з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації”
для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність”
спеціальності “Документознавство та інформаційнадіяльність”
Затверджено
на засіданні кафедри
соціальних комунікацій та інформаційної діяльності
Протокол №1 від 30 серпня 2012 р.
Львів – 2013
УДК 94(477)
ББК 32.973.26-018.2я73
М. 73
Індексування документів: Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 5 з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації ” для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” / Нац. ун-т «Львівська політехніка»; Уклад.: Мина Ж.В. – Львів, 2013.
|
|
Укладач
Мина Ж.В., к.іст.н.,ст..викл.
Відповідальний за випуск Пелещишин А.М., д.т.н., проф.
Рецензенти
Швець А.І.,канд., філол. наук,
старший науковий співробітник
Інституту Івана Франка НАН України
Ярка У.Б., канд. фіз.-мат. наук, доц.
Лабораторна №5
Тема. ІНДЕКСУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ
Мета: Засвоїти суть індексування документів, поняття документних класифікацій, вимоги до документних класифікацій,види документних класифікацій, предметизацію документів та здобути практичні навики.
Лабораторне і методичне забезпечення:
персональні комп'ютери, роздатковий матеріал.
Теоретичні відомості
Здійснення ефективного пошуку документів можливе лише за умови певної організації зберігання самих документів і відомостей про них. Інакше кажучи, необхідно дотримуватися зручного порядку в розташуванні документів у фондосховищах та їхніх бібліографічних записів у пошукових масивах. Для цього доцільно групувати документи і бібліографічні записи їх за певними ознаками. Ознаками групування можуть виступати формальні характеристики документів (прізвища авторів, назви творів, роки видання тощо), але для здійснення тематичного бібліографічного пошуку, тобто пошуку документів за їхнім змістом, як основні мають виступати саме ознаки змісту. Групування документів відповідно до їх тематики, галузі знання і забезпечує індексування.
|
|
Суть індексування полягає в тому, щоб передати зміст документів, а в разі необхідності й деякі формальні ознаки у вигляді коротких закодованих повідомлень, так званих пошукових образів документів (ПОД). Наявність ПОД забезпечує подальший пошук документів завдяки зіставленню ПОД із пошуковим приписом.
Індексування здійснюється на основі певних інформаційно-пошукових мов. Інформаційно-пошукова мова (ПМ) — це спеціалізована штучна мова, призначена для передачі змісту і формальних ознак документів, а також інформаційних запитів пошуку потрібних документів. Як будь-яка мова, ПМ має абетку (система графічних знаків для запису слів і виразів), лексику (сукупність слів, якими користується мова), граматику (засоби, правила, якими користуються для побудови і поєднання слів). Індексуючи документ, здійснюють переклад відомостей про нього з природної мови на штучну — інформаційно-пошукову.
Залежно від ПМ, яка використовується в тому чи іншому пошуковому масиві, документи підлягають обробці за такими видами індексування:
систематизація, предметизація, координатне індексування. Усі ці види індексування пов'язані з розподілом документів за певними класами. Далі розглядатимуться ШМ класифікаційного типу, на яких базуються предметизація та систематизація і які більше поширені. ШМ, покладені в основу координатного індексування, використовуються в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі (АІПС) і розглядатимуться в курсах інформатики.
Початковим, найпростішим методом розподілу сукупності певних об'єктів є метод групування, тобто розчленування цієї сукупності на групи якісно однорідних об'єктів. У групи об'єкти об'єднуються за найпростішими, зазвичай зовнішніми ознаками, які не розкривають природу і суть досліджуваних явищ, наприклад, групування людей за зростом або кольором волосся. Документи та бібліографічні записи їх також можуть групуватися, наприклад, за абеткою прізвищ авторів, номерами, місцями або роками видання й т. ін.
На більш високому рівні розвитку дослідницького процесу стоїть класифікація. У науці під класифікацією розуміють процес розподілу чисельності об'єктів на підчисельності (класи, підкласи). Оскільки такий розподіл здійснюється за істотними, найважливішими ознаками об'єктів, виникають взаємопов'язані класи, встановлюються зв'язки між окремими об'єктами. Таким чином, для класифікації характерне більш глибоке проникнення в суть досліджуваних об'єктів, що визначається усвідомленням їхніх загальних ознак, властивостей і відношень. У результаті розподілу об'єктів створюється система супідрядних понять (класів). Якщо класи відображають поняття якоїсь галузі знання або
діяльності людей, така система також називається класифікацією.
Класифікація широко використовується в науковій і практичній діяльності людей. Це метод дослідження, який дає змогу впорядкувати явища, предмети і тим самим полегшує процес їх вивчення, допомагає розкрити внутрішні закономірності об'єктивного світу. Кожна наука розробляє класифікацію об'єктів свого вивчення, без чого неможливе узагальнення закономірностей їх розвитку.
|
|
Кожен предмет, явище, процес мають багато ознак. Навіть такий простий предмет, як стіл, може мати ознаки форми (круглий, квадратний, овальний), призначення (письмовий, обідній, журнальний), матеріалу (дерев'яний, металевий, пластмасовий) тощо. Істотність ознаки, обраної для класифікації об'єктів, визначається завданнями і метою дослідження, тобто з усіх ознак обираються ті, що найбільше сприяють вирішенню поставлених дослідником завдань. Ознака, за якою здійснюється класифікація об'єктів, називається основою ділення. Так, класифікуючи художню літературу, основою ділення найчастіше обирають національну ознаку — українська література, польська література, французька література. Кожну з національних літератур, у свою чергу, можна поділити на прозові твори й поетичні, а далі на жанри, наприклад, романи, оповідання, нариси тощо.
Важливе значення має класифікація у бібліотечній, бібліографічній, видавничій, архівній, книготорговельній, науково-інформаційній та інших видах діяльності. Об'єктом класифікації в названих галузях виступають документи, тому класифікації називаються доку ментними.
Документі класифікації в органах НТІ забезпечують доведення інформаційних повідомлень до абонентів інформації і, відпов1г;но, впровадження останніх досягнень науки у виробництво, поширення цінного досвіду. У бібліотечних фондах зібрано документи, які відображають духовні надбання людства, і метою бібліотечних класифікацій є сприяння прилученню читачів до цих надбань, сприянняїхньому вихованню і навчанню, культурному розвитку суспільства. У видавничій, книготорговельній справі класифікація дає змогу забезпечити публікацію документів з різноманітних галузей науки, сфер діяльності, тем і проблем, довести інформацію про опубліковані видання та видання, що готуються до друку, до зацікавлених споживачів1[110-209].
1Кушнаренко H.М. Наукова обробка документів: підручник / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. − Вид.4-е / перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с.
|
|
Хід роботи