§ 2. Якщо хто проведе по чужому полю, що вже зійшло, борону, або проїде не дорогою, присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить З соліди.
§ 3. Якщо хто проїде по чужій ниві, яка вже почала викидати колос, не дорогою і не стежкою, присуджується до сплати... 15 солідів.
Титул XXXV. Про вбивства або пограбування рабів
§ 1. Якщо який-небудь раб позбавить життя раба, пани хай поділять між собою вбивцю.
§ 4. Якщо яка-небудь вільна людина пограбує чужого літа і буде викрита, присуджується до сплати... 35 солідів.
§ 5. Якщо чужий раб або літ позбавить життя вільну людину, сам вбивця віддається родичам вбитої людини як половина композиції, а пан раба сплачує другу половину композиції.
§ 6. Якщо хто вкраде або позбавить життя дворового слугу, або коваля, або золотаря, або свинопаса, або виноградаря, або конюха і буде викритий, присуджується до сплати... 30 солідів.
Титул XXXVIII. Про конокрадство
§ 1. Якщо хто вкраде запряжного коня і буде викритий, присуджується до сплати... 45 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.
§ 3. Якщо хто вкраде племінного жеребця з його табуном з 12 кобил, присуджується до сплати... 63 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.
109
§ 4. Якщо ж табун буде менший, а саме — до 7 голів, включаючи і жеребця, присуджується до сплати 63 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.
Титул XLI. Про людиновбивство стовпищем
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільного франка або варвара, що живе за салічним законом, і буде викритий, присуджується до сплати 8000 денаріїв, що становить 200 солідів.
§ 3. Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі, або ж вільну жінку, присуджується до сплати 24 000 денаріїв, що становить 600 солідів.
§ 5. Якщо хто позбавить життя римлянина — королівського співтрапезника і буде викритий, присуджується до сплати 12 000 денаріїв, що становить 300 солідів.
§ 6. Якщо хто позбавить життя римлянина-землевласника і не королівського співтрапезника, присуджується до сплати 4000 денаріїв, що становить 100 солідів.
§ 7. Якщо хто позбавить життя римлянина, зобов'язаного платити податки, присуджується до сплати 63 солідів.
Титул XLV. Про переселенців
§ 1. Якщо хто захоче переселитися до вілли [селище] до іншого і якщо один або кілька з жителів вілли захочуть прийняти його, але знайдеться хоч один, який заперечить переселенню, він не матиме права там оселитися.
§ 2. Якщо ж, незважаючи на заборону одного або двох осіб, він насмілиться оселитись у цій віллі, тоді йому слід опротестувати, і якщо він не захоче піти звідти, той, хто опротестовує, у присутності свідків має звернутися до нього з такою вимогою: «Ось я тобі кажу, що в цю найближчу ніч ти, згідно з салічним законом, можеш тут залишатися, але заявляю тобі, що протягом 10 ночей ти повинен піти з цього селища». Після цього, коли пройде 10 ночей, він знову хай прийде до нього і заявить йому вдруге, щоб він пішов протягом дальших 10 ночей. Якщо ж він і тоді не схоче піти, втретє набавляється до його строку 10 ночей, щоб, таким чином, пройшло 30 ночей. Якщо і тоді не схоче піти, хай викличе його на суд, маючи при собі свідків, які були там при оповіщенні кожного строку. Якщо той, кому заявлено протест, не схоче піти звідти і для цього не буде якої-небудь законної перешкоди і якщо йому по закону оповіщено все сказане вище, тоді той, хто заявив протест, ручиться своїм майном і просить графа прибути на місце, щоб вигнати його звідти. І за те, що він не хотів скоритися законові, він втрачає там наслідки [своєї] праці і, крім того, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить ЗО солідів.
ПО
§ 3. Якщо ж тому, хто переселився, протягом 12 місяців не буде заявлено ніякого протесту, він повинен залишатися недоторканим, як і інші сусіди.
Титул L. Про зобов'язання
§ 1. Якщо хто — вільний чи літ — дасть другому зобов'язання, той, кому дано зобов'язання, коли мине 40 ночей або встановлений між ними строк, має прийти до його будинку в супроводі свідків і з тим, кому належить оцінити майно. І якщо боржник не схоче виплатити за зобов'язанням, він, крім позначеного в зобов'язанні боргу, присуджується до сплати 15 солідів.
Титул LI
§ 1. Якщо хто протизаконно запросить графа виїхати для конфіскації чужого майна, а саме: без попереднього виклику боржника на суд, або якщо немає самого зобов'язання, присуджується до сплати 8000 денаріїв, що становить 200 солідів.
§ 2. Якщо ж граф, запрошений для згаданої справи, насмілиться взяти що-небудь більше за законний і справедливий борг, хай або викупиться або заплатить життям.
Титул LII. Про позику
§ 1. Якщо хто позичить другому що-небудь із своїх речей і той не схоче йому повернути, він повинен викликати його на суд так. Із свідками хай він прийде до будинку того, кому позичив свої речі, і хай скаже: «Тому що ти не схотів повернути мені моїх речей, які я тобі дав, то цієї ночі ти можеш ще тримати їх, згідно з салічним законом». І хай призначить йому строк [для повернення]. Якщо й тоді він не схоче повернути, повинен ще призначити йому відстрочку на 7 ночей. І коли мине 7 ночей, хай так само заявить, що він може тримати речі протягом ближчої ночі, згідно з салічним законом. Якщо і тоді не захоче повернути, то, коли мине ще 7 ночей, хай так само прийде до нього з свідками і хай просить повернути те, що йому належить. Якщо ж і тоді він не схоче сплатити, хай призначить йому певний строк. Якщо він тричі призначить йому певний строк, то щоразу до боргу набавляється по 120 денаріїв, тобто по 3 соліди. Якщо він і тоді не схоче ні повернути, ні дати зобов'язання сплатити, то, крім боргу і тих 9 солідів, які наросли після трьох нагадувань, боржник присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.
Титул LIII. Про викуп руки від казанка
§ 1. Якщо хто буде присуджений до випробування казанком з кип'я-чою водою, то сторони можуть порозумітися, щоб присуджений викупив
111
свою руку і зобов'язався приставити соприсяжників. Якщо провина, в разі доказу, буде такою, що винний по закону повинен сплатити 600 денаріїв, що становить 15 солідів, він може викупити свою руку за 120 денаріїв, що становить 3 соліди.