Підбір складеного перерізу суцільних колон

Розрахунок колони починають з визначення її довжин  і , використовуючи дані табл. 3.1. У загальному випадку, коефіцієнти розрахункової довжини  і  можуть бути різними, бо вони визначаються характером закріплення колони у фундаменті відносно осей  та , але в центрально-стиснутих колонах найчастіше використовується шарнірне обпирання обох кінців.

У реальних випадках вирішальним розрахунком для колон, які мають навіть незначне послаблення перерізу, є розрахунок на загальну стійкість за формулою (3.1). Для отримання колони з мінімальною площею перерізу при конструюванні необхідно прагнути, щоб стрижень її був рівностійким відносно осей  і , а для цього потрібно, щоб його гнучкість  дорівнювала гнучкості .

Вибір типу перерізу має велике значення, бо від нього значною мірою залежить матеріаломісткість колони та ефективність конструктивного рішення в цілому.

У двотаврових колонах радіуси інерції  та , тому при однакових розрахункових довжинах (), що зустрічається найчастіше, для отримання рівностійкого перерізу, для якого відношення гнучкостей у взаємно перпендикулярних площинах  треба, щоб . Такі перерізи мають занадто широкі полиці, нетехнологічні у виготовленні (утруднене автоматичне зварювання), незручні у конструктивному відношенні. Тому на практиці застосовують зварні двотаври, в яких . Такі перерізи при  хоч і нерівностійкі, проте досить економічні.