Чи може власник використовувати найману працю?

Виділили державну власність, власність колективну (юридичної особи) та індивідуальну (згодом - приватна). Не відразу дали позитивну відповідь на 2 вищевказаних питання.

1987 рік - Закон "Про кооперацію в СРСР", який закріпив ідею, що є члени кооперативу, а є наймані працівники. Все це сприяло тому, що виникла необхідність перегляду цивільного законодавства. Основи цивільного законодавства 1991 року були визнані чинним нормативним актом і почалися роботи по підготовці нового Цивільного кодексу.

1992 рік - створений Дослідницький центр приватного права при Президентові РФ. Він об'єднав багатьох вчених.

Ідея підготовки нового Цивільного кодексу не зустріла належної підтримки, адже на перший план виступало регулювання зовсім інших відносин (політичних).

До весни 1993 року роботи по підготовці нового Цивільного кодексу проходили дуже повільно. Виникла ідея підготовки окремо Торговельного кодексу. Одним з ініціаторів був професор Лаптєв, як представник господарсько-правових поглядів.

Розробники Цивільного кодексу прийшли до висновку про прийняття нового Цивільного кодексу частинами.

І частина ЦК була винесена на розгляд Уряду в жовтні 1993 року. Потім розглядалася Адміністрацією Президента, а зокрема С.С. Алексєєвим і Б.М. Єльциним. Проект ЦК був прийнятий. У травні 1994 року відбулося перше читання ЦК.

Багато хто виступав проти прийняття нового ЦК з декількох причин:

• небажання змінювати тіньові відносини на законодавчо врегульовані;

• ідеологічне несприйняття нового ЦК;

• в Росії були сепаратистські настрої, пов'язані з державним устроєм, повноваженнями суб'єктів федерації.

21 жовтня 1994 року - Державна Дума прийняла І частину ЦК, яка складалася з: Загальної частини; Права власності (+ право приватної власності на землю); Загальних положень про зобов'язання (+ загальне вчення про договір). В листопаді 1994 ЦК підписан Президентом. З 01.01.1995 року І частина введена в дію (але не повністю). Положення, що стосуються права приватної власності на землю були введені в дію з прийняттям Земельного кодексу РФ.

З 1994 року у РФ діяли всі види юридичних осіб, визначені кодексом, діяла приватна власність на засоби виробництва, були закладені основи обороту (торгівлі і т.д.).

І частина ЦК заклала ґрунтовні підвалини для подальшого розвитку законодавства.

У квітні 1995 року був готовий проект ІІ частини ЦК.У травні відбулися парламентські слухання. До розробників ЦК залучилася група фахівців країн СНД (Довгерт, Шевченко, Кузнєцова). У грудні 1995 року була прийнята ІІ частина ЦК - окремі види зобов'язань (набрала чинності з 01.03.1996 року). Значення ІІ частини: були закріплені засади цивільного обороту.

1995-2001 роки - робота над ІІІ частиною ЦК. Проблематичним виявився інститут права інтелектуальної власності. Проти регулювання ЦК цих відносин виступало ВОІВ і ВТО.

У 2001 році була прийнята ІІІ частина ЦК (спадкове право, міжнародне приватне право). Але до цієї частини так і не увійшов інститут права інтелектуальної власності, який по суті регулювався старим ЦК. 26.11.2006 року - прийняли IV частину ЦК (Медведєв).

18 липня 2008 Президент РФ підписав Указ № 1108 «Про вдосконалення Цивільного кодексу Російської Федерації», яким визначив наступні цілі вдосконалення цивільного законодавства країни: подальший розвиток основних засад цивільного законодавства Російської Федерації, відповідних нового рівня розвитку ринкових відносин; відображення в Цивільному кодексі Російської Федерації досвіду його застосування і тлумачення судом; зближення положень Цивільного кодексу Російської Федерації з правилами регулювання відповідних відносин у праві Європейського союзу; використання в цивільному законодавстві Російської Федерації новітнього позитивного досвіду модернізації цивільних кодексів ряду європейських країн; підтримання однаковості регулювання цивільно-правових відносин у державах - учасницях Співдружності Незалежних Держав; забезпечення стабільності цивільного законодавства Російської Федерації.

 

30. Модельний ЦК країн СНД. (все, что нашла(Инфо вообще нет, если у кого-то есть в конспекте, кидайте!)

МЕЖПАРЛАМЕНТСКАЯ АССАМБЛЕЯ ГОСУДАРСТВ - УЧАСТНИКОВ

            СОДРУЖЕСТВА НЕЗАВИСИМЫХ ГОСУДАРСТВ           

                      ПОСТАНОВЛЕНИЕ

 18 марта 1994 г.                             г.Санкт-Петербург

 

 О ХОДЕ РАЗРАБОТКИ МОДЕЛЬНОГО ГРАЖДАНСКОГО КОДЕКСА

 ДЛЯ ГОСУДАРСТВ - УЧАСТНИКОВ СНГ

Руководствуясь ранее принятыми решениями о сотрудничестве

Верховных Советов (парламентов) в правовой сфере, придавая большое

значение сближению национальных законодательств, стремясь объединить

усилия по подготовке гражданских кодексов, Межпарламентская

Ассамблея ПОСТАНОВЛЯЕТ:

 

1. Принять к сведению информацию Постоянной комиссии МПА по

правовым вопросам о ходе разработки модельного гражданского кодекса

для государств - участников СНГ (прилагается). По итогам работы

международной научно-практической конференции "Гражданские кодексы

государств Содружества: гармонизация и моделирование" с учетом

предложенных научно-практических рекомендаций Постоянной комиссии

МПА по правовым вопросам дополнить состав объединенной рабочей

группы по подготовке модельного гражданского кодекса, образованной

23 мая 1993 года, представителями научных центров государств

Содружества.

 

2. Постоянной комиссии МПА по правовым вопросам совместно с

объединенной рабочей группой для взаимного согласования концепций

проектов гражданских кодексов государств - участников СНГ

представить к пятому пленарному заседанию Межпарламентской Ассамблеи

проект первой части модельного гражданского кодекса.

 

 

                       ИНФОРМАЦИЯ

    о ходе разработки модельного гражданского кодекса

             для государств - участников СНГ

 

На состоявшемся 29 декабря 1992 года втором пленарном заседании

Межпарламентской Ассамблеи принято постановление "О реализации

договоренностей о сближении национальных законодательств", в котором

предложена рекомендация об объединении усилий парламентов государств

- участников СНГ по подготовке проектов гражданских кодексов.

В развитие этого решения на следующем пленарном заседании 23

мая 1993 года образована объединенная рабочая группа для взаимного

согласования концепций проектов гражданских кодексов государств -

участников СНГ.

На совместном заседании представителями Постоянной комиссии МПА

по правовым вопросам и объединенной рабочей группы принято решение о

разработке модельного гражданского кодекса.

На заседании представителей было отмечено, что гражданское

законодательство является основным правовым инструментом

регулирования товарно-денежных отношений, в особенности в условиях

рыночной экономики. Его стабильность и упорядоченность,

непосредственно влияющие на развитие экономики, в том числе на

процессы инвестирования, во многом зависят от состояния кодификации,

прежде всего от состояния разработанных детальных гражданских

кодексов.

Соответствие гражданских кодексов государств -  участников

Содружества Независимых Государств потребностям развития их

экономики и единообразие этих кодексов в вопросах, касающихся

регулирования предпринимательской деятельности, может оказать в

будущем существенное влияние на поддержание и развитие экономических

связей между государствами.

В условиях создания Экономического союза обеспечение

возможности сближения нормативного содержания гражданских кодексов

государств - участников СНГ приобретает особое  значение.

Несогласованное регулирование государствами Содружества гражданского

оборота может привести и неизбежно будет приводить в будущем к

ущемлению прав граждан и предприятий, созданию препятствий в

осуществлении взаимных договорных отношений и, в конечном счете, к

сокращению хозяйственных связей между независимыми государствами.

В этой связи целесообразность разработки объединенными усилиями

специалистов стран - участниц СНГ проекта модельного гражданского

кодекса, который носил бы рекомендательный характер и положения

которого могли бы использоваться каждым государством по своему

усмотрению при подготовке проектов национального гражданского

кодекса, не вызывает сомнений; это предложение получило общую

поддержку.

Работа по подготовке проекта модельного кодекса облегчается

тем, что страны - участницы СНГ имеют сходное в основных чертах

гражданское законодательство, сохраняют тесные научные связи, а

также в лице Межпарламентской Ассамблеи и других межгосударственных

институтов имеют организационные возможности для проведения такой

работы.

Подготовка модельного гражданского кодекса для стран - участниц

СНГ отвечает мировой и европейской тенденции развития гражданского

законодательства. При его подготовке может быть широко использован

опыт Европейского Сообщества и осуществлена необходимая экспертиза

силами зарубежных специалистов.

Разработка и применение модели гражданского кодекса создаст

основу для сближения национального гражданского законодательства

государств - участников СНГ по таким ключевым для экономической

интеграции вопросам, как правовой статус коммерческих организаций,

свобода грузопотоков и расчетов, защита законных интересов

зарубежных инвесторов, развитие законодательства о договорах и

гарантиях исполнения обязательств, установление сходного порядка

разрешения хозяйственных споров и обеспечение исполнения решений по

таким спорам.

Считаем необходимым довести до сведения Межпарламентской

Ассамблеи, что по инициативе Комиссии МПА по правовым вопросам на

заседании Совета Межпарламентской Ассамблеи 8 февраля 1994 года было

принято решение о теоретической апробации идеи выработки модельного

гражданского кодекса  на международной конференции "Гражданские

кодексы государств Содружества: гармонизация и моделирование",

которая состоится 19-20 марта 1994 года. Организаторами конференции

наряду с Межпарламентской Ассамблеей выступают Исполнительный

секретариат СНГ, Исследовательский центр частного права при

Президенте Российской Федерации и мэрия Санкт-Петербурга.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: