В яких відповідях правильно названі основні завдання моніторингу земель?

1.          Забезпечення дотримання земельного законодавства фізичними та юридичними                 особами;

2. Забезпечення дотримання земельного законодавства органами державної влади та місцевого самоврядування;

3. Забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

4. Прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок;

5. Розподіл земель між власниками та землекористувачами;

6. Поділ земель на категорії.

 

47. Назвіть відповіді, в яких правильно вказано завдання охорони земель:

1. забезпечення збереження земельних ресурсів;

2. захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

3. попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

4. забезпечення функціонування єдиної екологічної мережі;

5. відтворення екологічної цінності природних і набутих якостей земель;

6. здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

 

48. Назвіть відповіді, в яких правильно названо землі, що відносяться до деградованих:

1. земельні ділянки з перезволоженими ґрунтами;

2. земельні ділянки, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями;

3. земельні ділянки, ґрунти яких характеризуються низькою родючістю;

4. земельні ділянки, господарське використання яких є економічно неефективним за їх призначенням;

5. земельні ділянки, які зазнали змін у структури рельєфу;

6. земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу.

 

49. Назвіть відповіді, в яких неправильно вказано завдання охорони земель:

1. забезпечення збереження земельних ресурсів;

2. забезпечення відтворення земельних ресурсів;

3. забезпечення функціонування єдиної екологічної мережі;

4. забезпечення збереження природних якостей земель;

5. забезпечення збереження набутих якостей земель;

6. здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

 

50. Назвіть відповіді, в яких правильно вказано що включає охорона земель:

1. попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

2. здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

3. обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

4. відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону земель;

5. розробка загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель;

6. створення екологічної мережі.

 

51. До земель сільськогосподарського призначення належать:

1. сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

2. землі,що мають особливу екологічну, наукову естетичну цінність;

3. лісогосподарські угіддя;

4. особливо цінні землі;

5. несільськогосподарські угіддях (полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження);

6. землі, придатні для потреб сільського господарства.

 

52. Землями сільськогосподарського призначення визнаються:

1. землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції;

2. землі, для проведення науково-дослідної та навчальної діяльності;

3. землі, які використовуються для організації відпочинку населення;

4. землі, надані для переробки сільськогосподарської продукції.

5. землі, що мають природні лікувальні властивості;

6. землі, призначені для несільськогосподарських потреб.

 

53. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність:

1. установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян;

2. сільськогосподарським підприємствам – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;;

3. державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям;

4. несільськогосподарським підприємствам для зведення лісогосподарських будівель;

5. особам без громадянства;

6. іноземними громадянам для здійснення підприємницької діяльності.

 

54. Землі сільськогосподарського призначення надаються у постійне користування:

1. громадянам України;

2. приватним сільськогосподарським підприємствам;

3. іноземним юридичним особам;

4. комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям;

5. особам без громадянства;

6. державним сільськогосподарським науково-дослідним установам і навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам – для дослідних і навчальних цілей.

 

55. Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби надаються громадянам у:

1. приватну власність;

2. спільну часткову власність;

3. спільну сумісну власність;

4. оренду;

5. постійне користування;

6. тимчасове користування.

 

56. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до:

1. рішення будинкового комітету;

2. генерального плану населеного пункту;

3. генеральної схеми населеного пункту;

4. галузево-територіального плану населеного пункту;

5. плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови;

6. регіонального плану населеного пункту.

 

 

57. Як називається територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку:

1. житлова територія;

2. територія загального користування;

3. сельбищна територія;

4. прибудинкова територія;

5. виробнича територія;

6. санітарно-оздоровча територія.

 

58.Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після:

1. погодження з відповідною Радою;

2. прийняття рішення про надання земельної ділянки;

3. виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою;

4. закладання фундаменту;

5. екологічної експертизи;

6. отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

59. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може:

1. надаватись у користування об’єднання власників;

2. передаватися за плату у власність об’єднання власників;

3. надаватись у довічне користування об’єднання власників;

4. передаватися безоплатно у власність об’єднання власників;

5. продаватись на конкурентних засадах об’єднання власників;

6. надаватись у тимчасове користування об’єднання власників.

60.В яких відповідях неправильно названі об’єкти містобудування:

1. будинки і споруди, їх комплекси;

2. комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури;

3. об'єкти архітектурної діяльності;

4. не сільськогосподарські угіддя;

5. сільськогосподарські угіддя;

6. функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші);

 

 

61. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати:

1. лише у державній власності;

2. лише у комунальній власності;

3. лише у приватній власності;

4. у державній, комунальній і приватній власності.

5. лише у державній і комунальній власності;

6. лише у комунальній і приватній власності.

 

62. До земель іншого природоохоронного призначення належать:

1. землі, на яких розташовані історико-культурні заповідники, музеї заповідники, меморіальні парки, історичні або меморіальні садиби;

2. земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність;

3. земельні ділянки у межах населених пунктів, які використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

4. землі, які використовують для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;

5. земельні ділянки водно-болотних угідь, які не віднесено до земель лісового і водного фондів;

6. землі, на яких розташовані городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури та мегаліти.

 

 

63. До природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України належать:

1. національні природні парки;

2. дендрологічні парки;

3. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтв;

4. ботанічні сади;

5. зоологічні парки;

6. заповідні урочища;

 

64. До штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України належать:

1. заповідні урочища;

2. заказники;

3. дендрологічні парки;

4. пам'ятки природи;

5. зоологічні парки;

6. біосферні заповідники.

 

65. На території природних заповідників забороняється:

1. відновлення гідрологічного режиму;

2. влаштування місць відпочинку населення;

3. розробка корисних копалин;

4. виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами;

5. збереження та відновлення рослинних угруповань;

6. спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань.

 

 

66. До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості:

1. які використовуються для організації лікувально-оздоровчих місцевостей;

2. які використовуються для організації відпочинку населення;

3. які використовуються для проведення спортивних заходів;

4. на яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність;

5. які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей;

6. на яких розташовані історико-культурні заповідники.

 

67. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність:

1. яка суперечить їх цільовому призначенню;

2. щодо організації і розвитку курортів;

3. щодо видобутку та використання природних лікувальних ресурсів;

4. яка може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель;

5. спрямована на організацію медичної реабілітації;

6. щодо створення округів санітарної охорони.

 

68. До земель оздоровчого значення належать землі:

1. що використовуються для організації відпочинку населення;

2. що використовуються для проведення спортивних заходів;

3. водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду;

4. що мають природні лікувальні властивості;

5. які використовуються для житлової забудови;

1. що мають особливу наукову цінність.

 

 

69. Не належать до земель рекреаційного призначення:

1. навчально-туристські та екологічні стежки;

2. марковані траси;

3. земельні ділянки об’єктів фізичної культури і спорту;

4. земельні ділянки надані для дачного будівництва;

5. земельні ділянки стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів;

1. земельні ділянки надані для житлового будівництва.

 

70. Земельні ділянки, надані для дачного будівництва, належать до земель:

1. житлової та громадської забудови;

2. історико-культурного призначення;

3. рекреаційного призначення;

4. природно-заповідного фонду;

5. оздоровчого призначення;

1. сільськогосподарського призначення.

 

71. Земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів належать до земель:

1. житлової та громадської забудови;

2. історико-культурного призначення;

3. рекреаційного призначення;

4. природно-заповідного фонду;

5. оздоровчого призначення;

1. лісогосподарського призначення.

 

 72. Земельні ділянки, на яких розміщені історико-культурні заповідники належать до земель:

1. житлової та громадської забудови;

2. історико-культурного призначення;

3. рекреаційного призначення;

4. природно-заповідного фонду;

5. оздоровчого призначення;

1. лісогосподарського призначення.