Визначення, предмет, задачі та функції соціальної роботи

Інститут вищої освіти АПН України

Державний центр соціальних служб для молоді

 

Соціальна робота

Хрестоматія

 

Книга третя

 

Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України

як навчальний посібник

 

 

Київ 2002

УДК 364(477)(075.8)                                                        Рекомендовано Міністерством

ББК 65.272(4Укр)                                                            освіти і науки України

     А43                                                                              як навчальний посібник

                                                                                                                   для студентів вищих навчальних

                                                                                                                   закладів лист № 14/18.2–78

               від 14.01.2002

 

Рецензенти: Киричук О.В., академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор;     Лутай В.С., доктор філософських наук, професор.

Друкується в авторській редакції.

 

Редакційна колегія: Андрущенко В.П., д-р філос. наук, проф., чл.-кор. АПН України, керівник; Астахова В.І., д-р іст. наук, проф.; Бех В.П., д-р філос. наук, проф.; Бех І.Д., д-р пед. наук, академік АПН України; Лукашевич М.П., д-р філос. наук, проф.; Мигович І.І., д-р філос. наук, проф.; Михальченко М.І., д-р філос. наук, професор; Толстоухова С.В.

Керівники авторського колективу: Андрущенко В.П., Астахова В.І., Лукашевич М.П. (заступник керівника).

Укладачі: Аксьонова В.В., канд. юрид. наук, доц. (ІХ); Андрущенко В.П., д-р філос. наук, проф., чл.-кор. АПН України (вступ); Астахова В.І., д-р іст. наук, проф. (IV); Астахова К.В., д-р. іст. наук, проф. (ІV); Бех В.П., д-р філос. наук.,проф. (І, VІІІ); Білик В.М. (VІІ); Бірченко О.В. (Х); Васильєва Т.Ю. (ІІІ); Воробйов Є.М., д-р. економ. наук, проф. (ХІ); Гайков А.О., канд. іст. наук, доц. (ІІІ); Герасіна Л.М., д-р соціол. наук, проф. (ІІ); Головньова І.В., канд. псих. наук, проф. (V, VІІІ); Довгаль Г.В., канд. екон. наук, доц. (ХІ); Довгаль О.А., канд. екон. наук, доц. (ХІ); Звєрко Т.В. (VІ); Конарева С.В. (Х); Ламаш І.В., канд. психол. наук, доц. (VІІІ); Лукашевич М.П., д-р філос. наук, проф. (І, VІІІ); Мигович І.І., д-р філос. наук, проф. (І, VІІІ); Михайльова К.Г., канд. соціол. наук, доц. (ІV, VІІ); Овакимян О.С. (ІІ, VІІ); Павленко А.М. (ІХ); Пінчук І.М., канд. пед. наук (VІІІ. 8.1, 8.5); Сахань В.О., канд. юрид. наук, доц. (ІХ); Сухіна В.Ф., д-р філос. наук, проф. (ІІІ); Ткачов С.І., канд. пед. наук, доц. (І); Толстоухова С.В. (І. 1.1); Удовенко М.В., канд. психол. наук (V); Чибісова Н.Г., канд. філос. наук, доц. (VІ); Шаронова Н.В., д-р. техн. наук, проф. (Х); Шептуха М.М., доц. (VІІ).

 

Соціальна робота: Хрестоматія — К. ДЦССМ, 2001 —396 с. // Соціальна робота. Книга 3.

 

ISBN 966-7815-18-8

 

В хрестоматії широко представлені вітчизняні та зарубіжні першоджерела, в яких відображено виникнення, становлення та розвиток соціальної роботи як науки та практичної діяльності.

Мета видання – допомогти у вивченні різних навчальних дисциплін та спецкурсів з соціальної роботи. Хрестоматія сприятиме не тільки формуванню інтересу до проблем соціальної роботи, але й становленню цілісного уявлення про роль (функції) соціальної роботи у суспільстві, її зв’язки з іншими навчальними дисциплінами (соціологією, психологією, історією, філософією, правознавством, економічними теоріями та ін.), про історію становлення соціальної роботи в світі та перспективи її розвитку в Україні.

Розрахована на студентів, що вивчають теорію, історію і методику соціальної роботи, а також для викладачів, наукових співробітників та практичних працівників даного напрямку.

 

 

(С) ІВО, 2002

(С) УДЦССМ, 2002

Вступ

Хрестоматія з соціальної роботи в Україні видається вперше. Подібних видань в минулому не було. Звичайно, представлені в хрестоматії тексти знаменитих філософів, істориків, соціологів, педагогів, діячів науки, освіти і культури українському читачеві відомі. Ми не відкриваємо тут нічого нового. Однак в систематизованому вигляді в контексті організації, змісту і засобів здійснення соціальної роботи вони зібрані і видані вперше. Це обумовлює цінність нашого видання, а також відповідальність упорядників і редакційної ради. Адже перше слово є найбільш стійким і довірливим. Саме воно початкує той велетенський пласт роздумів, з яких складаються концепції, на яких будується соціальна дія, які пронизують весь пласт соціальної роботи, що здійснюється.

Сутність, зміст, основні напрями, механізми, технології соціальної роботи у вітчизняній теоретичній літературі осмислені все ще недостатньо. Досить суперечливо вона розгортається і в практичній площині. Тому звернення до думок, поглядів, теоретичних розвідок та узагальнень наукових авторитетів та педагогів-практиків є саме тією «ниткою Аріадни», яка виведе нас з лабіринту невизначеності, допоможе розібратись у комплексі проблем, що охоплюють цю надзвичайно важливу сферу життєдіяльності суспільства і особистості.

Від яких теоретико-методологічних підвалин розпочинається теорія соціальної роботи? Де той перший серед перших, хто не скільки ввів цей термін у науковий обіг, а саме започаткував теоретичні пошуки, які з часом інтегрувались як теорія соціальної роботи, і на якій вибудовується сучасна соціальна практика? Відповісти на ці запитання непросто. Адже в кожного більш-менш відомого філософа цей пласт проблематики ніколи не був периферійним. Якраз навпаки: з етики він розпочинав вибудовувати свої філо­софські конструкції й, як правило, етикою ж закінчував їх. А там, де етика, — завжди присутня людина, її культура, духовний світ, мораль, виховання і розвиток. Отже, у будь-якому випадку, між шпальтами будь-якої філософської конструкції рельєфно проглядались питання виховання — в широкому розумінні проблеми соціальної роботи, інтерпретація яких спадкоємно передавалась наступним поколінням, і з золотих розсипів яких викристалізовувалась теорія, якою ми користуємось сьогодні.

Конфуцій, Платон, Арістотель, інші античні мислителі були не тільки першими філософами, але й, вочевидь, першими теоретиками соціальної роботи. І хоч рівень її осмислення в їх творах багато в чому був надто наївним, саме вони дали той перший теоретичний поштовх, який залишається значущим і в наші дні.

ХХ століття сформувало теорію соціальної роботи як цілісність. Саме тому ми зосереджуємо увагу читача не стільки на античності чи інших епохах загальнокультурного розвитку людства (хоча якраз там можна відшукати багато чого з того, що складає каркас сучасної теорії соціальної роботи), скільки на тих мислителях, у працях яких цей каркас представлено у закінченому вигляді. Мова йде про такі базові проблеми, як предмет і завдання соціальної роботи; суспільна (політична, економічна, соціокультурна) база соціальної роботи; її соціологічні підвалини; психологічне забезпечення соціальної роботи; професійний статус «соціального працівника»; методика соціальної роботи; її правова регуляція тощо. Саме тому провідними авторами нашого видання є М. Вебер і Х. Гадамер, Л. Виготський і М. Бахтін, Т. Джефферс і Е. Дюркгейм, У. Лоренц і К. Маркс, А. Маршалл і Т. Парсонс, М. Пейн і Ф. Роджерс, Г. Спенсер і З. Фрейд, С. Хлєбік і С. Шардлоу, П. Юркевич і багато інших яскравих мислителів, хто не лише сказав у царині соціальної роботи вагоме слово, але й подав його у якості науки, тобто доказово і обгрунтовано.

Зрозуміло, перша спроба підготовки подібного видання є далекою від досконалості. Її цінність — в іншому. На основі опрацьованого матеріалу можна рухатись далі, як заглиблюючись в історію, так і серед когорти мислителів ХХ століття, які працювали на цій благородній ниві.

 

РОЗДІЛ I
СОЦІАЛЬНА РОБОТА: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ

Визначення, предмет, задачі та функції соціальної роботи

«Соціальна робота» – прийнятий у всьому світі вислів, що означає вияв гуманного ставлення до людини. Вона виникла ще у біблійні часи як благодійність, релігійний обов’язок віруючого, як система гуманітарних послуг нужденним. Однак лише у нинішньому столітті ця робота визнана у всьому світі як професія, що потребує спеціальної підготовки. Систематично здійснювані через неї різноманітні заходи спрямовані на те, щоб полегшити пристосування особи до суспільства. Соціальна робота відрізняється від філантропії, благочинності, меценатства та подібних видів діяльності своєю орієнтацією не лише на допомогу людині в розв’язанні щоденних проблем (зайнятості, побуту, здоров’я, стосунків з іншими членами соціуму), а й на розвиток у неї, при необхідності, техніки подолання труднощів, навичок самоорганізації. Світовий досвід засвідчує ефективність тієї допомоги, яка надається не розрізненими одинаками, а могутніми професійними об’єднаннями різних типів, що підтримуються державою і громадскістю. Поступово на Заході сформувалася думка про те, що допомога людям, які вибилися з життєвої колії або через об’єктивні причини не можуть увійти в неї (інваліди, перестарілі, одинокі, безробітні, бід­ні та інші соціальні аутсайдери), — це показник високої культури і цивілізованості суспільства».

Мигович І. Соціальна робота: наука і професія // Віче. — 1998. — № 5. — 74.

«… соціальна робота — це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення».