Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу

Споживання домашніх господарств - їхні витрати на споживчі товари та послуги.

Функція, що описує залежність споживання господарств від поточного наявного доходу на думку Кейнса - ф-ія споживання.

Виділяють дві форми ф-її споживання, а саме: короткострокову і довготривалу.

1. В основі короткострокової (обґрунтував Кейнс) - поточний дохід, а заощадження та позики використовуються як резерв лише за умови суттєвого зниження рівня зайнятості.

При цьому середня схильність до споживання зменшується зі зростанням доходу.

Кейнсіанська ф-ія споживання

C= +c*Y або C= +c*DI

С- приватне споживання

- автономне споживання

С-гранична схильність до споживання

DI=У- наявний поточний дохід

2. Згідно з довготривалою ф-їєю споживання (що грунт. на теорії Фішера про міжчасовий вибір споживача) - споживання в кожному поточному періоді залежить від доходу людини впродовж всього життя.

Для підтримання сер. рівня споживання протягом життя, люди переміщують свій дохід між різними періодами життя, використовуючи заощадження та позики.

На базі теорії Фішера з'явилось дві гіпотези щодо дії споживання:

1) Гіпотеза життєвого циклу (Ф. Модільяні);

2) Гіпотеза постійного (перанентного) доходу (М. Фрідмен).

1) За гіпотезою життєвого циклу для підтримання стабільного рівня споживання люди заощаджують в період трудового життя, щоб мати можливість використовувати накопичене майно в післятрудовий період життя.

- гранична схильність до споживання з поточного доходу,

 - гранична схильність до споживання з майна (активів),

W - майно, яке люди накопичують за рахунок заощаджень.

2) За гіпотезою постійного доходу поточний дохід людини є сумою двох компромісів: постійного доходу і тимчасового доходу.

- постійний дохід,

 - коеф., який визначає частку постійного доходу що витрачається на споживання.