1) показує існування виграшу від торгівлі лише для країн, що мають абсолютні переваги у виробництві будь-якого товару;
2) показує існування виграшу від торгівлі для всіх країн, незалежно від того, чи мають вони абсолютні переваги у виробництві;
3) показує існування виграшу від торгівлі для країн, що мають позитивне сальдо торговельного балансу;
4) показує існування виграшу від торгівлі для країн, що мають ефект від масштабу виробництва;
13. У чому полягає сутність теорії "відносних переваг" Д. Рікардо?
1) Кожна країна отримає виграш від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вона зможе виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами;
2) кожна країна отримає виграш від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вона може виробляти, інтенсивно використовуючи відносно надлишкові фактори виробництва;
3) кожна країна отримає виграш від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вона зможе виробляти з більш низькими витратами порівняно з іншими країнами;
|
|
4) кожна країна отримає виграш від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які вона може виробляти, інтенсивно використовуючи відносно дефіцитні фактори виробництва;
14. Робочий час, необхідний для виробництва одиниці одного товару, визначений у робочому часі, необхідному для виробництва одиниці іншого товару, має назву:
1) порівняльних витрат;
2) альтернативної ціни;
3) відносної ціни;
4) витрат заміщення.
15. Теорія "порівняльних переваг" Д. Рікардо описує такі передумови:
1) два товари, будь-яка кількість країн;
2) будь-яка кількість товарів і будь-яка кількість країн;
3) дві країни, два товари;
4) будь-яка кількість товарів, дві країни.
16. Для країни виграш від торгівлі за моделлю "відносних переваг" Д. Рікардо полягає в:
1) економічному ефекті від обміну;
2) економічному ефекті від спеціалізації виробництва та збільшенні споживання;
3) економічному ефекті від збільшення масштабу виробництва.
4) економічному ефекті від зміни умов торгівлі.
17. В якому випадку модель "порівняльних переваг" Д. Рікардо не передбачає повної спеціалізації країни?
1) коли альтернативні витрати є однаковими у кожній країні, але існують різні смаки споживачів;
2) коли альтернативні витрати в країні експорту зростають;
3) коли альтернативні витрати в інших країнах зменшуються;
4) коли альтернативні витрати є однаковими у кожній країні, але існують різні доходи споживачів;
18. В якому випадку може виникнути торгівля за моделлю "порівняльних переваг" Д. Рікардо?
|
|
1) коли виробничі можливості країн різні, але існують значні транспортні витрати;
2) коли виробничі можливості країн однакові, але існує різний рівень заробітної плати;
3) коли виробничі можливості країн однакові але існують значні розбіжності у смаках та уподобаннях споживачів;
4) коли виробничі можливості країн однакові але існують значні розбіжності у доходах споживачів;
19. Якщо концепція "порівняльних переваг" Д. Рікардо поширюється більш ніж на дві країни та два товари, то від чого буде залежати спеціалізація кожної країни?
1) від рівня цін на внутрішньому ринку;
2) від рівня існуючої у кожній країні заробітної плати;
3) від рівня витрат на виробництво;
4) від рівня зайнятості у кожній країні.
20. Які наслідки для країни у випадку "порівняльних переваг" Д. Рікардо може спричинити зростання продуктивності праці за кордоном?
1) вітчизняна економіка матиме позитивний результат від експорту;
2) вітчизняна економіка постраждає від розвитку торгівлі;
3) підвищення продуктивності праці за кордоном не вплине на економіку країни;
4) підвищення продуктивності праці за кордоном спричинить скорочення імпорту;
Тема 7. Неокласичні моделі міжгалузевого розвитку міжнародної торгівлі.
1. У чому полягає сутність теорії "співвідношення факторів виробництва"?
1) Країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних факторів;
2) країни експортують продукти інтенсивного використання дефіцитних факторів та імпортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів;
3) країни експортують продукти інтенсивного використання мобільних факторів та імпортують продукти інтенсивного використання специфічних факторів;
4) країни експортують продукти інтенсивного використання специфічних факторів та імпортують продукти інтенсивного використання мобільних факторів виробництва.
2. Хто є автором теорії "співвідношення факторів виробництва"?
1) А. Сміт та Д. Рікардо;
2) Е. Хекшер та Б. Олін;
3) П. Самуельсон та Р. Джонс;
4) П. Самуельсон та В. Столпер.
3. Показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва:
1) факторонасиченість;
2) фактородефіцитність;
3) фактороінтенсивність;
4) факторонадлишковість.
4. Факторонасиченість – це показник, який визначає:
1) відносну забезпеченість країни факторами виробництва;
2) порівняльну забезпеченість країн факторами виробництва;
3) абсолютну забезпеченість країн факторами виробництва;
4) конкурентну забезпеченість країн факторами виробництва
Які допущення відносно факторів виробництва притаманні тільки теорії співвідношення факторів виробництва?
1) обмеженість обсягу факторів виробництва у кожній країні;
2) розбіжності щодо забезпеченості країн факторами виробництва;
3) повна мобільність факторів виробництва всередині країн;
4) фактори виробництва використовуються повністю.
Яке з допущень є однаковим як для класичних, так і для неокласичних теорій міжнародної торгівлі?
1) фактори виробництва використовуються повністю;
2) повна спеціалізація країни на виробництві одного товару;
3) однакова технологія виробництва в обох країнах;
4) міжнародна торгівля між двома країнами є збалансованою.
7. Що є винагородою для власників фактора "капітал"?
1) рента;
2) процент (відсоток);
3) заробітна плата;
4) доход.
Якщо виробництво товару Х є більш капіталомістким, ніж товару У, то який товар буде виробляти країна А (за моделлю Хекшера–Оліна) у випадку, коли в неї ставка банківського відсотка в 1,5 раза вища, ніж у країні Б, тоді як заробітна плата є у 2 рази нижчою?
|
|
1) товар Х;
2) товар Х та У;
3) товар У;
4) жодного товару не вироблятиме.
9. Якщо праця є фактором, що інтенсивно використовується у виробництві товару Х, тоді як капітал – у виробництві товару У, то який товар буде експортувати країна А в країну Б за моделлю Хекшера–Оліна у випадку, коли відносна ціна праці в країні А становить (w/r = 1/2), тоді як у країні Б (w/r = 2)?
1) товар Х;
2) товар У;
3) як товар Х так і У;
4) жодного товару не експортуватиме.