства; охарактеризувати, вибрати і обґрунтувати підходи до лідерства (з позицій особистих якостей, з позицій поведінки, ситуаційний), рекомендувати відповідні стилі посадовим керівним особам свого підприємства (табл. 10);

2) привести методику і приклад оцінки професійних якостей керівників при призначенні їх на посаду для фактичної і раціональної систем менеджменту, використовуючи табл. 11).

Таблиця 10

Характеристика і обґрунтування застосування підходів до керівництва в

_____________________________________________________________

(повна назва організації)

 

Підходи до ефективного керівництва	Загальна Характер-ристика	Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління
		Президент (голова, директор тощо)	Заступник з економіки (віце-президент, заступник голови тощо)
Форми влади:
примусу;
винагороди;
законна;
еталонна;
експертна
Стилі керівництва: на засадах систем Лайкерта;   через структуру та увагу до підлеглих;    на засадах управлінської ґратки Блейка і Моутона;   - на засадах ситуаційної моделі Фідлера;   "шлях-ціль" Мітчела і Хауса; - - на засадах врахування життєвого циклу Херсі та Бланшара;   - на засадах прийняття рішень Врума та Йєттона;   - узгоджене керівництво;   - трансформаційне керівництво;   - інші

 

Таблиця 11

Результати оцінки професійних якостей керівників в

___________________________

(назва організації)

 

Фактори, які відображають професійні якості керівників	Посади керівників та оцінювання їх професійних якостей у балах
	Генеральний директор (президент, голова тощо)	Головний бухгалтер
Рішучість
Твердість
Принциповість
Організаторські здібності
Врівноваженість
Компетентність
Новаторство
Професійна підготовка
Досвід роботи
Авторитет
Всього

У таблиці 11 у вертикальних стовпцях (Посади керівників) приводяться посади тих менеджерів-керівників, професійні якості яких оцінюються в роботі.

Висновки

Студент повністю характеризує фактичну систему менеджменту, результати проведеної роботи, характеризує проведені заходи.

У кінці курсової роботи наводиться список використаної літератури.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект оформляється у на листках А4 (210*297) формату. Обсяг роботи не повинен перевищувати 40 друкованих сторінок (поля: ліворуч, зверху та знизу - не менше 20 мм, праворуч - не менше 10 мм).

Заголовки структурних частин роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП", „РОЗДІЛ", „ВИСНОВКИ", „СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Текст розділів може складатись з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка у кінці заголовка не ставиться. Якщо підрозділи містять пункти, заголовки цих пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком літератури включаються у наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку сторінки без будь-яких знаків. Підрозділи нумеруються у межах розділу

Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, нумеруються наскрізно арабськими цифрами. При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад „(рис. 12)". Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом „дивись", наприклад „(див. рис. 12)". Рисунки мають розташовуватись одразу ж після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці нема місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна 6улоповернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під рисунком.

Таблиці у роботі нумеруються наскрізно. У правому верхньому куті пишеться слово „Таблиця" із зазначенням її номера. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово „Таблиця" пишуть у скороченому вигляді, наприклад, „(табл. 6)". Під словом „Таблиця" розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово „Таблиця" і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.

Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.

При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над таблицею розмістити слова „Продовження табл." із позначенням її номера, наприклад „Продовження табл. 6".

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують наскрізно. Номер формули пишеться біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (1). Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з другого рядка, починаючи зі слова „де", двокрапка після якого не ставиться. Пояснення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, „У формулі (1)".

Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово „Примітка" чи „Примітки". Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова „Примітки" ставиться двокрапку і примітки нумеруються. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова „Примітка" ставиться крапка.

У роботі необхідно робити посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовуються при розробці проблеми, задачі, розгляду питання та ін. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатись слід на останні за часом видання. На більш ранні видання можна посилатись у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуюся відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількість сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання. Посилання у тексті роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками, и приклад, „...у працях (2-5, 8]..." чи [17, с. 20-25].

При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій роботі автора, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (її приклад, „рис. 5"; номер таблиці (наприклад, „...в табл. 12"); порядковий номер формули (наприклад, „...у формулі (2)". При повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово „дивись", наприклад,„див. рис. 4".

До списку використаної літератури включаються усі використані джерела, які розташовуються за алфавітом або у порядку посилань на них в тексті. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках).

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три або чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше чотирьох авторів вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова „та інші". Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати на ви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).

Дані про статтю із періодичного видання мають містити: прізвище і ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова „сер". Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, С.32-39

 

 

Додаток 1