2018-02-14
460
Відкриття провадження у справі тягне за собою матеріально-правові та процесуально-правові наслідки.
До матеріально – правових належать:
1)переривання перебігу строку позовної давності, з моменту прийняття позовної заяви позовна давність починається заново;
2)аліменти присуджуються з моменту відкриття провадження; 3)добросовісному власнику (відповідачу) відшкодовуються витрати по утриманню спірного майна у разі його відчуження;
4)майно вважається спірним і може бути обмежено в обороті шляхом забезпечення позову.
Процесуально – правові наслідки:
1)цивільна справа вважається порушеною і не застосовується правила альтернативної підвідомчості;
2)виникають цивільно – процесуальні правовідносини, а отже, і передбачені законом процесуальні права та обов’язки;
3)боржник і кредитор стають сторонами;
4)допускається забезпечення позову;
5)не допускається пред’явлення тотожного позову.
Недопустима відмова у відкритті провадження у справі з мотиву пред'явлення позову неналежним позивачем чи до неналежного відповідача. Питання про заміну відповідача або притягнення до участі у справі належного відповідача вирішує суд за клопотанням позивача, він же при вибутті неналежного позивача і відмови належного позивача вступити в справу закриває провадження, а в інших випадках відмовляє в позові неналежному позивачу.
|
|
|
Про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження суддя виносить ухвалу, яка має бути відповідно мотивованою. Суд повинен постановити ухвалу про відкриття або відмову у відкритті провадження не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків. Цей строк обчислюється не з дня передачі матеріалів конкретному судді, а з дня їх надходження до суду. Днем надходження матеріалів до суду вважається дата їх реєстрації в канцелярії суду.
ТЕМА 15. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДОСУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Провадження у справі до судового розгляду - самостійна стадія цивільного процесу, її мета та завдання.
Провадження у справі до судового розгляду — це сукупність дій судді і юридично заінтересованих у вирішенні справи осіб з метою врегулювання спору або забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи у судовому засіданні.
Дана стадія безпосередньо настає за прийняттям заяви, тобто відкриттям справи, і обов'язкова по кожній справі. У відповідності зі ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Засобом досягнення зазначених цілей виступає виконання закріплених у законі специфічних завдань цієї стадії процесу.
|
|
|
Таким чином, підготовчі дії поділяються на:
1) обов'язкові по всіх без винятку розглянутих справах. їх виконання становить безумовний процесуальний обов'язок судді, а сама підготовка справи стає невід'ємною процесуальною стадією цивільного судочинства;
2) обов'язкові тільки по окремих справах. Необхідність їх здійснення обумовлена конкретними обставинами спору про право, який розглядається. їх можна йменувати факультативними, оскільки в кожному випадку суддя вирішує окремо, потрібні дані дії або не потрібні;
3) дії після завершення судочинства без вирішення справи по суті. Мета цих дій, які стоять осторонь, полягає не у забезпеченні своєчасного і правильного розгляду та вирішення справи, а навпаки — у припиненні процесуальної діяльності, що виникла без дотримання належних умов.
Завданнями підготовки справи до судового розгляду в суді є: а) створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, у тому числі примирення сторін; б) визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні будуть застосовуватися при вирішенні спору; в) визначення можливого кола осіб, які беруть участь у справі; г) визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду; ґ) повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду.
