Володимир Іванович Лучук

(1934р. – 1992р.)

Володимир Іванович Лучук народився 27 серпня 1934 на Холмщині в селі Матче Грубешівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). Батьки поета мали досить багату бібліотеку. Ще в дитинстві виявилося зацікавлення Володимира Лучука літературною творчістю (першого вірша він написав у сім років). 1945 року сім’я Лучків переселилася на Волинь, де в місті Рожище Лучук навчався у середній школі. Закінчив Львівський університет ім. І. Франка (1958). 1957–1958 працював у львівській молодіжній газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»), 1958–1963 обіймав посаду старшого редактора поезії в редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»), 1963–1965 навчався в аспірантурі при кафедрі слов’янської філології Львівського університету, 1969–1975 був завідувачем відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, 1981–1984 був завідувачем редакції підручників для шкіл із польською мовою викладання (львівської філії видавництва «Радянська школа»), останній рік свого життя працював науковим співробітником у новоствореному Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Член Спілки письменників України з 1960 року. Володимир Лучук є предтечею та яскравим представником «шістдесятництва» в українській поезії. Автор багатьох поетичних збірок. Поезії Володимира Лучука надруковано в перекладі понад двадцятьма мовами народів світу. Помер у дорозі зі Львова до Києва, похований на Личаківському цвинтарі.

Книголюбка

Хтозна вже відколи
я люблю читати.
Якби не до школи —
не лягала б спати.
Я люблю читати
часто до півночі,
поки пелехаті
ляжуть сни на очі.
Я засну, раденька,—
сплять разом зі мною
явори Шевченка
над Дніпром-рікою.

В сні не знаю, де я,—
лину в піднебессі,
а в руках лілея
Українки Лесі...
На столі розкрита
книжечка весела —

Хитрий лис Микита

в мандри йде на села.
Кіт-воркіт — на плоті
дядечка Малишка...
В навчанні й роботі
помагає книжка.