double arrow

Розрахункові значення


Показник, розмірність Значення
Умови експлуатації зовнішньої стіни Б
Температурна зона ІІ
Розрахункова товщина шару утеплювача, м 0,075
Виконавча товщина шару утеплювача, м 0,1
Фактичний опір теплопередачі огородження, м2·°С/Вт 3,06
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни, Вт/(м2·К) 0,33

Завдання на практичну роботу

Таблиця 2.3

Варіанти завдань

Місто

2-й шар конструкції

3-й шар – утеплювач (матеріал)

матеріал Товщина, м
1 2 3 4 5
1. Вінниця Залізобетон 0,4 Пінополістирол
2. Дніпропетровськ Бетон на гравію 0,4 Пінопласт
3. Донецьк Керамзитобетон на кварцовому піску 0,4 Пінополіуретан
4. Євпаторія Керамзитобетон на перлітовому піску 0,4 Пінополістирол
5. Житомир Кладка з суцільної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінопласт

Продовження табл. 2.3

1 2 3 4 5
6. Запоріжжя Кладка з суцільної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополіуретан
7. Івано-Франківськ Кладка з суцільної шлакової цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополістирол
8. Керч Залізобетон 0,4 Пінопласт
9. Київ Бетон на гравію 0,4 Пінополіуретан
10. Кіровоград Керамзитобетон на кварцовому піску 0,4 Пінополістирол
11. Луганськ Керамзитобетон на перлітовому піску 0,4 Пінопласт
12. Луцьк Кладка з суцільної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополіуретан
13. Львів Кладка з суцільної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополістирол
14. Миколаїв Кладка з суцільної шлакової цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінопласт
15. Одеса Залізобетон 0,4 Пінополіуретан
16. Полтава Бетон на гравію 0,4 Пінополістирол
17. Рівне Керамзитобетон на кварцовому піску 0,4 Пінопласт
18. Севастополь Керамзитобетон на перлітовому піску 0,4 Пінополіуретан
19. Сімферополь Кладка з суцільної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополістирол
20. Суми Кладка з суцільної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінопласт
21. Тернопіль Кладка з суцільної шлакової цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополіуретан
22. Ужгород Залізобетон 0,4 Пінополістирол
23. Феодосія Бетон на гравію 0,4 Пінопласт
24. Харків Керамзитобетон на кварцовому піску 0,4 Пінополіуретан
25. Херсон Керамзитобетон на перлітовому піску 0,4 Пінополістирол
26. Хмельницький Кладка з суцільної глиняної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінопласт
27. Черкаси Кладка з суцільної силікатної цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополіуретан

Закінчення табл. 2.3






1 2 3 4 5
28. Чернівці Кладка з суцільної шлакової цегли на цементно-піщаному розчині 0,51 Пінополістирол
29. Чернігів Залізобетон 0,4 Пінопласт
30. Ялта Бетон на гравію 0,4 Пінополіуретан

 

Для всіх варіантів: перший шар конструкції – вапняно-піщана штукатурка, товщина 0,02 м; п’ятий шар конструкції – штукатурка зі складного розчину, товщина 0,02 м.



Практична робота № 3

ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ БУДИНКІВ

Мета роботи: засвоїти методику теплотехнічного розрахунку внутрішніх приміщень

Відомості з теорії

Тепловий баланс приміщення в загальному вигляді можна записати як:

,                                (3.1)

де Qco – дефіцит тепла, тобто розрахункова потужність системи опалення, Вт; ΣQвтр – сумарні теплові втрати приміщеннями, Вт; ΣQнадх – сумарні надходження тепла в приміщення, Вт, для житлових будинків приймаються із розрахунку 10 т на 1 м2 загальної площі і їх слід враховувати в цілому на систему опалення будинку.

Якщо в будинку, зазвичай виробничому, ΣQнадх > ΣQвтр то надлишок тепла усувається, наприклад, роботою припливної вентиляції.

Розрахункові теплові втрати для житлових будинків визначаються за формулою:

,                         (3.2)

де ΣQогор – сума втрат тепла через окремі огородження будинку, Вт; ΣQвент – втрати тепла на нагрівання вентиляційного повітря, Вт.



Втрати тепла через окремі огородження обчислюють за формулою:

,                         (3.3)

де К = 1/RΣ – коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/(м2·К); F – розрахункова площа огородження, м2 (рис. 3.1); tз – розрахункова температура зовнішнього повітря, приймається за дод. 5, або температура повітря сусіднього приміщення, якщо різниця між температурами сусідніх приміщень більше 3 °С;  – додаткові втрати тепла в частках від основних, які враховуються:

а) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень, орієнтованих на напрямки, звідки в січні дує вітер зі швидкістю, що перевищує 4,5 м/с з повторюваністю не менше 15 % згідно дод. 5

при типовому проектуванні додаткові втрати  для всіх приміщень;

б) для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень багатоповерхових будинків з кількістю поверхів 16 і більше –

 


Рис. 3.1. Схема обміру огороджень

 

;

для 10–15 – поверхових будинків додаткові втрати

.

Тепловтрати приміщення дорівнюють сумі втрат тепла через його зовнішні огородження, обчислені за формулою (3.3). Коефіцієнти теплопередачі К для підлоги на ґрунті визначають за умовними термічними опорами для окремих зон підлоги.

Передачу тепла з приміщення через конструкцію підлоги і товщу ґрунту під будинком можливо описати складними закономірностями. Але, враховуючи порівняно невелику питому вагу тепловтрат через підлогу в загальних тепловтратах приміщення, для їх розрахунку використовують спрощену методику. Поверхню підлоги ділять на смуги шириною 2 м, паралельні зовнішнім стінам (рис. 3.2). Смуга, найближча до зовнішньої стіни, є зоною І, наступні дві смуги – зони II і III, а решта поверхні підлоги – IV. Тепловтрати кожної зони обчислюють за формулою (3.3), приймаючи . За величину R приймають умовний опір теплопередачі, який для неутепленої підлоги позначають Rнп і приймають згідно СНиП 2.04.05-91:

Якщо в конструкції підлоги на ґрунті є матеріали з теплопровідністю λ < 1,2 Вт/(м·К), то така підлога є утепленою, і тоді умовний опір теплопередачі відповідної зони утепленої підлоги Rут дорівнює:

,                              (3.4)

де δут і λут – товщини і теплопровідності матеріалу утеплювачів.

 


а                                                           б
Рис. 3.2 Схема до визначення втрат тепла через підлогу (а) і стіни, заглиблені нижче рівня землі (б):
1 – перша зона; 2 – друга зона; 3 – третя зона; 4 – четверта зона

 

Тепловтрати через підлогу на лагах обчислюють також за зонами, тільки умовний опір теплопередачі кожної зони підлоги на лагах приймають рівним:

.                                        (3.5)

Поверхня ділянки підлоги в зоні І, що прилягає до зовнішнього кута, має підвищені тепловтрати, тому її площа розміром 2×2 м враховується при визначенні площі зони І двічі (на рис. 3.2 а хрестоподібне штрихування).

Підземні частини зовнішніх стін розглядаються при розрахунку тепловтрат як продовження підлоги. Розбивку на смуги в цьому випадку роблять від верха підземної частини стін (рис. 3.2 б). Умовні опори теплопередачі для зон приймають як і для підлоги з утеплювачем, яким в даному випадку є шари конструкції стіни.

Кількість тепла на нагрівання вентиляційного повітря обчислюється для кожного опалюваного приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон чи балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення підігріву опалювальними приладами зовнішнього повітря у об'ємі однократного повітрообміну за годину, за формулою:

,                             (3.6)

де Fn – площа підлоги приміщення, м2; h – висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5 м.

Витрати тепла Qвент для нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у вхідні вестибюлі і сходові клітини через зовнішні двері, обчислюються за формулою:

,                         (3.7)

де H – висота будинку, м; Р – кількість мешканців у будинку, чол; В – коефіцієнт, що враховує кількість вхідних тамбурів. При одному тамбурі (двоє дверей) В = 1, при двох тамбурах (троє дверей) В = 0,6.









Сейчас читают про: