Навчальна практика для студентів IV курсу

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики – закріплення знань, отриманих студентами в процесі навчання в університеті, а також підбір матеріалу для виконання курсових проектів з курсів “Проектування машин легкої промисловості”, “Основи САПР машин галузі”.

Завдання практики:

· Практично оволодіти методикою розрахунку, конструювання та експлуатації машин легкої промисловості, пральних машин та холодильників.

· Навчитись застосовувати отримані у вузі теоретичні знання в практичній інженерній діяльності.

· Поглибити теоретичні знання, отримані в університеті, практичним досвідом.

· Підвищити рівень знань в галузі економіки й організації управління виробництвом.

· Вивчити питання охорони праці на підприємстві (загальний порядок роботи, причини травматизму, вимоги охорони праці при роботі на обладнанні, електробезпеку виробничого обладнання).

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

Конструкторську практику студенти проходять у виробничих цехах і відділах підприємства (наприклад, в одній з дільниць швейної фабрики: експериментальна, розкрійна, для волого-теплової обробки, швейна дільниця).

Робочим місцем студента повинен бути один з перерахованих відділів, в якому він працює весь період практики і повністю виконує правила внутрішнього розпорядку підприємства.

Перед початком практики на підприємстві студент отримує ввідний інструктаж з техніки безпеки і охорони праці.

Студент повинен проходити практику відповідно до графіку, затвердженого керівником практики від підприємства та університету. Студент повинен приймати участь в усіх заходах, що проводяться суспільними організаціями підприємства, відділу.

Студент веде щоденник, в якому записується все, що вивчено, з чим ознайомився і які технічні питання вирішив на протязі дня.

Керівництво практикою від університету здійснюється досвідченим викладачем кафедри, від підприємства – висококваліфікованим інженером, призначеним наказом по підприємству.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Мета практики – здобуття і поглиблення практичних навиків при техніко економічному аналізі діючих на підприємстві технологічних процесів, проектування і впровадження у виробництво модернізованого обладнання, технологічних засобів механізації та автоматизації.

Нижче перераховується приблизний перелік питань, які повинні бути вивчені і вирішені при проходженні практики:

· Загальні відомості про підприємство.

· Призначення цеху, дільниці, характеристика продукції.

· Структура управління підприємства і цеху.

· Вирішення конструкторських завдань в умовах виробництва.

· Методи, способи контролю, що використовуються в процесі виконання технологічної операції.

· Висновки про технологічні резерви підвищення продуктивності праці і зниження собівартості виготовлення виробів.

· Методи і засоби, що використовуються при контролі якості.

· Використання САПР на підприємстві.

· Організація технічної підготовки виробництва на підприємстві.

· Індивідуальне завдання.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Кожен студент отримує від керівника практики університету індивідуальне завдання, яке повинно оформлятись з урахуванням особливостей бази практики.

ВИРОБНИЧІ ЕКСКУРСІЇ

За час проходження практики студент повинен ознайомитися з роботою допоміжних цехів і відділів, основних цехів, не пов'язаних з робочим місцем студента. Прикладом таких підрозділів є заготівельні, експериментальні, цехи для розкрою матеріалів, швейні цехи, та дільниці для волого-теплової обробки матеріалів, обчислювальний центр підприємства та ін. Ознайомлення з цими цехами і відділами проходить в порядку екскурсій, що організовуються керівниками практики від підприємства.

ЗВІТ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ

Звіт складається на основі щоденних записів в щоденнику по мірі проходження практики. Звіт повинен оформлятись таким чином, щоб до закінчення перебування на робочому місці у відповідності з графіком проходження практики був закінчений відповідний розділ звіту.

Звіт повинен містити:

2. Виклад матеріалу по вивчених питаннях програми.

2. Виклад матеріалу з індивідуального завдання.

Звіт складається на листах формату А4 об'ємом 15-20 сторінок і оформляється у відповідності з вимогами ЄСКД до текстових документів.

Звіт перевіряється і підписується керівниками практики від підприємства і університету.

СТРОКИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Якість виконання програми практики перевіряється у формі поточного і підсумкового контролю.

Щоденник, звіт, завірений заводським керівником, характеристику із заводу студент здає на кафедру після повернення з практики. Підсумковий контроль здійснюється у формі захисту студентом звіту з практики в комісії, яка призначена завідувачем кафедри. До звіту студент додає:

· щоденник практики із записами виконаної роботи, підписаний керівником практики від заводу;

· відгук керівника від заводу;

· індивідуальне завдання (див. додаток 8).

ЛІТЕРАТУРА

1. Алянский Л.М. Лабораторный практикум по оборудованию и механизации швейного производства. М.: Легкая индустрия, 1973. – 120с.

2. Вальщиков Н.М., Шарапин А.И. и др. Оборудование швейного производства. – М.: Легкая индустрия, 1977. – 520 с.

3. Галынкер Н.И., Сафонова Н.В. Механическая технология производства одежды. М.: Легкая индустрия, 1977. – 302с.

4. Головко Д.Б. та ін. Основи метрології та вимірювань. – К.: Либідь, 2004. – 408 с.

5. Документація підприємств.

6. Ермаков А.С. Оборудование швейных предприятий. – 2-е изд. – М.: Академия, 2003. – 432 с.

7. Исаев В.В. Оборудование швейных предприятий. М.: Легпромбытиздат. 1989. – 335с.

8. Комплексно-механизированные линии в швейной промышленности/ Зак И.С., Полухин В.П., Лейбман С.Я. и др. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 320 с.

9. Коновал В.Д., Свістунова Л.Т., Олійников В.В. Технологія взуттєвого виробництва. – К., 2004 – 356 с.

10. Крючкова Г.А. Технология и материалы швейного производства. – М.: Академия, 2003. – 384 с.

11. Кузнєцов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А. Теорія технічних систем. – К.–Тернопіль, 1997. – 310с.

12. Кучер В.О., Степура А.О. Обладнання швейного виробництва. – К.: Вікторія, 2001. – 416 с.

13. Мальцева Е.П. Материаловедение швейного производства.– М.: Легкая индустрия, 1974.– 208с.

14. Машины и агрегаты текстильной и легкой промышленности. Т. IV – 13/ И.А. Мартынов, А.Ф. Прошков, А.П. Яскин и др. – М.: Машиностроение, 1997. – 608 с.

15. Новак В.А. Механизация процессов перемещения грузов (на примере текстильной промышленности). – М.: Легпромбытиздат. 1990. – 192с.

16. Орловский Б.В. Основы автоматизации швейного производства: Учеб. для сред. спец. учеб. заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Легпромбытиздат, 1988. – 248 с.: ил.

17. Решетов Д.Н. Иванов А.С. Фадеев В.З. Надежность машин. – М.: Высшая школа, 1988. – 288с.

18. Справочник по организации труда и производства на швейныъх предприятиях: Справочник/ Кокеткин П.П., Доможиров Ю.А., Никитина И.Г., Басалыго Л.И. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 312 с.

19. Ценова Л.В. и др. Машины и аппараты обувного производства. – К.: Вища шк., 1991. – 318с.

20. Червяков Ф.И., Николаенко А.А. Швейные машины. М.: Машиностроение 1976, – 470с.

21. Клименко О.Д., Селезньов Е.Л., Герасимчук О.П. Хімічна технологія та обладнання підприємств. Гідромеханічні процеси. Навчальний посібник. – Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2010. – 132с.

22. Методичні вказівки до проходження практики для студентів спеціальності 7.090222 “Обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування машинобудівного факультету денної форми навчання/ І.Г.Тунік, Е.Л.Селезньов, В.С.Пуць, Л.В.Назарчук – Луцьк: ЛДТУ, 2004. – 26 с.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ НА НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ (IV курс)

1. Вивчити історію підприємства, на якому студент проходить практику.

2. Ознайомитися із структурою підприємства.

3. Прийняти участь в налагодженні обладнання різних типів.

4. Ознайомитися з системами керування на виробництві.

5. Транспортна система на виробництві.

6. Вивчити небезпечні місця на виробництві.

7. Ознайомитись із автоматичними лініями на виробництві.

8. Вивчити типи транспортуючих пристроїв.

9. Вказати типи швейних машин і де вони використовуються.

10. Ознайомитися із структурою автоматизованого проектування машин.

11. Які системи використовуються для проектування, порівняти з тими, що вивчали.