1. Розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання відноситься до:
1) регіональної структури експорту групи країн;
2) регіональної структури світового експорту певного товару;
3) регіональна структура експорту товару групою країн;
4) зовнішня регіональна структура експорту товару.
2. Регіональна структура світового експорту певного товару:
1) демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку;
2) засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;
3) показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;
4) характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;
3. Регіональна структура експорту товару групою країн:
|
|
1) засвідчує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральні добрива, вугілля, транспортні засоби тощо) за країнами (регіонами) споживання;
2) показує питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів;
3) демонструє частку країн—експортерів товару у світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку.
4) характеризує регіональну орієнтацію експорту групи країн у міжнародній торгівлі;
4. Регіональна структура світового експорту формується:
1) за принципом походження експорту;
2) за принципом призначення експорту,
3) за принципом розподілу експорту;
4) за принципом споживання експорту
5. Зовнішня регіональна структура експорту товару передбачає:
1) розподіл національного експорту конкретного товару (нафта, газ, деревина тощо) за країнами (регіонами) споживання;
2) розподіл національного експорту конкретного товару за регіонами (адміністративними одиницями) його формування всередині країни–експортера;
3) розподіл загального обсягу експорту країн даної групи за регіонами (країнами) призначення;
4) розподіл національного експорту по країнах або регіонах.
6. На основі якої регіональної структури визначаються основні країни–партнери та рівень охоплення світового ринку конкретного товару:
1) внутрішньо регіональній структурі експорту товару;
2) зовнішньо регіональній структурі експорту товару;
3) регіональній структурі експорту групи країн;
4) регіональній структурі світового експорту певного товару.
|
|
7. Регіональна структура імпорту визначає:
1) основних споживачів даного товару на світовому ринку;
2) розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження;
3) питому вагу кожної країни (або регіону) у світовому імпорті;
4) основних торговельних постачальників країни.
8. Яка регіональна структура імпорту визначає розподіл обсягу імпорту за країнами його походження:
1) внутрішня регіональна структура імпорту певного товару;
2) зовнішня регіональна структура імпорту певного товару;
3) регіональна структура імпорту товару групою країн;
4) внутрішня регіональна структура імпорту країни
9. Яка регіональна структура імпорту показує розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (регіонами) походження:
1) регіональна структура імпорту товару групою країн;
2) регіональна структура світового імпорту;
3) зовнішня регіональна структура імпорту країни;
4) внутрішня регіональна структура імпорту країни
10. Внутрішньогалузева торгівля – це:
1) обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі;
2) обмін між країнами диференційованими продуктами різних галузей;
3) обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей;
4) обмін між країнами гомогенною продукцією однієї галузі.
11. Внутрішньогалузева торгівля пояснюється наявністю:
1) ефекту посилення;
2) ефекту масштабу;
3) ефекту умов торгівлі;
4) жодною із зазначених ефектів.
12. Внутрішньогалузева торгівля розвивається в умовах:
1) різної забезпеченості країн факторами виробництва;
2) як однакової, так і частково подібної забезпеченості країн факторами виробництва;
3) як однакової, так і різної забезпеченості країн факторами виробництва;
4) виключно однакової забезпеченості країн факторами виробництва
13. Міжгалузева торгівля відображає:
1) порівняльні переваги країн у виробництві товару;
2) диференціацію товарів;
3) недосконалу конкуренцію;
4) досконалу конкуренцію;
14. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:
1) зростання доходів на всі фактори виробництва;
2) зростання доходу на відносно надлишкові фактори виробництва;
3) зростання доходу на відносно дефіцитні фактори виробництва;
4) зростання доходу на відносно мобільні фактори виробництва.
15. Міжгалузева торгівля розвивається переважно між:
1) країнами що розвиваються;
2) промислово розвиненими країнами;
3) промислово розвиненими країнами та країнами, що розвиваються;
4) будь-якими країнами.
16. Предметом внутрішньогалузевої торгівлі є:
1) диференційована продукція;
2) гомогенна продукція;
3) будь-яка продукція;
4) сировинна продукція
17. Внутрішньогалузева торгівля розвивається переважно:
1) між галузями промисловості та сільського господарства;
2) у межах галузей переробної промисловості;
3) у межах галузей сільського господарства;
4) у межах галузей добувної промисловості;
18. Внутрішньогалузева торгівля спричиняє:
1) мінімальні негативні соціальні наслідки;
2) значні негативні соціальні наслідки;
3) зовсім не має негативних соціальних наслідків;
4) значні зрушення у структурі та розміщенні виробництва.
Які причини можуть спричинити появу внутрішньогалузевої торгівлі гомогенними товарами?
1) скорочення транспортних витрат;
2) перехресний попит;
3) розбіжності у смаках споживачів;
4) ефект масштабу
Які причини можуть спричинити появу внутрішньогалузевої торгівлі диференційованими товарами?
1) сезонні розбіжності;
2) скорочення транспортних витрат;
3) розбіжності у смаках споживачів;
4) ефект від обміну продукції.