Витяг з наказу № 429 від 27.08.2004

Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги

Дітям за спеціальністю

“дитяча терапевтична стоматологія”

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Клінічна форма: хронічний рецидивуючийафтозний стоматит

Діагностичні критерії:

Клінічні:

болісність у порожнині рота;

регіонарний лімфаденіт;

ерозія (афта) круглої або овальної форми оточена облямівкою червоного кольору;

Лікування:

Загальне:

імуномодулятори бактеріального походження (при середньотяжкий та тяжкій формах захворювання);

Місцеве:

знеболення (місцево);

антисептики (місцево);

вітамінні препарати (місцево);

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Кандидози слизової оболонки порожнини рота

Критерії діагностики:

Клінічні

печія і біль, що підсилюються при прийомі їжі, порушення смакових відчуттів;

біль при відкриванні рота, кровоточивість із тріщин червоної облямівки, кутів рота

сухість слизової оболонки порожнини рота;

наявність білого творожистого нальоту, плівок, бляшок, ерозій;

тріщини червоної облямівки губ, кутів рота, лущення губ

ерозії в кутах рота на інфільтрованій та гіперемійованій основі

набряк, гіперемія язика;

вогнищевий білий рихлий наліт у вигляді плівок на язиці, десквамація

Лікування:

Загальне

- протигрибкові препарати азольної групи

протигрибкові антибіотики

імунокорегуючі препарати

вітамінні препарати

лікувальне харчування (продукти харчування, що пригнічують ріст грибів (морква, лимон, морська капуста, кориця; продукти з мікроелементами; кисломолочні продукти)

еубіотики

Місцеве

- нормалізація рН ротової рідини (лужні розчини) – місцево;

антимікотики (азольна група) – місцево;

протигрибкові антибіотики (місцево);

аліламінові сполуки (місцево);

антисептики з протигрибковою активністю (місцево);

імуномодулятори (місцево);

еубіотики (місцево)

санація порожнини рота

2. Хронічний холецистохолангіт – хронічний, рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньопечінкових жовчних ходів, що супроводжується порушенням моторики жовчних шляхів і змінами фізико – хімічного складу жовчі.

Головні чинники

Значну роль відіграє інфекція, що може проникати в жовчний міхур і внутрішньопечінкові жовчні ходи із кишок, а також по лімфатичних шляхах і гематогенно.

У більшості випадків інфікування здійснюється за рахунок умовно – патогенної мікрофлори з нижніх відділів травного каналу (кишкова паличка, стрептокок, ентерокок, протей, також ентеровіруси, патогенні гриби, найпростіші).

Клініка

У період загострення:

Виражений больовий синдром. У хворих із гіперкінетичноюдискінезією – короткочасний інтенсивний переймистий біль, із гіпокінетичною формою – ниючий, тупий, розпираючий біль у ділянці правого підребер’я.

Диспепсичні явища частіше у вигляді закрепів. Спостерігають поганий апетит, нудоту, блювання, гіркоту в роті.

Астеновегетативний синдром виявляється підвищеною втомлюваністю, слабкістю, млявістю, головним болем, розладами сну.

Синдром загальної інтоксикації проявляється блідістю шкірних покривів, обкладеним язиком, неприємним запахом із рота.

Під час об’єктивного обстеження:

- болючість під час пальпації у ділянці правого підребер’я,

- симптом Кера – Образцова: болісність під час пальпації у правому підребер'ї, в проекції жовчного міхура,

- симптом Ортнера: болісність унаслідок постукування ребром долоні по правій ребровій дузі,

- симптом Мерфі: внаслідок натискання рукою в ділянці проекції жовчного міхура у положенні хворого сидячи у нього з’являється болісність, особливо на вдихові.

- характерними симптомами хронічного холецистохолангіту є збільшення та ущільнення печінки (+ 2 + 4 см) та чутливість її під час пальпації.

У період неповної клінічної ремісії:

Скарги відсутні, але існує помірна больова чутливість під час пальпації живота та ознаки хронічної інтоксикації.

У період повної клінічної ремісії:

Відсутні скарги, біль під час пальпації живота, ознаки інтоксикації

Лікування

Госпіталізація дитини на 3- 4 тижні.

Збільшити кількість споживання їжі до 5-6 разів на добу. Виключити смажені страви, жирні, копченості.

Застосовувати антибіотики широкого спектру дії (еритроміцин, олеандоміцин, лінкоміцин, оксацилін, ампіцилін, ампіокс), препарати нітрофуранового ряду. Курс лікування14 днів.

Застосовувати еубіотики для запобігання розвиткові дисбактеріозу (біфідумбактерин, лактобактерин, лінекс).

Застосовувати жовчогінні препарати.

З метою зняття запального процесу проводити фітотерапію.

3. Гельмінтози – група захворювань людини, спричинених паразитарними черв’яками – гельмінтами.

Аскаридоз

Спричинюється аскаридами.

Потрапивши в кишки людини, личинки звільняються від оболонок, проникають через слизову оболонку в кровоносні судини – в русло ворітної вени, кровоносні судини печінки, звідти через нижню порожнисту вену потрапляють у праву половину серця і через легеневу артерію в легені. Личинки просвердлюють стінки альвеол, мігрують у бронхіоли, бронхи, із мокротинням потрапляють у ротову порожнину і проковтуються, потрапляють у шлунок, кишки, де вони перетворюються на зрілі форми. Цикл розвитку становить 2 – 2,5 міс. Протягом року аскариди живуть у кишках. Після цього терміну вони гинуть і виводяться з фекаліями назовні.

Клінічні прояви

Фаза міграції личинок (2-3 тижні)

Кашель, нежить, загальне нездужання, підвищення температури тіла, кропив’янка, свербіж, нестійкі осередки інфільтрації у легеневій тканині.

Кишкова фаза

Погіршення апетиту, нудота, слинотеча, біль у животі, який локалізується переважно навколо пупка, метеоризм, пронос чи закреп, симптоми інтоксикації, блідість, надмірна пітливість, іноді судоми, втрата маси тіла, послаблення пам’яті.

Аскариди можуть заповзати у жовчний міхур, жовчні протоки, червоподібний відросток і бути причиною кольок, апендициту. Велике скупчення аскарид у тонкій кишці спричиняє явище обтураційної непрохідності. У разі масивної інвазії аскариди потрапляють у шлунок, ротову порожнину, в дихальні шляхи і зумовлюють механічну асфіксію.

Ентеробіоз

Збудником ентеробіозу є гострик. Місце паразитування: нижній відділ тонкої та верхній відділ товстої кишки, червоподібний відросток, де через 12-14 діб гострик досягає статевої зрілості. Тривалість життя гострика становить 20-30 діб. Самка відкладає яйця в періанальних складках (10-12 тис), які через 4 – 5 годин стають інвазійними. Після відкладення яєць самка гине.

Клінічні прояви

Клініка ентеробіозу залежить від кількості паразитів та реактивності організму. У разі незначної інвазії прояви захворювання можуть бути зовсім відсутніми, але паразитування великої кількості гельмінтів викликає серйозні розлади здоров’я.

Місцеві прояви

Стійкий свербіж та неприємні відчуття печіння у ділянці відхідника, промежини або статевих органів, виділення з піхви, анальні та ректальні тріщини, розчухи шкіри, які можуть привести до екземи, гнійничкових висипань, абсцесів, іноді – нічне нетримання сечі (енурез). У дівчаток можуть виникати вульвовагініт, цистопієліт.

Загальні прояви:

Ознаки загальної інтоксикації з неврологічною симптоматикою (дратливість, загальна слабкість, швидка втомлюваність, порушення сну, головний біль, запаморочення, можуть бути судомні напади.

Диспепсичні прояви (нудота, іноді блювання, бурчання в животі, метеоризм, погіршення апетиту, закрепи або проноси з домішками слизу, іноді зниження маси тіла).

Періодичний біль у животі, часто в іліоцекальній ділянці, що може симулювати напад апендициту.

Трихоцефальоз

Збудником захворювання є волосоголовець. Місце паразитування: сліпа кишка і червоподібний відросток, а в разі масивної інвазії – вся товста кишка і дистальний відділ тонкої. Живляться волосоголовці кров’ю, тому їх вважають гематофагами. Тривалість життя – 5-6 років, іноді більше.

Клініка

Клінічні прояви захворювання залежать від інтенсивності інвазії: можуть бути безсимптомні або малосимптомні форми, середньої важкості та важкі. Хворі зниженого харчування, бліді, розвивається анемія, диспепсичні розлади (погіршення апетиту, слинотеча, нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці).

Симптоми з боку нервової системи (головний біль, запаморочення, загальна слабкість, дратливість, розлади сну, знепритомнення, іноді судоми).

Лікування

Для лікування аскаридозу застосовують такі препарати:

Декаріс (левамізол) одноразово, комбантрин (пірантел) протягом 1-3 днів, вермокс (мебендазол) протягом 2 днів, нафтамон (алкопар) одноразово, медамін протягом 1-2 днів.

Протягом 3 тижнів після курсу лікування застосовувати настій трав: пижмо, золототисячник, безсмертник.

Для лікування ентеробіозу:

Дотримувати санітарно – гігієнічних заходів:

Щоденні підмивання дитини 2 рази на добу з милом, часте миття рук, особливо під нігтями, постійне перебування дитини в трусах, які міняють щодня, прання білизни з кип’ятінням і обов’язкове прасування, коротко стригти нігті дитини. Перед нічним сном застосовувати очисні клізми: 0,5 столової ложки натрію гідрокарбонату на 1 склянку води. Змащувати ділянку відхідника і промежини 5% анестезиновою маззю. Проводити медикаментозне лікування: вермокс, пірантел.

Для лікування трихоцефальозу:

Застосовують такі медикаментозні засоби:

Вермокс протягом 6 днів, дифезил протягом 5 днів, ефективність лікування підвищується, якщо провести 8 – 10 сеансів індуктотермії чи діатермії на ділянку сліпої кишки. Можна застосовувати кисневу терапію. Кисень вводять у пряму кишку після очисної клізми у кількості 100 – 150 мл на кожен рік життя протягом 7 днів. Після останнього введення кисню призначити сольове проносне та очисну клізму.