(10 червня 1794 р.)
(Витяги)
... Революційний трибунал1 засновується для покарання ворогів народу.
5. Ворогами народу є ті, хто заміряється силою або хитрощами на гро
мадську свободу.
6. Оголошуються також ворогами народу: особи, які закликають до
відновлення королівської влади, заміряються принизити або розпустити На
ціональний конвент і революційний республіканський уряд, центром якого
він є; ті, хто зраджує республіку, командуючи фортецями й арміями або за
ймаючи будь-яку іншу військову посаду, а також ті, хто підтримує зносини з
ворогами республіки і працює над тим, щоб викликати недостачу в поста
чанні та обслуговуванні армії; ті, хто намагається утруднити приставку про
довольства в Париж або викликати голод у республіці; ті, хто сприяє замис-
396
397
лам ворогів Франції тим, що допомагає переховуванню і безкарності змовників і аристократії або переслідує та ширить наклепи на патріотів, або завдає шкоди народним представникам, або перекручує революційні принципи, закони і заходи уряду шляхом брехливих і віроломних вчинків; ті, хто обдурює народ або народних представників, сподіваючись примусити їх до вчинків, які суперечать інтересам свободи; ті, хто намагається викликати в народі розпач, для того, щоб допомогти замислам тиранів, які об'єдналися проти республіки; ті, хто поширює брехливі відомості з метою викликати в народі розбрат або ворожнечу; ті, хто намагається ввести народ в обман і заважає його освіті; хто псує звичаї і розбещує громадську свідомість, хто охолоджує енергію і чистоту революційних і республіканських принципів або загаює їх розвиток своїми контрреволюційними або непристойними статтями або будь-якими іншими хитрощами. Ворогами народу є також несумлінні постачальники, які утруднюють рятування республіки, і всі марнотратники суспільного добра, крім тих, які вже включені в розпорядження закону 7 фримера; ті, хто, займаючи громадські посади, зловживають своїми повноваженнями і служать ворогам революції, утискуючи патріотів та пригноблюючи народ. Нарешті, ворогами народу є всі ті, хто визначений в попередніх законах, які говорять про покарання змовників і контрреволюціонерів, і хто будь-якими засобами і під яким би то ні було приводом завдає шкоди свободі, єдності, безпеці республіки або працює над тим, щоб перешкодити її зміцненню.
7. Карою за злочини, які підлягають віданню Революційного трибуна
лу, — є смерть.
8. Доказом, необхідним для ухвалення вироків над ворогами народу, є
всякий речовий або моральний доказ в словесній або писаній формі, який
може служити достатньою підставою для всякого справедливого, розумно
го громадянина; єдиним керівництвом для ухвалення вироку повинна бути
совість присяжних, пройнятих любов'ю до батьківщини; їх метою є торжест
во республіки і загибель її ворогів; формами судівництва є ті прості спосо
би, які підказуються присяжним їх здоровим розумом для виявлення істини
за встановленими законом правилами.
16. Як оборонців для оклеветаних патріотів закон дає присяжних-па-тріотів; а змовникам закон не дає ніяких оборонців.
Надзвичайний Карний Трибунал, реорганізований в Революційний трибунал, був створений 10 березня 1793 р.
Нова історія в документах і матеріалах /За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 189—190.
Конституція Французької Республіки (13 грудня 1799 р.)
(Витяги)






