Лікування дітей хворих на хронічний тонзиліт

Хронічний тонзиліт – це загальне захворювання організму яке характеризується хронічним запальним процесом, переважно в піднебінних мигдаликах.

Найчастіше збудниками хронічного тонзиліту є:

стрептококи (домінує b- гемолітичний стрептокок групи А);
стафілококи;
аденовіруси;
асоціації збудників (включаючи гриби).

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ

Клінічні

повторні ангіни;
паратонзиліт, паратонзилярний абсцес;
субфебрілітет /37,1-37,3⁰С/;
метатонзилярні ускладнення;

місцеві прояви захворювання:

. рубцеві спайки між мигдаликами та піднебінними дужками;
. розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалики;
. кісти мигдаликів;
. симптом Гізе – гіперемія передніх піднебінних дужок;
. симптом Зака – набряк верхнього кута, утвореного передньою та задньою дужками;
. симптом Преображенського – валикоподібне стовщення країв верхньої частини передніх і задніх дужок у вигляді інфільтрації або гіперплазії;
. регіонарний лімфаденіт (збільшення защелепних лімфовузлів).

Для постановки діагнозу необхідна наявність 2 і більше місцевих ознак.

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ

Консервативне лікування

підвищення реактивності організму:

правильний режим праці та відпочинку;
загартування;
раціональне харчування;
вітамінотерапія;
гіпосенсибілізуюча терапія
імуномодулятори;
санаторно-курортне лікування

заходи місцевої сануючої дії на мигдалики:

промивання лакун розчинами антисептиків;
аденотомія (за показаннями);

фізіотерапія:

ультрафонофорез лікарських речовин на проекцію піднебінних мигдаликів;
КУФ на мигдалики (тубус-кварц)

засоби рефлекторної дії (масаж, акупунктура та ін.);

Хірургічне лікування

оперативне втручання у дітей проводиться під загальним знеболенням.

Показання до операції:

хронічний декомпенсований тонзиліт
хронічний субкомпенсований тонзиліт при неефективності консервативного лікування (протягом 2 років кожні 6 місяців);

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

при консервативному лікуванні диспансерне спостереження протягом 2 років
після тонзилектомії диспансерне спостереження протягом 6 місяців.

3. Гострий ларинготрахеїт – запалення слизової оболонки гортані та трахеї, найхарактернішою ознакою якого є набряк підголосової порожнини, що призводить до гострого порушення дихання.

ВИТЯГ З НАКАЗУ N 437 ВІД 31.08.2004.

Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах

Гострий стенозуючийларінготрахеобронхіт (ГСЛТБ)

Діагностичні критерії:

1. Синдром ГСЛТБ виникає при гострому запаленні гортані і трахеї різної етіології, характеризується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані. Етiологічними факторами ГСЛТБ є:

набряк гортані незапального характеру при алергійних реакціях негайного типу до харчових продуктів, лікарських препаратів, пилкових рослин і ін.;
набряк гортані як ускладнення захворювань порожнини рота, ЛОР-органів і ін.;
поразки слизової оболонки гортані при дифтерії, корi і скарлатині;

2. ГСЛТБ незалежно від причини виникнення, характеризується «гавкаючим» кашлем, афонією і стридорозним подихом..

3.По ступеню звуження просвіту гортані розрізняють:

стеноз I ступеню (компенсований) - захриплість голосу, у спокої подих рівний, незначне втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, кислотно-основний стан і рО₂ крові в межах норми;
стеноз II ступеню (субкомпенсований) - дитина збуджена, подих гучний, в акті подиху бере участь допоміжна мускулатура, виражене втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, шкірні покриви яскраво-червоного кольору, потім з'являється ціаноз, пульс частий і напружений, субкомпенсований метаболічний або змішаний ацидоз;
стеноз III ступеню (декомпенсований) - дитина збуджена або загальмована, гучний, чутний на відстані, подих, ціаноз носо-губного трикутника, липкий холодний піт, тахікардія, розширення границь серця, ознаки застою в малому колі кровообігу, зіниці розширені, гавкаючий кашель, змішаний респіраторний і метаболічний ацидоз, гіпоксемія;
стеноз IV ступеню (асфіктичний) - настає асфіксія і смерть від гіпоксичної коми.

Медична допомога:

1.Відволікаючі процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв (температура води 38-39°С), при гіпертермії тіла вище 38°С ванну не застосовувати, можна застосувати гірчичники.

2.Десенсибілізуючі препарати.

3.Тепле лужне пиття.

4.При стенозі II-III ступеня – інгаляція з муколітичними препаратами, преднізолон 1-3 мг/кг внутрівенно;

5.Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон) 0,3-0,5 мг/кг, але не більш 10 мг на уведення внутрім’язово або внутрівенно.

6.Інгаляція 100% кисню.

7.При наростанні ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенноінтубація трахеї або ургентна крикоконікотомія.

8.При стенозі I ступеня - госпіталізація до інфекційного відділення, при II-IV ступенях - до ВIТ.

Лікування

На всіх стадіях проводять відповідну терапію у 3 напрямках:

відновлення адекватної вентиляції легенів,
боротьба з метаболічним ацидозом,
відновлення серцево – судинної діяльності.

7. Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

Питання.

Проблемні ситуації.

Ілюстративні матеріали.

Підручники.

8.Матеріали для самопідготовки студентів:

Ситуаційні задачі

1. До лікаря звернулася мати дівчинки віком 11 років. Протягом 3 років після того, як перехворіла на вірусний гепатит, дівчинка скаржиться на біль у животі, переважно у правому підребер'ї, який виникає після фізичного навантаження, жирної їжі, нудоту, поганий апетит, швидку стомлюваність, головний біль.

При об'єктивному обстеженні - шкіра суха, субіктерична, язик з білим нальотом, мигдалики гіпертрофовані, рихлі, багато уражених карієсом зубів. Тони серця слабкі, короткий систолічний шум над верхівкою. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. Випорожнення через 1 добу, схильність до запору.

Поставити попередній діагноз.

2.Мати хлопчика 5 років звернулась в лікарню зі скаргами на погіршення апетиту у дитини, нудоту, слинотечу, біль в животі навколо пупка, втрату маси тіла. При огляді виявлені алергічні висипи на тілі.

Поставити попередній діагноз.

Скласти план сестринських втручань.

3.У дитини 4 років виникло загострення стоматиту. Рік тому на тлі ГРВІ (ринофарингіт), з’явилася гіперемія та набряклість слизової оболонки ротової порожнини, глибокі виразки з біло – сірим нальотом Захворювання супроводжувалось підвищенням температури тіла до 39-40^о С упродовж 4-х днів. В подальшому на фоні ГРВІ чи самостійно з’являються майже кожен місяць нові елементи інфекції з температурною реакцією.

Поставити попередній діагноз.

4.Хлопчик С., 11 років, знаходиться на диспансерному нагляді у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту (хелікобактер – негативного) з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка. Відмічається відсутність клінічних проявів загострення на протязі 2-х років.

Поставити попередній діагноз.

5.Ви фельдшер ФАПу. До Вас звернулася дівчинка 5 років зі скаргами на свербіж навколо анального отвору, який підсилюється вночі. Дитина дратівлива, погано спить. Апетит знижений. З боку внутрішніх органів відхилень не виявлено.

Проведіть оцінку стану пацієнта, виявіть проблеми.

6.В дитяче відділення поступила дитина 5-ти років з скаргами на підвищення температури тіла до 39,2⁰ С, слинотечу, відмову від прийому їжі.

При огляді порожнини рота слизова гіперемійована, розрихлена, кровоточива. В ділянці щік, губ, на язику - поодинокі утворення круглої і овальної форми діаметром 1-5 мм покриті білувато-сірим нальотом, оточені червоним вінчиком.

Дитина протягом тижня лікувалася амбулаторно з приводу ГРВІ.

1. Складіть план медсестринського догляду за пацієнтом.

7.До медичної сестри звернулась мати дитини 3 років зі скаргами на неспокій дитини, поганий нічний сон, дратівливість, свербіж в ділянці анусу.

Поставити попередній діагноз.

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями: