а) у порошках;
б) у розчині;
в) у гранулах.
219. Скільки разів вносять добрива в озера за сезон:
а) 1 раз;
б) 2–3 рази;
в) 4–5 раз;
г) 5–6 раз.
220. За якої початкової температури вносять добрива в озера:
а) 5–70С;
б) 8–90С;
в) 10–120С;
г) 14–150С.
221. Яку норму вапна рекомендують вносити в озеро:
а) 50;
б) 100;
в) 10;
г) 15;
д) 10–12.
222. Яку норму аміачної селітри рекомендують вносити в озеро:
а) 50;
б) 100;
в) 10;
г) 15;
д) 10–12.
223. Яку норму суперфосфату рекомендують вносити в озеро:
а) 50;
б) 100;
в) 10;
г) 15;
д) 10–12.
224. За трофічними показниками озера бувають:
а) оліготрофні;
б) заливні;
в) спускні;
г) проточні.
225. За трофічними показниками озера бувають:
а) заливні;
б) мезотрофні;
в) спускні;
г) проточні.
226. За трофічними показниками озера бувають:
а) заливні;
б) спускні;
в) евтрофні;
г) проточні.
227. За трофічними показниками озера бувають:
а) заливні;
б) спускні;
в) проточні;
г) дистрофні.
228. В оліготрофних озерах глибина:
а) велика;
б) мала;
|
|
в) середня.
229. В оліготрофних озерах мінералізація:
а) велика;
б) невелика;
в) відсутня.
230. В оліготрофних озерах прозорість:
а) низька;
б) середня;
в) дуже висока;
г) висока.
231. В оліготрофних озерах вміст кисню:
а) низький;
б) середній;
в) дуже високий;
г) високий.
232. В оліготрофних озерах кормова база:
а) слабо розвинена;
б) середньо розвинена;
в) сильно розвинена;
г) дуже сильно розвинена.
233. В оліготрофних озерах іхтіомаса складає:
а) 200–400 кг/га;
б) 40-–0 кг/га;
в) 500–600 кг/га;
г) 800–1000 кг/га.
234. Які види риб в основному населяють оліготрофні озера:
а) коропові риби;
б) лососеві, щукові риби;
в) форелеві риби;
г) сигові риби.
235. Мезотрофні озера мають глибину:
а) невелику;
б) середню;
в) велику.
236. Мезотрофні озера мають мінералізацію:
а) 10–15 мг/л;
б) 40–80 мг/л;
в) 100–200 мг/л;
г) 250–300 мг/л.
237. Мезотрофні озера мають прозорість:
а) 1–2 м;
б) 2–3 м;
в) 4–6 м;
г) 10–12 м.
238. Мезотрофні озера мають вміст кисню:
а) надлишок;
б) дуже мало;
в) мало;
г) в нормі.
239. Мезотрофні озера мають кормову базу:
а) добре розвинену;
б) середньо розвинену;
в) мало розвинену;
г) надлишкову.
240. Мезотрофні озера мають іхтіомасу:
а) 5–10 кг/га;
б) 100–150 кг/га;
в) 500–600 кг/га;
г) 1000–1200 кг/га.
241. Евтотрофні озера мають глибину:
а) 3–5 м;
б) 0,5–1 м;
в) 1–2 м;
г) 10–15 м.
242. Евтотрофні озера на півночі мають мінералізацію:
а) 1–4 мг/л;
б) 50–90 мг/л;
в) 400–500 мг/л;
г) 4–7 мг/л.
243. Евтотрофні озера в центральних районах мають мінералізацію:
а) 1–4 мг/л;
б) 50–90 мг/л на півночі;
в) 200–300 мг/л;
г) 900–950 мг/л.
|
|
244. Евтотрофні озера мають прозорість:
а) 0,5–1 м;
б) 1-2 м;
в) 7–8 м;
г) 2,5–3 м.
245. Евтотрофні озера мають кормову базу:
а) добре розвинену;
б) середню;
в) недостатню;
г) дуже бідну.
246. Евтотрофні озера мають іхтіофауну:
а) 1–4 кг/га;
б) 150–300 кг/га;
в) 7–10 кг/га;
г) 15–20 кг/га.
247. Дистрофні озера мають глибину:
а) різну;
б) тільки 1–2 м;
в) тільки 2–3 м;
г) тільки 10–15 м.
248. Дистрофні озера мають мінералізацію:
а) різну;
б) невисоку;
в) високу;
г) низьку.
249. Дистрофні озера мають прозорість:
а) різну;
б) невелику;
в) велику;
г) до дна.
250. Дистрофні озера мають вміст кисню:
а) низький;
б) високий увесь рік;
в) влітку – високий, зимою – задуха;
г) середній.
251. Дистрофні озера мають кормову базу:
а) дуже високу;
б) високу;
в) середню;
г) слабо розвинута.
252. Дистрофні озера мають іхтіофауну:
а) 2–60 кг/га;
б) 100–150 кг/га;
в) 200–300 кг/га;
г) 400–500 кг/га.
253. Озерні господарства бувають:
а) повносистемні;
б) спускні;
в) наливні;
г) перепускні.
254. Озерні господарства бувають:
а) спускні;
б) наливні;
в) комбіновані;
г) перепускні.
255. Озерні господарства бувають:
а) перепускні;
б) наливні;
в) спускні;
г) неповносистемні.
256. Спеціалізовані рибні господарства бувають:
а) маточні;
б) наливні;
в) спускні.
257. Спеціалізовані рибні господарства бувають:
а) перепускні;
б) вирощувальні;
в) спускні.
258. Спеціалізовані рибні господарства бувають:
а) перепускні;
б) спускні;
в) нагульні.
259. У повносистемному господарстві маточні озера займають:
а) 1–1,5 %;
б) 4–6 %;
в) 10 %;
г) 30–40 %.
260. У повносистемному господарстві розплідники займають:
а) 1–1,5 %;
б) 4–6 %;
в) 10 %;
г) 30–40 %.
261. У повносистемному господарстві нагульні озера займають:
а) 1–1,5 %;
б) 4–6 %;
в) 10 %;
г) 30–40 %;
д) 60–80 %.
262. Який може бути оборот озерних рибних господарств:
а) однолітній;
б) шестилітній;
в) восьмилітній;
г) багатолітній.
263. Який може бути оборот озерних рибних господарств:
а) шестилітній;
б) дволітній;
в) восьмилітній;
г) багатолітній.
264. Який може бути оборот озерних рибних господарств:
а) восьмилітній;
б) шестилітній;
в) трилітній;
г) багатолітній.
265. До планктоноїдних відносяться риби:
а) пелядь, ряпушка;
б) короп, лин;
в) білий амур, білий товстолобик;
г) щука, судак.
266. До бентосоїдних відносяться риби:
а) пелядь, ряпушка;
б) короп, лин;
в) білий амур, білий товстолобик;
г) щука, судак.
267. До рослиноїдних відносяться риби:
а) пелядь, ряпушка;
б) короп, лин;
в) білий амур, білий товстолобик;
г) щука, судак.
268. До хижих відносяться риби:
а) пелядь, ряпушка;
б) короп, лин;
в) білий амур, білий товстолобик;
г) щука, судак.
269. Інфузорії, амеби, коловертки, нижчі ракоподібні відносяться до:
а) зоопланктону;
б) фітопланктону;
в) зообентосу;
г) фітобентосу.
270. Зелені, діатомові, бурі водорості відносяться до:
а) зоопланктону;
б) фітопланктону;
в) зообентосу;
г) фітобентосу.
271. Личинки комах, малощетинкові черви, молюски відносяться до:
а) зоопланктону;
б) фітопланктону;
в) зообентосу;
г) фітобентосу.
272. Водні субстрати покриває:
а) зоопланктон;
б) фітопланктон;
в) зообентос;
г) перифітон.
273. Клопи-водомірки, жуки-вертячки відносяться до:
а) нейстону;
б) фітопланктону;
в) зообентосу;
г) фітобентосу.
274. Амфібії, риби відносяться до:
а) зоопланктону;
б) нектону;
в) зообентосу;
г) фітобентосу.
275. Очерет, комиш, рогіз, тілоріз, ряска, латаття відносяться до:
а) зоопланктону;
б) фітопланктону;
в) водних макрофітів;
г) фітобентосу.
276. Штучно створеними водоймами комплексного використання є:
а) річки;
б) лимани;
в) стариці;
г) водосховища.
277. Провідними видами риб дніпровських водосховищ є:
|
|
а) лящ, судак, сазан, сом, щука;
б) тюлька;
в) форель;
г) білий амур.
278. Скорочення площ мілководь та стічні води на вирощування риби має вплив:
а) позитивний;
б) негативний;
в) не має впливу.
279. Водосховища, що мають велику площу (500 тис. га і більше) називаються:
а) рівниннорічні;
б) озероподібні;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні;
д) рівнинноозерні.
280. Водосховища, утворені на окремих ділянках рік, що протікають у рівнинній місцевості, називаються:
а) рівниннорічні;
б) озероподібні;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні;
д) рівнинноозерні.
281. Водосховища, які відрізняються великим об’ємом води за умови невеликої площі (30-50 тис. га), значної глибини (до 50 м) і живляться гірськими річками, називаються:
а) рівниннорічні;
б) озероподібні;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні;
д) рівнинноозерні.
282. Водосховища, які відрізняються великим підпором та об’ємом води за умови відносно невеликої площі затоплення, утворені на базі озер, називаються:
а) рівниннорічні;
б) озероподібні;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні;
д) рівнинноозерні.
283. За заповненням водою водосховища бувають:
а) з однолітнім регулювання рівня води;
б) озероподібні;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні.
284. За заповненням водою водосховища бувають:
а) рівниннорічні;
б) із багаторічним регулюванням рівня води;
в) річкоподібні;
г) гірськорічні.
285. Якщо водосховище має глибину більше 200 м, воно називається:
а) виключно глибоким;
б) дуже глибоким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
286. Якщо водосховище має глибину 100-200 м, воно називається:
а) виключно глибоким;
б) дуже глибоким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
287. Якщо водосховище має глибину 50-99 м, воно називається:
а) виключно глибоким;
б) дуже глибоким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
288. Якщо водосховище має глибину більше 20-49 м, воно називається:
а) виключно глибоким;
б) дуже глибоким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
289. Якщо водосховище має глибину менше 10-19 м, воно називається:
|
|
а) водосховище незначної глибини;
б) мілким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
290. Якщо водосховище має глибину менше 10 м, воно називається:
а) водосховище незначної глибини;
б) мілким;
в) глибоким;
г) середньої глибини.
291. Якщо водосховище дає риби 50-60 кг/га воно називається:
а) дуже рибопродуктивним;
б) високопродуктивним;
в) середньопродуктивним;
г) малопродуктивним;
д) дуже малопродуктивним.
292. Якщо водосховище дає риби 30-50 кг/га воно називається:
а) дуже рибопродуктивним;
б) високопродуктивним;
в) середньопродуктивним;
г) малопродуктивним;
д) дуже малопродуктивним.
293. Якщо водосховище дає риби 15-30 кг/га воно називається:
а) дуже рибопродуктивним;
б) високопродуктивним;
в) середньопродуктивним;
г) малопродуктивним;
д) дуже малопродуктивним.
294. Якщо водосховище дає риби 7-15 кг/га воно називається:
а) дуже рибопродуктивним;
б) високопродуктивним;
в) середньопродуктивним;
г) малопродуктивним;
д) дуже малопродуктивним.
295. Якщо водосховище дає риби 2-7 кг/га воно називається:
а) дуже рибопродуктивним;
б) високопродуктивним;
в) середньопродуктивним;
г) малопродуктивним;
д) дуже малопродуктивним.
296. Рекомендований рівень споживання риби на душу населення за рік:
а) 10 кг;
б) 15 кг;
в) 20 кг;
г) 25 кг.
297. Які фактори впливають на розвиток фітопланктону:
а) біогенні речовини, світло, температура;
б) хмарність;
в) роса;
г) вітер.
298. Які знаряддя промислового лову риби використовують в озерах:
а) неводи, ставні сітки;
б) трали;
в) вудочки;
г) сачки.
299. Які знаряддя промислового лову риби використовують на річках:
а) сачки;
б) трали;
в) вудочки;
г) неводи, ставні сітки.
300. Які види риб завезені до нас із Америки:
а) карась;
б) короп;
в) лин;
г) смугастий окунь, буфало, веслоніс.
301. Який корм переважає у харчуванні веслоноса:
а) фітопланктон, зоопланктон;
б) бентос;
в) детрит;
г) нектон.
302. У яких зонах водойми знаходиться великоротий буфало:
а) верхній шар води;
б) середній шар води;
в) придонний шар води.
303. У яких зонах водойми знаходиться малоротий буфало:
а) верхній шар води;
б) середній шар води;
в) придонний шар води.
304. У яких зонах водойми знаходиться чорний буфало:
а) верхній шар води;
б) середній шар води;
в) придонний шар води.
305. Коли настає статева зрілість судака:
а) 5 років;
б) 8 років;
в) 6 років;
г) 3 роки.
306. У які роки життя щука стає статевозрілою:
а) 5–6 років;
б) 7–8 років;
в) 3–4 роки;
4) 9–10 років.
307. У які роки життя лящ стає статевозрілим:
а) 1–2 роки;
б) 3–4 роки;
в) 5–6 років;
г) 7–8 років.
308. У які роки стає статевозрілим білий товстолобик на р. Амур:
а) 2–3 роки;
б) 3–4 роки;
в) 4–5 років;
г) 7–8 років;
д) 8–9 років.
309. У які роки стає статевозрілим білий товстолобик на Україні:
а) 2–3 роки;
б) 3–4 роки;
в) 4–5 років;
г) 7–8 років;
д) 8–9 років.
310. У які роки життя короп на Україні стає статевозрілим:
а) 1 рік;
б) 2–3 роки;
в) 3–4 роки;
г) 5–6 років;
д) 7–8 років.
311. Яку кількість ікри дає самка коропа на 1 кг маси:
а) 100 тис. шт.;
б) 120 тис. шт.;
в) 150 тис. шт.;
г) 180 тис. шт.;
д) 200 тис. шт.
312. Яка робоча плодовитість білого товстолобика:
а) 100 тис. шт.;
б) 200 тис. шт.;
в) 300 тис. шт.;
г) 400 тис. шт.;
д) 500 тис. шт.
313. Апарати для інкубації ікри бувають типів:
а) горизонтальні, вертикальні;
б) квадратні;
в) круглі;
г) прямокутні.
313. Апарати для інкубації ікри бувають конструкцій:
а) Вейса;
б) Іванова;
в) Петрова;
г) Сидорова.
315. Апарати для інкубації ікри горизонтального типу:
а) Шустера;
б) Петрова;
в) Сидорова;
г) Вейса.
316. Апарати для інкубації ікри риб вертикального типу:
а) Шустера;
б) Вейса;
в) Вільямсона;
г) Аткінса.
317. Який кисневий режим повинен бути в апаратах під час інкубації ікри:
а) не менше 5 мг/л;
б) не менше 6 мг/л;
в) не менше 7 мг/л;
г) не менше 10 мг/л.
318. Яка повинна бути температура повітря в приміщенні, де проводиться інкубація ікри лососевих риб:
а) не вище 20ºС;
б) не вище 15ºС;
в) не вище 10ºС;
г) не вище 5ºС.
319. Яке повинно бути освітлення у приміщенні, де проводиться інкубація ікри лососевих риб:
а) яскраве;
б) світле;
в) затемнене;
г) темне.
320. Озерна рослинність підрозділяється на:
а) макрофіти і мікрофіти;
б) макрофауна;
в) мікрофауна.
321. Які найбільш розповсюджені представники підводної рослинності:
а) очерет;
б) осока;
в) рдестники, елодея, хара;
г) комиш.
322. Яка рослинність із плаваючим листям зустрічається у водоймах:
а) очерет;
б) рдестник плаваючий, гречка земноводна, ряска;
в) осока;
г) комиш.
323. Які представники надводної рослинності у водоймах:
а) ряска;
б) рдестник;
в) елодея;
г) стрілолист.
324. Які групи водоростей домінують весною:
а) синьо-зелені;
б) зелені;
в) діатомові, золотисті.
325. Які групи водоростей домінують влітку:
а) зелені;
б) синьо-зелені;
в) діатомові;
г) пірофітові.
326. На які зони розділяється озеро:
а) літораль, пелагіаль, профундаль;
б) затоки;
в) лимани;
г) перекати.
327. Яка середня мінералізація оліготрофних озер:
а) 10–30 мг/л;
б) 40–45 мг/л;
в) 50–60 мг/л;
г) 80–100 мг/л.
328. Яка середня мінералізація евтрофних озер:
а) 100 мг/л;
б) 200 мг/л;
в) 300 мг/л;
г) 400 мг/л.
329. Яка мінералізація озер дистрофного типу:
а) 10–15 мг/л;
б) 20–30 мг/л;
в) 30–40 мг/л;
г) 40–50 мг/л.
30. Який може бути видовий склад іхтіофауни оліготрофних озер:
а) 50–100 видів;
б) 110–350 видів;
в) 310–400 видів;
г) 401–500 видів.
331. Який може бути видовий склад іхтіофауни мезотрофних озер:
а) 10-20 видів;
б) 30-40 видів;
в) 45-50 видів;
г) 50 видів.
332. Який може бути видовий склад іхтіофауни евтрофних озер:
а) 10 видів;
б) 20 видів;
в) 30 видів;
г) 40 видів.
333. Який може бути видовий склад іхтіофауни дистрофних озер:
а) 1–5 видів;
б) 10–15 видів;
в) 15–20 видів;
г) 25–30 видів.
334. Рибою-планктонофагом в озерах є:
а) судак;
б) лящ;
в) пелядь;
г) лин;
д) щука.
335. Рибою-бентофагом в озерах є:
а) білий амур;
в) товстолобик;
в) короп;
г) судак;
д) щука.
336. Рибою зі змішаним харчуванням в озерах є:
а) окунь;
б) лин;
в) щука;
г) срібний карась;
д) товстолобик.
337. Рибою-хижаком в озерах є:
а) короп;
б) в’яз;
в) щука;
г) плітка.
338. Рослиноїдною рибою в озерах є:
а) короп;
б) карась;
в) плітка;
г) білий амур.
339. Який із газів найважливіший для мешканців природних водойм:
а) вуглекислий газ;
б) метан;
в) кисень;
г) азот.
340. Назвіть методи контролю за середовищем життя риб:
а) гідрохімічний, гідробіологічний;
б) мікробіологічний;
в) бактеріологічний;
г) візуальний.
341. Способом обліку молоді риб під час її вирощування є:
а) об’ємний;
б) класичний;
в) місцевий;
г) оригінальний.
342. Способом обліку молоді риб під час її вирощування є:
а) класичний;
б) еталонний;
в) місцевий;
г) оригінальний.
343. Способом обліку молоді риб під час її вирощування є:
а) класичний;
б) місцевий;
в) штучний;
г) оригінальний.
344. Способом обліку молоді риб під час її вирощування є:
а) класичний;
б) місцевий;
в) оригінальний;
г) ваговий.
345. Оптимальною нормою посадки цьоголітків пеляді в озеро є:
а) 10 тис. шт./га;
б) 15 тис. шт./га;
в) 25–30 тис. шт./га;
г) 35–40 тис. шт./га.
346. Оптимальною глибиною озера для формування стад сигових риб є:
а) 10 м;
б) 6–8 м;
в) 20 м;
г) 15 м.
347. Мінімальною глибиною озера для формування стад сигових риб є:
а) 10 м;
б) 6–8 м;
в) 20 м;
г) 15 м.
348. Максимальною глибиною озера для формування стад сигових риб є:
а) 10 м;
б) 6–8 м;
в) 20 м;
г) 15 м.
349. Доброякісною ікрою багатьох риб за кольором є:
а) інтенсивного жовтувато-оранжевого;
б) мутно-жовтого;
в) світло-сірого.
350. Недоброякісною ікрою багатьох риб за кольором є:
а) інтенсивного жовтувато-оранжевого;
б) каламутно-жовтого;
в) чорного (для осетрових).
351. Скільки часу продовжується процес інкубації ікри пеляді і чира:
а) 10 хв;
б) 15 хв;
в) 20 хв;
г) 30 хв;
д) 40 хв.
2352. Скільки часу продовжується набухання ікри пеляді і ряпушки:
а) 1–2 години;
б) 1,5–2 години;
в) 3–4 години;
г) 5–6 годин.
353. Скільки часу продовжується набухання ікри чира:
а) 1–2 години;
б) 1,5–2 години;
в) 3–4 години;
г) 5–6 годин.
354. Які види меліорації застосовують під час підготовки озер для рибництва:
а) біологічна;
б) екологічна;
в) фізична;
г) агротехнічна.
355. Які види меліорації застосовують під час підготовки озер для рибництва:
а) екологічна;
б) технічна;
в) фізична;
г) агротехнічна.
356. Які види меліорації застосовують під час підготовки озер для рибництва:
а) екологічна;
б) фізична;
в) хімічна;
г) агротехнічна.
357. Полікультура в озерах, її склад:
а) пелядь, сигові (муксун, чир або гібрид пеляді з чиром);
б) короп, щука;
в) карась, судак;
г) короп, в’юн.
358. Полікультура в озерах, її склад:
а) короп, щука;
б) короп, карась;
в) карась, судак;
г) короп, в’юн.
359. Полікультура в озерах, її склад:
а) короп, щука;
б) карась, окунь;
в) короп, товстолобик;
г) короп, в’юн.
360. Полікультура в озерах, її склад:
а) короп, щука;
б) карась, окунь;
в) карась, щука;
г) короп, товстолобик.
361. Оптимальною температурою для транспортування теплолюбивих риб влітку є:
а) 5–60С;
б) 10–120С;
в) 15–200С;
г) 20–250С.
362. Оптимальною температурою для транспортування теплолюбивих риб весною та восени є:
а) 5–60С;
б) 10–120С;
в) 15–200С;
г) 20–250С.
363. Оптимальною температурою води для транспортування холодно-любивих риб влітку є:
а) 5–60С;
б) 10–120С;
в) 15–200С;
г) 20–250С.
364. Оптимальною температурою води для транспортування холодно-любивих риб весною та восени є:
а) 5–60С;
б) 10–120С;
в) 15–200С;
г) 20–250С.
365. Порогом вмісту кисню для різновікових груп коропа є:
а) 0,5–0,6 мг/л;
б) 0,6–0,7 мг/л;
в) 0,7–1,0 мг/л;
г) 1,0–1,5 мг/л.
366. Порогом вмісту кисню для молоді коропа є:
а) 1,0–2,0 мг/л;
б) 1,7–2,7 мг/л;
в) 3,0–4,0 мг/л.
367. Порогом вмісту кисню для різновікового карася є:
а) 1,0–2,0 мг/л;
б) 2,5–3,0 мг/л;
в) 0,07–0,09 мг/л.
368. Порогом вмісту кисню для різновікової плітки є:
а) 0,5–1,0 мг/л;
б) 1,5–2,0 мг/л;
в) 0,07–0,3 мг/л;
г) 2,5–3,0 мг/л.
369. Порогом вмісту кисню для личинок плітки є:
а) 1,0–1,5 мг/л;
б) 2,1–2,5 мг/л;
в) 3, 0–3,5 мг/л;
г) 3,5–4,0 мг/л.
370. Порогом вмісту кисню для різновікової групи лина є:
а) 0,1–0,3 мг/л;
б) 0,5–1,0 мг/л;
в)1,0–1,0 мг/л;
г) 1,6–2,0 мг/л.
371. Порогом вмісту кисню для молоді лина є:
а) 0,5–1,0 мг/л;
б) 1,4–2,1 мг/л;
в) 2,0–2,5 мг/л;
г) 3,0–3,5 мг/л.
372. Порогом вмісту кисню для різновікової групи ляща є:
а) 0,4–1,1 мг/л;
б) 0,5–1, 5 мг/л;
в) 2,0–2,5 мг/л;
г) 3, 0–3,5 мг/л.
373. Порогом вмісту кисню для різновікової групи пеляді є:
а) 0,5–1,0 мг/л;
б) 0,7–1,1 мг/л;
в) 1,5–2,0 мг/л;
г) 2,5–3,0 мг/л.
374. Порогом вмісту кисню для різновікової групи судака є:
а) 0,4–0,6 мг/л;
б) 0,5–1,0 мг/л;
в) 0,8–1,5 мг/л;
г) 1,0–2,0 мг/л.
375. Порогом вмісту кисню для різновікової групи окуня є:
а) 0,1–0,3 мг/л;
б) 0,2–0,5 мг/л;
в) 0,3–1,0 мг/л;
г) 1,5–2,0 мг/л.
376. Порогом вмісту кисню для річняків окуня є:
а) 0,4 мг/л;
б) 0,5 мг/л;
в) 1,5 мг/л;
г) 1,8–2,0 мг/л;
д) 2,5–3,0 мг/л.
377. Порогом вмісту кисню для цьоголітків окуня є:
а) 0,4 мг/л;
б) 0,5 мг/л;
в) 1,5 мг/л;
г) 1,8–2,0 мг/л;
д) 2,5–3,0 мг/л.
378.Порогом вмісту кисню для личинок окуня є:
а) 0,4 мг/л;
б) 0,5 мг/л;
в) 1,5 мг/л;
г) 1,8–2,0 мг/л;
д) 2,5–3,0 мг/л.
379. Порогом вмісту кисню для різновікової групи форелі за 60С є:
а) 0,5–1,0 мг/л;
б) 0,8 мг/л;
в) 1,3–1,8 мг/л;
г) 2,0–2,5 мг/л.
380. Порогом вмісту кисню для різновікової групи форелі за 100С є:
а) 0,5–1,0 мг/л;
б) 0,8 мг/л;
в) 1,3–1,8 мг/л;
г) 2,0–2,5 мг/л.
381. Порогом вмісту кисню для річняків лосося є:
а) 0,5–0,6 мг/л;
б) 0,7–0,8 мг/л;
в) 0,8–1,3 мг/л;
г) 1,4–1,8 мг/л;
д) 0,8–2,1 мг/л.
383. Порогом вмісту кисню для молоді лосося є:
а) 0,5–0,6 мг/л;
б) 0,7–0,8 мг/л;
в) 0,8–1,3 мг/л;
г) 1,4–1,8 мг/л;
д) 0,8–2,1 мг/л.
383. Порогом вмісту кисню для личинок лосося є:
а) 0,5–0,6 мг/л;
б) 0,7–0,8 мг/л;
в) 0,8–1,3 мг/л;
г) 1,4–1,8 мг/л;
д) 0,8–2,1 мг/л.
384. Порогом вмісту кисню для різновікової групи в’язя є:
а) 0,3–0,6 мг/л;
б) 0,7–0,8 мг/л;
в) 0,8–1,3 мг/л;
г) 1,4–1,8 мг/л;
д) 1,6–2,0 мг/л.
385. Під час транспортування риби на віддаль до 50 км необхідне відношення маси риби до маси води:
а) 1:2;
б) 1:3;
в) 1:4;
г) 1:5.
386. Під час транспортування риби на велику віддаль необхідне відношення маси риби до маси води:
а) 1:2;
б) 1:3;
в) 1:4;
г) 1:5.
387. Яка оптимальна проточність водойми, де планується організація садкового господарства:
а) 0,1–0,5 м/с;
б) 0,02–0,03 м/с;
в) 0,003–0,004 м/с;
г) 0,04–0,05 м/с.
388. Яка оптимальна температура води (0С) під час вирощування радужної форелі:
а) 5–7;
б) 12–14;
в) 20–25;
г) 25–30.
389. Який оптимальний вміст кисню у воді під час вирощування радужної форелі:
а) 5–6 мг/л;
б) 6–7 мг/л;
в) 7–8 мг/л;
г) 9–10 мг/л.
390. Оптимальний вміст вуглекислоти (СО2) у водоймі повинно бути:
а) 5–6 мг/л;
б) 7–8 мг/л;
в) 9–10 мг/л;
г) 10–20 мг/л.
391. Які породи коропа вирощують, в основному, в озерах України:
а) українські;
б) білоруські;
в) казахські;
г) сарбоянські.
392. Оптимальний вміст нітритів під час вирощування форелі:
а) 0,01 мг/л;
б) 0,08 мг/л;
в) 1,0 мг/л;
г) 8,0 мг/л.
393. Періодичність проведення контрольного лову в садках:
а) раз на тиждень;
б) раз на місяць;
в) два рази на місяць;
г) раз на квартал.
394. Яка кількість риб відбирається для визначення темпу росту (екз.):
а) 10;
б) 50;
в) 75;
г) 100.
395. Щорічне бонітування плідників проводять у період:
а) нересту;
б) влітку;
в) у серпні;
г) під час осіннього облову.
396. Як визначається якість сперми у самців риб:
а) за забарвленням сперміїв;
б) за рухливістю сперміїв;
в) за розміром сперміїв;
г) за концентрацією сперміїв.
397. Яка ікра вважається якісною:
а) однакового розміру, однотонного кольору;
б) із затверділою оболонкою;
в) із великими жировими краплями;
г) побілівша.
398. Яка сперма вважається якісною:
а) рідка синюватого кольору;
б) жовта;
в) брудно сіра;
г) молочного кольору, сметаноподібної консистенції.
399. Які бувають способи осіменіння ікри:
а) повітряно-сухий;
б) вологий;
в) сухий, напівсухий, мокрий;
г) сирий.
400. Яка оптимальна концентрація кисню під час вирощування веслоноса:
а) 0,1 мг/л;
б) 0,5 мг/л;
в) 1 мг/л;
г) 5 мг/л.