Практична робота № 10

 

 

Тема         Особовий листок з обліку кадрів.

 

Мета               Навчитися заповнювати листок з обліку кадрів.

 

Вид заняття   Практичне.

Методи:              пояснення, бесіда, самостійна робота.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: інструктивна карта, довідка до теми.

 

Література. Л

Довідка до теми

Особовий листок з обліку кадрів є одним з основних документів особової справи. Він включає інформацію про біографічні дані працівника, його освіту, роботу в минулому, відношення до військової служби, сімейний стан тощо.

    Особовий листок з обліку кадрів працівник заповнює власноручно без підчисток та виправлень. Записи робляться розбірливо та без невстановлених скорочень. На всі поставлені запитання необхідно давати повні відповіді.

    Для заповнення особового листка використовуються такі документи: паспорт, трудова книжка, військовий квіток, документи про освіту, а також, в разі наявності, документи, щодо присвоєння наукового ступеня, вченого звання, документи про наукові праці, винаходи тощо.

    Начальник відділу кадрів (інспектор чи інший фахівець) обов’язково звіряє правильність записів у особовому листку з документами. Особлива увага звертається на правильність запису найменувань організацій, населених пунктів, дат, інших відомостей (посад, кваліфікацій тощо).

Послідовність заповнення особового листка така:

1.Прізвище, ім'я, по батькові (пишеться без скорочень, наприклад: Шевченко Андрій Петрович).

2.Стать (записується словами: чоловіча, жіноча).

3.Рік, число й місяць народження (записується таким чином: 1950, 25 серпня).

4.Місце народження (вказується повна назва населеного пункту, району, області: селище Іванівна Підволочись кого району Тернопільської області).

5.Освіта (записується так: вища, незакінчена вища, середня, неповна середня, початкова залежно від наявності документа про освіту). Найменування навчального закладу вказуються так, як він називався на період його закінчення. Наприклад: Харківський автомобільно-дорожній інститут. У випадку входження слова «імені» до найменування навчального закладу необхідно писати, наприклад: ім. Т.Г.Шевченка. Записується повне найменування факультету чи відділення, наприклад: дорожньо-будівельний; менеджменту; права. Рік вступу, закінчення або вибуття записується так: 1991,1995. Спеціальність, здобуту в результаті закінчення навчального закладу, записують повною назвою спеціальності та вказують номер диплома, наприклад: інженер-будівельник, Ц-9/1111 з відзнакою.

6.На запитання, якими мовами володієте, відповідають таким чином: читаю й перекладаю зі словником, читаю й можу розмовляти, володію вільно.

7.Учений ступінь, учене звання записують так: кандидат філологічних наук, доцент. У ряді відсутності такого робиться запис «не маю».

8.Відповідь на запитання про наукові праці та винаходи слід записувати так: маю 5 наукових праць та 3 зареєстровані винаходи в галузі будівництва (список додається) або: наукових праць та винаходів не маю.

9.Виконувана робота з початку трудової діяльності відображається відповідне до записів у трудовій книжці. Зазначаються також період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, військова служба й робота за сумісництвом. Підприємства, установи, організації слід іменувати так, як вони називалися на період роботи чи навчання особи, яка заповнює листок, наприклад: технік інституту «Київдніпротранс», м. Київ.

Якщо початок трудової діяльності збігається з моментом вступу до вищих чи середніх навчальних закладів, слід писати так: студент - для вищих навчальних закладів, курсант - для військових училищ тощо. Військова служба записується із зазначенням посади та номера військової частини: рядовий військової частини №10834;

командир роти військової частини №21213, м. Олександрія, Одеський військовий округ.

10.Державні нагороди (вказується назва нагороди й час її одержання, наприклад: Зірка «За мужність», 11-11.94).

11.Відношення до військового обов'язку та військове звання (записуються так: військовозобов'язаний, старший лейтенант. Склад - командний (адміністративний, технічний та їн.)> рід військ - сухопутні).

12.Родинний стан на момент заповнення особового листка (перелічуються всі члени сім'ї із зазначенням віку).

13.Домашня адреса (записується згідно з діючим адміністративним поділом із зазначенням поштового індексу, найменування населеного пункту, району, області, вулиці, номерів будинку, квартири, телефону).

14.Паспорт (вказуються серія, номер, коли й ким виданий). Проставляючи дату заповнення листка, вказують: число, місяць (словом), рік.

Особистий підпис робиться розбірливо.

Інструктивна карта

 

1.Заповнити бланк особового листка з обліку кадрів.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

Основна:

 

1.Конституція України.- К.: Преса України, 2002.

2.Закон України «Про зайнятість населення»//Відомості Верховної Ради, 2006.

3.Кодекс Законів про працю України//Відомості Верховної Ради, 2006.

4.Національний стандарт України ДСТУ 4163-2003.

5.Слівінська Н.М., Файфура В.В., Цісецький О.Є. Рекомендації щодо організації

самостійного пошуку роботи.- Тернопіль: ІІТ, 2011.

6.Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч.посібникю- К.: Либідь, 2010.

7.Палеха Ю.І. Кадрове діловодство.- К.: 2009.

8.Васильченко В.С.Державне регулювання зайнятості/Навч.посібник.- К.: КНЕУ,

2008.

9.Балакірєва О.М. Соціальні проблеми працевлаштування молоді.- К.: ДІПСтаМ,

2010.

10.Аксьонова Л.В. Кар’єра, здоров’я: поради, тести, рекомендації.- Донецьк:

ТОВ ВКФ «БАО», 2012.

Додаткова:

 

1.Закон України «Про організації роботодавців» // Офіційний вісник України, 2001. – №

25. – 1097 с.

2.Конвенція про сприяння зайнятості й захист від безробіття № 168 (1988 р.); Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965 – 1999, Том II, Міжнародне бюро праці, Женева.

Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

3.Постанова КМУ від 08.09.2010 р. № 831 "Про затвердження Основних напрямів реалізації державної політики зайнятості на 2010-2011 роки".

4.Наказ Мінпраці № 307, 20.11.2000 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності". Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136.

5.Барабанова В.В. Представления студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения / В. В. Барабанова, М. Е.Зеленова // Психологическая наука и образование. – 2002. – № 2. – С. 28 – 41.

6.Волкова О.В. Ринок праці: Навчальн. посіб. /О.В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 642 с.

7.Гуменюк О. Особливості ситуативного та вікового розвитку Я-концепції / О. Гуменюк // Психологія і суспільство. – 2005. – № 1. – С. 46 – 62.

8.Занюк С. С. Психологія мотивації / С. С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.

9.Молодь на порозі самосійного життя / Дмитрук Д.А., Яременко О.О., Балакірєва О.М. та ін. – Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 166 с.

10.Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами: Навчальн. посібн. / Г.В. Осовська. – К.: ЦУЛ, 2008 – 224 с.

11.ПухлійВ.Г.Соціальні наслідки глобалізації в Україні / В.Г. Пухлій.– К.: Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, 2004. – С. 22.

12.Сабадуха В. А. Идея четырех уровней развития способностей субъекта деятельности как теоретический фундамент образования ХХI века / В. А. Сабадуха // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – Зб. наук. праць. – 2003. – №1(5). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – С. 80 – 86.

13.Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 – 2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: Гальчинський А.С., Геєць В.М. та ін.; Нац. ін-т стратег, дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. Інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

14.Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс. Державна служба зайнятості на ринку праці, що змінюється - Міжнародне бюро праці, Женева, 2001. / Фан Туй, Еллен Хансен, Девід Прайс. // Профспілки України. – 2005. – № 6. – С. 14 - 21.

15.Форд Г. Моя жизнь, мои достижения / Г.Форд.– Пер.с англ. К.: Грайлык, 1993.– 204 с.

16.Яценко А.Б. Міжнародні ринки ресурсів: навч.посіб. / А.Б. Яценко. – К.: ЦУЛ, 2005. – 194 с.