Економічне зростання

Эк. рост – увеличение объема произв-ва ВВП (ВНП) и совершенствования как условий пр-ва, так и качества выпускаемой пр-ции. Темпы эк. роста вычисляются в темпах прироста реального ВВП или ВНП в процентном выражении и обычно подсчитываются за год, но можно и за месяц, квартал, десятилетие. Экономический рост является динамическим совокупным показателем и характеризует состояние эк-ки страны в целом во временном аспекте. Для более точного подсчета темпов эк. роста можно использовать показатель реального ВВП на душу населения. К факторам экономического роста относят: количество и качество природных ресурсов страны; количество и качество трудовых ресурсов; объем капитала как эконом. ресурса; технология пр-ва. Все 4 фактора относятся к факторам предложения. К факторам спроса относятся: уровень цен в эк-ке; увеличение объема совокупных расходов; распределение ресурсов для удовлетворения общественных потребностей; регулирование хоз-ной деят-ти со стороны гос-ва. Необходимо разграничивать экстенсивный темп роста и интенсивное развитие эк-ки. Экстенсивный рост – эконом. рост, наблюдающийся при привлечении в пр-во дополнительных ресурсов, капитала и труда. Интенсивный путь развития предполагает более совершенную технологию пр-ва: повышение производительности труда работников; высвобождение части ранее занятого населения; рациональное использование имеющихся ресурсов.

Обмеження темпу тривалого економічного зростання: А) загроза економічної стабільності (виходить із самої природи ринкової економіки, яка породжує економічні цикли); Б) спадаюча ефективність результатів тривалого зростання (віддзеркалює, хоча і опосередковано, обумовленість вибору варіанта оптимального темпу співвідношення витрат зростання і його економічного ефекту).

Моделі економічного зростання.

У центрі неокласичного визначення проблеми економічного зростання стоїть ідея оптимальності ринкової системи як саморегулювального організму, що зумовлює якнайповніше використання всіх виробничих факторів окремими економічними суб’єктами й економікою в цілому. Відтак немає необхідності у втручанні держави в процес становлення оптимального співвідношення між факторами, оскільки його визначають вільна конкуренція та ринкові закони. Економічна рівновага та прогрес суспільного виробництва залежать від ефективного використання факторів виробництва та факторіального розподілу доходів, який забезпечує формування раціональної структури виробництва.

Збудована Дж. М. Кейнсом, у противагу цій концепції, модель передбачала можливість шляхом регулювання її незалежних змінних – схильності до споживання, граничної ефективності капіталу і норми відсотка (перевага ліквідності) впливати на величину залежних змінних: ефективного попиту, зайнятості й національного доходу – і тим самим подолати властиві капіталізму суперечності та розв’язати проблему реалізації.

 

1. Предмет макроекономіки.

2. Позитивна і нормативна функції макроекономіки.

3. Система національних рахунків та її основні показники.

4. Валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.

5. Валовий внутрішній продукт: зміст поняття.

6. ВВП і його розрахунок за методом потоку видатків.

7. ВВП і його розрахунок за методом потоку доходів.

8. Номінальний і реальний ВНП. Дефлятор ВНП та індекс споживацьких цін.

9. ВНП і суспільний добробут.

10. Сукупний попит та його цінова детермінанта.

11. Сукупний попит та його нецінові детермінанти.

12. Сукупна пропозиція та її детермінанти.

13. Загальна модель макроекономічної рівноваги (модель AD-AS).

14. Зміни в макроекономічній рівновазі. "Ефект храповика".

15. Класична теорія: загальні теоретичні передумови.

16. Кейнсіанська теорія: загальні теоретичні передумови.

17. Споживання, заощадження та інвестиції у кейнсіанській теорії.

18. Інвестиції. Мультиплікатор інвестицій.

19. Методи визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанської моделі.

20. Кейнсіанська макроекономічна модель на базі моделі AD-AS.

21. Сучасні гроші та їх функції.

22. Пропозиція грошей та грошові агрегати.

23. Грошовий ринок. Попит на гроші та пропозиція грошей.

24. Грошовий ринок та механізм його функціонування.

25. Банки, їх операції та функції.

26. Грошовий мультиплікатор та його роль в пропозиції грошей.

27. Економічний цикл та його фази.

28. Малі, середні та великі економічні цикли. Теорія "довгих хвиль" М.Кондратьєва.

29. Безробіття та його вимірювання.

30. Види безробіття.

31. Економічна ціна безробіття. Закон Оукена.

32. Соціально-економічні наслідки безробіття.

33. Основні напрямки державного регулювання зайнятості.

34. Сутність та причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція пропозиції.

35. Сутність та вимірювання інфляції.

36. Соціально-економічні наслідки інфляції.

37. Антиінфляційна політика.

38. Взаємозв'язок безробіття та інфляції. Крива Філліпса.

39. Цілі та напрямки державного макроекономічного регулювання.

40. Методи державного макроекономічного регулювання.

41. Державний бюджет та його структура. Дефіцит і профіцит державного бюджету.

42. Дефіцит державного бюджету та шляхи його подолання.

43. Система оподаткування. Прямі та непрямі податки.

44. Фіскальна політика як інструмент державного регулювання.

45. Дискреційна фіскальна політика та її роль в сучасній економіці.

46. Недискреційна фіскальна політика та її роль в сучасній економіці.

47. Антициклічна політика держави.

48. Державний борг та його економічні наслідки.

49. Грошово-кредитна політика як інструмент державного регулювання.

50. Кейнсіанські та монетаристські рекомендації щодо грошово-кредитної політики.

51. Економічне зростання.

52. Моделі економічного зростання.