2018-02-14
211
Національна економіка ніколи не перебуває у стані спокою. На практиці завжди спостерігаються відхилення від стану рівноваги, які зачіпають різні ринки та сектори економіки. Тому для ринкової економіки характерна стихійність, яка проявляється у макроекономічній нестабільності: циклічних коливаннях ВВП, порушенні стабільності рівня цін (інфляції) та відхиленні рівня безробіття від його природного значення. Протягом останніх 2 століть економіка розвивається циклічно.
Економічний (діловий) цикл -рух суспільного виробництва від одного кризового явища до ін через послідовність фаз(криза, депресія, пожвавлення, підйом).
Криза: спостерігається спад вир-ва, тобто зменшення обсягів випуску продукції. Рівень зайнятості зменшується, ставка з/п знижується, ставка відсотка підвищується, знижуються темпи ек. росту;
Депресія: спад вир-ва припиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується, тому що скорочується національний дохід. Ставка відсотка зменшується;
|
|
|
Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад вир-ва заміняється піднесенням. Рівень зайнятості починає зростати, ставка відсотка зростає, ціни зростають;
Підйом. Обсяги вир-ва збільшуються до нового максимального рівня, що перевершує передкризовий. Зайнятість досягає природного рівня. Ціни ростуть, ставка відсотка збільшується, ставка з/п збільшується, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається ек. бум.
Циклічність, хоча й відновлює втрачені пропорції та економічну рівновагу, пов’язана з рядом негативних наслідків. Затяжні та глибокі спади гальмують довгострокові тенденції розвитку. А коливання ділової активності збільшують нестабільність економічної системи, що обумовлює прийняття суб’єктами економіки неадекватних рішень та бажання перестрахуватись. В результаті економіка буде відновлювати рівновагу на рівні вир-ва нижчому від потенційно можливого та при неповній зайнятості.
Причини циклічних коливань:
При вирішенні цього питання вчені поділяються на 2 групи. Одні вважають, що головними причинами є фактори,які перебувають за межами ек. системи-екстернальні (революції, сонячні плями).
Інші вважають, що головними причинами є внутрішні фактори – інтернальні (вдосконалення техніки, зміни відсоткових ставок).
Нециклічні коливання -не всі коливання ділової активності пояснюються впливом економічних циклів. Існують сезонні коливання ділової активності. Наприклад: збільшення попиту перед Різдвом.С\Г, авто промисловість, будівництво підвернені сезонним коливання.
10. Сутність та структура ек. циклу. Класифікація макропоказників відносно їхніх циклічних властивостей.
|
|
|
Національна економіка ніколи не перебуває у стані спокою. На практиці завжди спостерігаються відхилення від стану рівноваги, які зачіпають різні ринки та сектори економіки. Тому для ринкової економіки характерна стихійність, яка проявляється у макроекономічній нестабільності: циклічних коливаннях ВВП, порушенні стабільності рівня цін (інфляції) та відхиленні рівня безробіття від його природного значення. Протягом останніх 2 століть економіка розвивається циклічно.
Економічний (діловим) циклом -рух суспільного виробництва від одного кризового явища до ін через послідовність фаз(криза, депресія, пожвавлення, підйом).
Циклічність, хоча й відновлює втрачені пропорції та економічну рівновагу, пов’язана з рядом негативних наслідків. Затяжні та глибокі спади гальмують довгострокові тенденції розвитку. А коливання ділової активності збільшують нестабільність економічної системи, що обумовлює прийняття суб’єктами економіки неадекватних рішень та бажання перестрахуватись. В результаті економіка буде відновлювати рівновагу на рівні виробництва нижчому від потенційно можливого та при неповній зайнятості.
Криза: спостерігається спад вир-ва, тобто зменшення обсягів випуску продукції. Рівень зайнятості зменшується, ставка з/п знижується, ставка відсотка підвищується, знижуються темпи ек. росту;
Депресія: спад вир-ва припиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується, тому що скорочується національний дохід. Ставка відсотка зменшується;
Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад вир-ва заміняється піднесенням. Рівень зайнятості починає зростати, ставка відсотка зростає, ціни зростають;
Підйом. Обсяги вир-ва збільшуються до нового максимального рівня, що перевершує передкризовий. Зайнятість досягає природного рівня. Ціни ростуть, ставка відсотка збільшується, ставка з/п збільшується, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається ек. бум.
Для оцінки стану ділової активності використовують показники, які класифікують відповідно до їх циклічних властивостей:
3 групи макропоказників:
1.Проциклічні,мають тенденцію до зростання в період ек. піднесення та скорочення у фазі падіння (інфляція). 2.Ациклічні. Їх динаміка не пов`язана безпосередньо з діловим циклом (експорт, імпорт). 3.Антициклічні. Мають тенденцію до зростання у фазі ек. падіння та скорочення у фазі піднесення (рівень безробіття,банкрутство).
