Спеціальна методика складання бібліографічних описів

 

 

Методичні вказівки

до лабораторної роботи №2

для студентів базового напряму «Документознавство та інформаційна діяльність»

спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»

 

  Укладач                                                                                                          Мина Ж.В

       

Комп’ютерне складання                                                                              Мина Ж.В.

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

 

 

 

                                                   

 

 

Анотування документів

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання лабораторної  роботи №3

з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації”

для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність”

спеціальності “Документознавство та інформаційнадіяльність”

 

                                                           Затверджено

                                                           на засіданні кафедри

                                                           соціальних комунікацій та інформаційної діяльності

                                                           Протокол №1 від 30 серпня 2012 р.

 

Львів – 2013                                                           

УДК 94(477)

ББК 32.973.26-018.2я73

М. 73

 

 

Анотування документів: Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 3 з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації ” для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” / Нац. ун-т «Львівська політехніка»; Уклад.: Мина Ж.В. – Львів, 2013.

 

 Укладач                                                   

                                                                 Мина Ж.В., к.іст.н.,ст..викл.

 

Відповідальний за випуск                    Пелещишин А.М., д.т.н., проф.

Рецензенти                                                            

                                                                   Швець А.І.,канд., філол. наук,

                                                                   старший науковий співробітник

                                                                   Інституту Івана Франка НАН України                                                  

                                                 

                                                                      

                                                                      Ярка У.Б., канд. фіз.-мат. наук, доц.

 

Лабораторна робота №3

Тема. Анотування документів

Мета роботи: Навчитись складати анотації

Лабораторне і методичне забезпечення:

персональні комп'ютери, роздатковий матеріал.

 

Теоретичні відомості

За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація — це "стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа". Проте більш вдалим є визначення анотації з "Короткого термінологіч­ного словника із бібліографознавства та соціальної інформати­ки", згідно з яким анотація — коротка характеристика доку­мента з погляду його змісту, призначення, форми та інших особ­ливостей. Анотація містить узагальнену характеристику пер­винного документа, вона не переказує його зміст, на відміну від реферата, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, інші ознаки, які можуть цікавити користувачів. Більшість анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, місце серед інших. Складання анотацій, мабуть, найбільш твор­чий і суб'єктивний процес з усіх процесів аналітико-синтетичної обробки документів, він найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.

Ознаки, за якими характеризується документ в анотації, називаються інформаційними елементами. Зазвичай це відомості про автора, тематику твору, територіальні й хронологічні межі, про структуру, форму і призначення, мову, стиль, графічне оформлення, наявність таблиць, графіків тощо. Відбір інформаційних елементів здійснюється _відповідно до характеру первинного документа, а також від конкретного призначення анотації. Залежно від призначення (для бібліографічних покажчиків, орієнтованих на різні категорії користувачів; для вміщення в первинному документі; для бібліотечних каталогів і т. ін.) різниться зміст, характер викладу відомостей, їхній обсяг в анотаціях. Тому не можна переймати анотації з одних джерел для використання в інших.

Анотації є засобом повідомлення користувачів про існу­вання документів певного змісту й характеру, вони сприяють орієнтації в документних потоках. Завдяки їм значно полегшується пошук потрібних документів, оскільки користувач заздалегідь одержує відомості про зміст, форму і призначення, особливості, наукову й художню цінність творів.

Анотування найширше використовується для характери­стики документів у бібліографічних покажчиках, бібліотеч­них каталогах та інших сферах бібліотечної діяльності, а та­кож у видавничій справі, книжковій торгівлі з метою інфор­мації та реклами творів друку.

Функції анотацій остаточно не визначені й не сформульо­вані, але більшість фахівців вважають, що для них характерне виконання загальних функцій бібліографічної інформації, а саме: пошукової, комунікативної, оцінної. Пошукова функція здійснюється при визначенні місцезнаходження докумен­та, певні ознаки якого відомі користувачеві. Суть комунікативної функції полягає в повідомленні користувача про вихід невідомих йому документів, зміст яких відповідає інформаційним потребам. Обидві зазначені функції реалізуються насамперед через наявність в анотованому бібліо-граафічному записі бібліографічного опису, але наявність анотації суттєво підвищує пошукові та комунікативні властивості запису.

Оцінна функція властива саме анотації, вона проявляєть­ся в наявності позитивної чи негативної оцінки документа, рекомендації його певній категорії користувачів. В основі анотації, складеної на високому професійному рівні, завжди лежить оцінка твору. Об'єктивний аналіз первинного доку­мента, що здійснюється в процесі анотування, вимагає від анотатора виявлення позитивних властивостей і недоліків цього документа. Оцінні елементи іноді є в тексті анотації, але не завжди. Часто оцінка проявляється вже у виборі документів для анотування. Наявність оцінної інформації в анотації сприяє прийняттю користувачем безпомильного рішення щодо необхідності звертання до первинного документа.

Щоб функції анотацій максимально реалізувалися, вони мають задовольняти певні вимоги, найважливіші серед яких змістовність і доступність. Змістовність передбачає повноту передачі змісту документа, тобто вичерпний перелік розгля­нутих у ньому питань та особливостей їхнього розгляду і ви­кладу. Разом з тим в анотації не слід повторювати відомостей, що містяться в назві документа й інших елементах бібліогра­фічного опису. Змістовність анотації невіддільна від її об 'єк­ тивності. Анотація має точно передавати тематику твору й позицію автора, а не думку анотатора. У разі принципових неузгоджень між автором твору й анотатором в анотації по­дають спеціальне застереження.

Вимога доступності задовольняється завдяки чіткості та логічності викладу відомостей, використанню загальноприйня­тої сучасної термінології, простоті й зрозумілості мови анотацій.

Анотація має бути лаконічною, конкретною, в ній слід за­значити необхідні факти, імена, дати. Обсяг анотацій встанов­люється залежно від їхнього типу та призначення.

Вимогу індикативності розуміють як відповідність тек­сту анотації потребам її конкретного призначення і характе­ру первинного документа. Вирішальне значення має мета скла­дання анотації, характеристики того посібника, у якому її буде вміщено. Так, складаючи анотації для бібліографічного по­кажчика з певної теми, доцільно зосередитися на змісті творів, для персонального — на їхньому місці в творчості автора, історії створення. У видавничих анотаціях, які мають насамперед рекламну мету, характеризують не тільки зміст творів, а й видання, тому вони містять відомості про ілюстративні матеріали, науково-довідковий апарат і т. ін.¹[216-222].

¹ Кушнаренко H.М. Наукова обробка документів: підручник / Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. − Вид.4-е / перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с.

 

Хід роботи

1.Запустіть програму MicrosoftExcel