Політика в галузі охорони праці

Державне управління суспільним виробництвом – це свідоме регулювання державою суспільного виробництва з метою підвищення його ефективності та задоволення матеріальних, духовних і культурних потреб громадян.

Державне управління суспільним виробництвом поділяється на галузеве та територіальне. Галузеве управління спрямовується на вирішення основного завдання галузі – задоволення потреб економіки в окремих видах продукції, робіт і послуг.

Територіальне управління – це управління, яке визначається політичним та адміністративно-територіальним устроєм країни і спрямоване на успішне виконання відповідних функцій даної території країни, в першу чергу, на створення необхідних умов для всебічного та ефективного розвитку територіальних складових національної економіки.

Територіальне управління може здійснюватися на загальнодержавному (національному) та регіональному (місцевому) рівнях. Регіональний рівень –це, в першу чергу, Автономна республіка Крим, області, адміністративні райони, а також міста Київ та Севастополь, місцевий рівень – це міста, селища, села, адміністративні райони в містах обласного підпорядкування.

З метою забезпечення виконання вимог законів і нормативно-правових актів із охорони праці, виявлення відхилень від них із метою вживання відповідних заходів до їх усунення, в Україні створена система державного нагляду та контролю з цих питань.

Державний нагляд - діяльність відповідних уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів та ін.), спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання та працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів із охорони праці. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно- правових актів із охорони праці відповідно до Закону "Про охорону праці" здійснюють:

 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду

за охороною праці / Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України /;

 спеціально уповноважений державний орган із питань гігієни праці

/Державна санітарно-епідеміологічна служба України/;

 спеціально уповноважений державний орган із питань радіаційної безпеки

/Державна інспекція ядерного регулювання України/;

 спеціально уповноважений державний орган із питань пожежної безпеки

/Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки) -

урядовий орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки, що діє у складі МНС/. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь- яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій й органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і непідконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами України "Про охорону праці", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

4. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Управління охороною праці в країні поділяється на рівні:

♦ загальнодержавний;

♦ регіональний (обласний, районний, міський, районний у місті, селищі, селі);

♦ галузевий;

♦ виробничий (рівень підприємств).

Державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

(Держгірпромнагляд України);

• міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

• місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування. Кабінет Міністрів України:

♦ забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

♦ подає на затвердження Верховної Ради України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

♦ спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та

нагляду за охороною праці;

♦ запроваджує єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

• Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

(Держгірпромнагляд України);

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів

місцевого самоврядування, їм не підзвітні й не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законами України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи.

Управління охороною праці на регіональному рівні (УОПРР)забезпечують органи управління адміністративно-територіальних одиниць, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану, планомірну діяльність у сфері охорони праці з метою забезпечення здоров’я та працездатності працівників підприємств, установ та організацій на підпорядкованій їм території.

Основні принципи функціонування УОПРР:

 здійснення державної політики в галузі охорони праці, в першу чергу, це забезпечення пріоритету життя та здоров’я працюючих, повної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій за створення безпечних умов праці, запобігання травматизму, профзахворювань, аварій та пожеж, забезпечення гарантій прав працюючих на охорону праці;

 координація діяльності всіх суб’єктів управління з метою виконання поставлених завдань і заходів щодо створення здорових та безпечних умов праці;

 додержання чіткої виконавчої дисципліни представниками державної влади та керівниками підприємств, установ та організацій, трудової та технологічної дисципліни працівниками підприємств;

 забезпечення нерозривного зв’язку між процесами виробничої і управлінської діяльності та застосуванням і впровадженням засобів та заходів щодо підвищення рівня безпеки та покращення умов праці і виробничого середовища;

 економічна зацікавленість як власників підприємств, так і працюючих на них, у підвищенні рівня безпеки та поліпшенні умов праці.

Об’єктом управління охороною праці на регіональному рівні є діяльність роботодавців, керівників підприємств, установ та організацій, їх працівників, контролюючих та наглядових органів, органів соціального страхування щодо забезпечення на підприємствах, установах та організаціях вимог нормативно-правових актів з охорони праці, виявлення ризиків і запобігання від нещасних випадків, професійних захворювань, аварій та пожеж.

Управління охороною праці на регіональному рівні здійснюють (ст. 41 "Закону України з охорони праці"):

 Автономна Республіка Крим – Рада міністрів;

 по області – обласна державна адміністрація;

 в районах – районні державні адміністрації;

 в містах, селищах та селах – виконавчі органи (комітети) відповідних рад.

Відповідальними керівниками органів управління охороною праці є:

 Автономна Республіка Крим – Голова Ради міністрів;

 на рівні області – Голова обласної державної адміністрації;

 на рівні району – Голова районної державної адміністрації;

 на рівні міста, селища, села – Голова відповідного виконавчого органу (комітету) ради.

Функціонування регіональних систем управління охороною праці

(РСУОП) забезпечується за рахунок створення комплексу наступних підсистем: