double arrow

Курсова робота складається зі вступу,  основних розділів, кожен з яких може складатися з підрозділів, висновків. Робота завершується списком використаних джерел.


Весь текст курсової роботи повинен підлягти рубрикації - це поділ її тексту на складові частини, а також використання заголовків, нумера­ція тощо.

Найпростішою рубрикою є абзац - відступ вправо на початку пер­шого рядка кожної частини тексту. Його розглядають як композиційний прийом, який використовується для об'єднання кількох речень, що ма­ють спільний предмет викладу. Абзаци одного розділу або підрозділу по­винні бути пов'язані один із одним. Кількість самостійних речень в аб­заці може бути різною й обмежується лише складністю висловлюваної думки, яка передається за допомогою цих речень.

Розподіл тексту курсової роботи на більш великі частини (розділи та підрозділи) повинен здійснюватися в залежності від складу тих по­нять, які розглядаються. При цьому кожна частина повинна мати логічну закінченість.

Заголовки розділів і підрозділів роботи повинні точно відображати зміст тексту, що належить до них.

Рубрикація тексту тісно пов'язана з нумерацією, тобто з числовими позначками послідовності розташування його складових частин.

Тепер у наукових і технічних текстах в основному використовується суто цифрова система нумерації, яка здійснюється за індексною системою (1; 1.1; 1.1.1; 1.2; 1.2.1. і т. д.), відповідно до якої номера найбільш великих частин наукового твору (перша ступінь ділення) складається з однієї цифри - 1; 2; ...; номера складових частин (друга ступінь ділення) - з двох цифр - 1.1; 1.2; ...; 2.1; ...; (третя ступінь ділення)-з трьох цифр - 1.1.1. Приклад оформлення змісту (Додаток 3).




У вступідо курсової роботи обґрунтовується актуальність обраної теми, висвітлюється стан її наукової розробки (огляд опублікованих ма­теріалів, що використовуються під час написання курсової роботи), формулюються мета та зміст поставлених завдань, об'єкт і предмет дослідження, дається посилання на вибраний метод (методи) дослідження. Обов’язково обґрунтовується  логічна структура основної частини дослідження.

Вступ - дуже відповідальна частина курсової роботи, бо він не тільки орієнтує читача щодо подальшого розкриття теми, але й містить всі ква­ліфікаційні характеристики.

У заключній частині вступу визначається структура всієї роботи та подається коротка характеристика кожного з розділів основної частини курсової роботи.

У вступі слід сформулювати суть проблемної ситуації, з чого буде видно актуальність теми. Специфічною рисою курсової роботи є те, що в ній необхідно намагатись провести всебічний аналіз вже відомих, досягнутих знань.

Від формулювання проблеми переходять до формулювання мети дослідження, а також до виведення конкретних завдань, які будуть вирі­шуватися відповідно до цієї мети. Це звичайно робиться у формі пере­ліку (вивчити..., встановити..., описати..., з'ясувати... тощо). Завдання повинні формулюватися ретельно, бо висвітлення ходу їх вирішення по­винно скласти зміст розділів курсової роботи.



Також курсант (студент - ЗФН) повинен у вступі сформулювати об'єкт та предмет дослідження.

Об'єкт - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет - це те, що знаходиться в межах об'єкта. При цьому об'єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу повинні співвідно­ситись між собою як загальне та часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження. Предмет дослідження виз­начає тему курсової роботи та обов'язково знаходить своє відображення в назві теми курсової роботи.

У кінці вступу слід розкрити структуру курсової роботи, тобто дати перелік її структурних елементів і обґрунтувати послідовність їх розташування. (Зразок оформлення вступу див. Додаток 4)

У розділах основної частини курсової роботиретельно дослід­жується й аналізується матеріал, який безпосередньо стосується теми та відповідних розділів. Назви розділів не повинні збігатися з темою робо­ти, а назви підрозділів не мають збігатися з назвами розділів. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи і по­вністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння курсанта (студента - ЗФН) стис­ло, логічно й аргументовано викладати матеріал.

Заключна частина роботи (висновки)носить форму синтезу на­копиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез становить собою послідовний, логічно обґрунтований виклад отриманих підсумків та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, що поставлені та сформульовані у вступі. У висновках підбивається підсу­мок виконаної роботи, робляться відповідні узагальнення щодо сформу­льованих у вступі завдань, чітко виділяється новизна роботи.



У заключній частині окремими пунктами можуть бути наведені кінцеві висновки і висновки по розділах роботи.

Заключна частина роботи (висновки) повинна включати практичні пропозиції, що збільшує цінність теоретичного матеріалу.

Після висновків і пропозицій прийнято розташовувати бібліогра­фічний списоквикористаних джерел (нормативно-правові акти, монографічні та інші наукові тво­ри, тощо). Цей список складає одну із суттєвих частин курсової роботи і відображає самостійну творчу роботу курсанта (студента - ЗФН).

Дуже уважно треба підійти до складання списку використаних джерел. Спочатку включаються нормативні джерела за їх юридичною силою, причому нормативні акти однакової юридичної сили розташо­вуються в хронологічному порядку. Всі інші використані матеріали - спеціальна література (монографії, підручники, посібники, статті тощо) - подаються в алфавітному порядку (див. Додаток 5 - Зразок оформ­лення списку літератури).

Література, яка включається до такого списку, або інше джерело повинно мати відображення в тексті курсової роботи. Не слід включати до бібліографічного списку ті джерела, на які немає посилань у роботі і які фактично не були використані. Доречно включати до цього списку енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети.

 Оформлена кур­сова робота подається на кафедру не пізніше визначеного терміну. Робо­та над курсовою роботою завершується її захистом.

 







Сейчас читают про: