У яких водах можуть мешкати креветки?

а) солоних, солонуватих і прісних;

б) тільки солонуватих;

в) тільки солоних.

 

130. Найвидше товарного розміру креветки можуть досягати у віці:

а) шести місяців;

б) одного року;

в) двох років.

 

131. У пенеїдних креветок яйця:

а) виметуються у воду;

б) прикріплюються до плеопод самиць;

в) кріпляться до водоростей.

 

132. У каридних креветок яйця:

а) виметуються у воду;

б) прикріплюються до плеопод самиць;

в) кріпляться до водоростей.

 

133. На малюнку зображено:

 

а) пенеїдні креветки

б) каридні креветки

 

 

134. На малюнку зображено:

а) пенеїдні креветки;

б) каридні креветки.

 

135. Під час вирощування каридних креветок по мірі росту молоді солоність води:

а) підвищують;

б) знижують;

в) залишають на одному і тому ж рівні.

 

136. Діапаузу раків у стадії яйця можна скоротити шляхом:

а) пониження температури;

б) підвищення температури;

в) витримування за оптимальної температури.

 

137. Пристосуваннями для вирощування лангустів є:

а) драги;

б) копальні;

в) садки.

 

138. Яких ракоподібних вирощують і утримують у напівводяних умовах:

а) омар;

б) краб пальмовий злодій;

в) лангуст.

 

139. Співіснування крабів і морських зірок – це:

а) коменсалізм;

б) канібалізм;

в) хижак–жертва.

 

140. В умовах Чорного моря можна розводити:

а) кефаль;

б) катрана;

в) мурену;

г) мако;

д) оселедців.

 

141. В умовах Чорного моря можна розводити:

а) оселедців;

б) лососевих;

в) мурену;

г) катрана;

д) мако.

 

142. В умовах Чорного моря можна розводити:

а) оселедців;

б) мурену;

в) осетрових;

г) катрана;

д) мако.

 

143. В умовах Чорного моря можна розводити:

а) оселедців;

б) мурену;

в) катрана;

г) камбалу;

д) мако.

 

144. В умовах Чорного моря можна розводити:

а) оселедців;

б) мурену;

в) катрана;

г) мако;

д) бичків.

 

145. Біологічна фільтрація – це:

а) процес перетворення органічних азотистих сполук у нітрати;

б) очищення від механічних домішок;

в) збагачення води киснем;

г) вимивання личинок риб.

 

146. Солоність води для утримання плідників кефалі складає:

а) 5–7 ‰;

б) 10–12 ‰;

в) 17–20 ‰.

 

147. Личинки глоси після вилуплювання знаходяться:

а) на поверхні води;

б) у товщі води;

в) на дні.

 

148. Штучні рифи створюють для розведення:

а) камбали;

б) бичків;

в) окунів;

г) осетрів;

д) лососів.

 

149. Евригалинність смугастого окуня полягає у:

а) здатності витримувати різні температури;

б) здатності витримувати різну солоність води;

в) здатності витримувати різну насиченість води киснем.

 

150. Які фактори треба враховувати під час організації озерного рибництва:

а) біологічні, кліматичні, екологічні;

б) політичні;

в) космічні;

г) сусідські.

 

151. Які з економічних факторів найбільш важливі під час організації озерного рибництва:

а) насиченість киснем води;

б) компактність водойм, наявність під’їзду, інтенсифікаційні заходи;

в) якість води;

г) характер водойми.

 

152. Які вимоги слід враховувати під час вибору водойми для організації озерного рибництва:

а) висота греблі;

б) наявність верб на греблі;

в) проточність, площа водойми, глибина;

г) наявність диких качок.

 

153. Під час вибору водойми для організації озерного рибництва слід враховувати:

а) наявність понтонів;

б) модель водоспуску;

в) наявність садків;

г) температурний і газовий режим, активну реакцію та гідрохімічний склад води.

 

154. Які озера найбільш придатні для озерного рибництва:

а) великі і малі;

б) із протоками;

в) оточені деревами.

 

155. Які озера за площею дзеркала води використовуються для нагулу риби:

а) до 500 га;

б) до 1000 га;

в) до 5000 га;

г) до 10000 га.

 

156. Які озера слід використовувати для риборозплідників:

а) площею 1000 га;

б) площею 5000 га;

в) площею 10–300 га;

г) площею 500 га.

 

157. Які озера виділяють як маточні:

а) 5–100 га;

б) 50–300 га;

в) 100–1000 га;

г) 1000–5000 га.

 

158. У яких озерах найбільш цілеспрямовано ведеться селекційна робота з рибами:

а) 10–30 га;

б) 100–200 га;

в) 300–500 га;

г) 1000 га.

 

159. Які за величиною озера використовують як карантинні:

а) 100 га;

б) 200 га;

в) 5–10 га;

г) 500 га.

 

160. Які озера використовуються для зимівлі риби:

а) 5–15 га;

б) 10–30 га;

в) 20–50 га;

г) 100–200 га.

 

161. Як впливає глибина озера на термічний режим:

а) змішування різних шарів води;

б) величина осідання організмів, які загинули;

в) видовий склад та розвиток іхтіофауни;

г) інтенсивність розвитку первинної продукції.

 

162. Як впливає глибина озера на газовий режим:

а) змішування різних шарів води;

б) величина осідання організмів, які загинули;

в) видовий склад та розвиток іхтіофауни;

г) інтенсивність розвитку первинної продукції.

 

163. Як впливає глибина озера на термічний, газовий режим та розвиток кормової бази:

а) змішування різних шарів води;

б) величина осідання організмів, які загинули;

в) видовий склад та розвиток іхтіофауни;

г) інтенсивність розвитку первинної продукції.

 

164. Як впливає глибина озера на розвиток рослинності:

а) змішування різних шарів води;

б) величина осідання організмів, які загинули;

в) видовий склад та розвиток іхтіофауни;

г) інтенсивність розвитку первинної продукції.

 

165. Якої глибини озера найбільш придатні для однолітнього нагулу коропа:

а) 1,5–2,0 м;

б) 3–4 м;

в) 4–5 м.

 

166. Які глибини в озерах найбільш придатні для маточних озер:

а) 0,5–1,0 м;

б) 2–4,5 м;

в) 5–6 м;

г) 6–8 м.

 

167. Яка глибина озер найбільш придатна для озер–розплідників:

а) 1 м;

б) 2 м;

в) 3 м;

г) 4 м.

 

168. Яка середня глибина озер для нагулу риби:

а) 2–3 м;

б) 3–4 м;

в) 5–6 м;

г) 6–8 м.

 

169. Яка глибина для заморних озер:

а) 1,5–2 м;

б) 2–3 м;

в) 3–4 м;

г) 5–6 м.

 

170. Яка глибина озер для маточних стад сигових риб:

а) 2 м;

б) 5 м;

в) 10 м;

г) 15 м;

д) 20 м.

 

171. Якої глибини озера найбільш придатні для вирощування посадкового матеріалу сигових риб:

а) 2–3 м;

б) 4–5 м;

в) 5–6 м;

г) 7–8 м.

 

172. Якої глибини озера найбільш придатні для вирощування товарного коропа:

а) 2–3 м;

б) 5–6 м;

в) 8–9 м;

г) 10–11 м.

 

173. Які оптимальні глибини для маточних стад сигових риб:

а) 3–5 м;

б) 6–7 м;

в) 8–10 м;

г) 12–15 м.

 

174. Які оптимальні глибини для риборозплідних озер:

а) 0,5–1 м;

б) 2–3 м;

в) 3–4 м;

г) 4–5 м;

д) 5–6 м.

 

175. Які оптимальні глибини для нагульних озер:

а) 3–6 м;

б) 7–8 м;

в) 9–10 м.

 

176. Яка глибина карантинних озер:

а) 0,5–1 м;

б) 1–1,5 м;

в) 1,5–2,5 м;

г) 3–4 м;

д) 5–6 м.

 

177. Яка середня глибина для озер–зимівників у південних районах:

а) 0,5–1 м;

б) 1–2 м;

в) 2–6 м;

г) 7–8 м;

д) 9–10 м.

 

178. Яка середня глибина для озер–зимівників у північних районах:

а) 4–8 м;

б) 9–10 м;

в) 12–14 м;

г) 16–20 м.

 

179. На які фактори впливає проточність водойм:

а) заселеність рибоїдними ссавцями;

б) заселеність рибоїдними птахами;

в) прибережну рослинність;

г) іхтіофауну, температурний режим, кормову базу.

 

180. Який річний водообмін рекомендується для маточних озер:

а) 1–2 рази;

б) 3–4 рази;

в) 5–6 раз;

г) 7–8 раз.

 

181. Який річний водообмін рекомендується для розплідних озер:

а) 1,5–2,5 рази;

б) 3–4 рази;

в) 5–6 раз.

 

182. Який річний оптимальний водообмін для нагульних озер:

а) до 2 разів;

б) до 3 разів;

в) до 2 разів;

г) до 4 разів;

д) до 5 разів.

 

183. Який річний водообмін рекомендується для зимувальних озер:

а) 2 разовий;

б) 3 разовий;

в) 5 разовий.

 

184. Який вплив на біологію водойм має рослинність:

а) видовий склад риби;

б) видовий склад ракоподібних;

в) видовий склад безхребетних;

г) субстрат для розмноження багатьох організмів.

 

185. Які оптимальні норми розвитку рослинності для маточних озер:

а) до 10% загальної площі;

б) до 20 % загальної площі;

в) до 30 % загальної площі.

 

186. Які оптимальні норми розвитку рослинності для нагульних озер:

а) до 10% загальної площі;

б) до 20 % загальної площі;

в) до 30 % загальної площі.

 

187. Які норми заростів для зимувальних озер:

а) до 10%;

б) до 3 %;

в) до 5 %.

 

188. Який вплив на рибу має низька температура води:

а) змінює забарвлення;

б) впливає на величину плавців;

в) впливає на величину плавального міхура;

г) затримує статеве дозрівання і нерест.

 

189. Влив низької температури на рибу:

а) змінює забарвлення;

б) впливає на величину плавців;

в) знижує інтенсивність процесів метаболізму;

г) впливає на величину серця.

 

190. Влив низької температури на рибу:

а) змінює забарвлення;

б) затримує статеве дозрівання;

в) впливає на величину плавців;

г) впливає на величину серця.

 

191. Який вплив високої температури на риб:

а) пригнічує ріст у деяких видів риб;

б) впливає на величину плавців;

в) змінює забарвлення;

г) впливає на величину серця.

 

192. Який вплив високої температури на риб:

а) впливає на величину плавців;

б) викликає загибель деяких видів риби;

в) змінює забарвлення;

г) впливає на величину серця.

 

193. Який вплив високої температури на риб:

а) змінює забарвлення;

б) впливає на величину серця;

в) впливає на величину плавців;

г) викликає задуху риб.

 

194. Яка оптимальна температура води для літнього сезону:

а) 15 – 20⁰С;

б) 20- 25⁰С;

в) 18 -20⁰С;

г) 25 -26⁰С.

 

195. Як впливає зміна температури середовища на риб:

а) зміна величини серця;

б) зміна величини плавального міхура;

в) швидкість харчування та росту;

г) збільшення рибопродуктивності.

 

196. Яка критична концентрація кисню для озерних риб:

а) 1,6 мг/л;

б) 0,5 мг/л;

в) 5,0 мг/л.

 

197. Яка летальна концентрація кисню для озерних риб:

а) 1,6 мг/л;

б) 0,5 мг/л;

в) 5,0 мг/л.

 

198. Яка концентрація кисню рекомендується для маточних озер влітку:

а) 6–7 мг/л;

б) 5–6 мг/л;

в) 3–4 мг/л;

г) 7–8 мг/л.

 

199. Яка концентрація кисню рекомендується для маточних озер зимою:

а) 6–7 мг/л;

б) 5–6 мг/л;

в) 3–4 мг/л;

г) 7–8 мг/л.

 

200. Яка концентрація кисню рекомендується для розплідних озер влітку:

а) 7 мг/л;

б) 3–4 мг/л;

в) 5–6 мг/л;

г) 8–10 мг/л.

 

201. Яка концентрація кисню рекомендується для розплідних озер зимою:

а) 7 мг/л;

б) 3–4 мг/л;

в) 5–6 мг/л;

г) 8–10 мг/л.

 

202. Яка концентрація кисню рекомендується для зимувальних озер:

а) не менше 5–6 мг/л;

б) не менше 4 мг/л;

в) не менше 7–8 мг/л.

 

203. Яка концентрація кисню рекомендується для карантинних озер:

а) 3 мг/л;

б) 5 мг/л;

в) 6 мг/л;

г) 7–8 мг/л.

 

204. Яка концентрація вуглекислоти (СО₂) рекомендується для озер влітку:

а) 50–60 мг/л;

б) 60–80 мг/л;

в) 80 мг/л;

г) 100 мг/л;

д) 40 мг/л.

 

205. Яка концентрація вуглекислоти (СО₂) рекомендується для озер зимою:

а) 50–60 мг/л;

б) 60–80 мг/л;

в) 80 мг/л;

г) 100 мг/л;

д) 40 мг/л.

 

206. Яка оптимальна кількість органічних речовин у водоймі:

а) 20 мг/л;

б) 30 мг/л;

в) 40 мг/л;

г) 10–15 мг/л.

 

207. Яка оптимальна концентрація активної реакції води (рН) в озерах під час вирощування риби:

а) 7–7,5;

б) 6–6,5;

в) 5–5,5.

 

208. Як можна змінити активну реакцію води з кислої до слаболужної:

а) аерацією;

б) проточністю;

в) вапнуванням.

 

209. Яка допустима мінералізація води в озерах хлоридно–кальцієвого типу:

а) до 10 г/л;

б) до 5 г/л;

в) до 2 г/л.

 

210. Яка допустима концентрація (ПДК) заліза у воді рибогосподарських водойм:

а) 0,5 мг/л;

б) 0,2 мг/л;

в) 0,1 мг/л.

 

211. Яка біомаса зоопланктону повинна бути під час вирощування посадкового матеріалу планктонофагів:

а) 2–5 г/м³;

б) 5–10 г/м³;

в) 3–4 г/м³;

г) 2–3 г/м³.

 

212. Яка біомаса зоопланктону повинна бути під час вирощування посадкового матеріалу планктонофагів-бентофагів:

а) 2–5 г/м³;

б) 5–10 г/м³;

в) 3–4 г/м³;

г) 2–3 г/м³.

 

213. Який вид риб придатний для винищення малоцінної риби:

а) лящ;

б) плітка;

в) короп;

г) судак.

 

214. У який період наступає статеве дозрівання самок сигових риб:

а) січень;

б) перша половина грудня;

в) жовтень;

г) листопад.

 

215. За яких концентрацій аміачної води гинуть риби: краснопірка, йорж, лящ, щука, плітка, окунь:

а) 9–10 мг/л;

б) 7–8 мг/л;

в) 12–15 мг/л;

г) 20 мг/л.

 

216. За яких концентрацій аміачної води гинуть риби: верхівка, плітка, щука, верховодка, молодь окуня:

а) 9–10 мг/л;

б) 7–8 мг/л;

в) 12–15 мг/л;

г) 20 мг/л.

 

217. За яких концентрацій аміачної води гинуть риби: карась, лин, короп:

а) 9–10 мг/л;

б) 7–8 мг/л;

в) 12–15 мг/л;

г) 20 мг/л.