Що необхідно пам’ятати під час дискусії?

1. Не бійся помилитися, ризикуй. Без цього немає нового знання. Твоя позиція може бути надана критиці, але в доброзичливій формі. Але не настоюй на своїй думці, якщо вона помилкова.

2. Мета дискусії – разом шукати істину. Це форма колективної пошукової праці, тому не намагайся будь-що спростувати опонента, довести свою правоту. В суперечці є тільки одна перемога – нові знання.

3. Ставай співучасником розмови, якщо твоя думка не співпадає з думками інших.

4. Нічого не сприймай на віру, без достатнього обґрунтування. Тільки за умов критичного аналізу дійди того чи іншого висновку.

 

Семінарське заняття № 1

Тема. Історія розвитку соціології в Україні

 

План заняття

 

1. Соціальні ідеї Михайла Драгоманова.

2. М.М. Ковалевський і розробка ним проблем теоретичної соціології.

3. Проблема держави у творчості І.Франка.

4. М.С. Грушевський, його теоретична спадщина і роль в організації української соціології.

5. “Філософія щастя” В. Винниченка.

 

Ключові терміни і поняття: “теорія природного права”, “концепція суспільного договору”

 

Реферат: “Розвиток української соціологічної думки в еміграції”

 

Література:

 

1. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие /
Под общей редакцией проф. В.П. Андрущенко, проф.
М.И. Горлача. – Харьков, 1996, с. 154 -173.

2. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2003, с. 83 - 99.

3. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. “Соціологія”. Навчальний посібник. – К., 2002, с. 21 - 27.

4. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К., 2000, с. 32 - 45.

5. Некрасов А.И. Основы социологии: Конспект лекций. – Х., 2002, с. 64 - 67.

 

Розглядаючи соціологічні погляди Михайла Драгоманова, треба зупинитися на суспільно-політичній концепції вченого, визначити, на яких позиціях він стояв у вирішенні соціально-економічних і державно-політичних питань; як відносився до революції та ідеї еволюційного розвитку. Дуже важливо визначити відношення
М. Драгоманова до національного питання і в чому, на його погляд, полягали причини невдач українського національного руху.

Розглядаючи друге питання, треба з’ясувати погляди
М. Ковалевського на історію людської цивілізації; розглянути основні положення його природно-правової теорії (особливо цікавими були його погляди щодо власності). Оскільки
М. Ковалевський відомий як соціолог – теоретик, треба розкрити сутність розроблених ним проблем теоретичної соціології.

Перш ніж буде розглянуто третє питання, треба усвідомити, що наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. спостерігається перехід від українського національно-культурного відродження до національ-ного руху за державне самовизначення України. Тому погляди
І. Франка на розвиток суспільства дуже важливі. Студенти повинні розглянути такі питання:

1) Як І. Франко розумів теорію природного права?

2) Як він відносився до ідеї всесвітньої революції?

3) Яким бачився йому суспільний устрій за умов соціалізму?

4) В чому, на думку І. Франка, полягає сутність ідеї “народ-ної держави”?      

Четверте питання розкриває сутність історіософської концепції
М. Грушевського, а також сутність його ідей “національної самооборони” і “національної смерті”. Важливими є положення про те, як вчений розглядав історію української державності, які думки висловлював з цього приводу, якої ідеї дотримувався щодо державного самовизначення України, якою бачив соціальну структуру українського суспільства? Особливу увагу треба приділити ролі М. Грушевського в організації української соціології.

Розглядаючи погляди В. Винниченка, треба особливу увагу приділити його концепції державності України, як він пояснював причини поразки Української революції. Треба відзначити, що наприкінці життя В. Винниченко змінив свої погляди щодо самовизначення України в бік державного суверенітету (праця “Відродження нації”). Особливо цікавими є питання:

– Як Винниченко відносився до націоналізму взагалі і українського націоналізму зокрема?

– Як він пояснював причини виникнення українського націоналізму?

 

 

Семінарське заняття № 2

Тема. Соціальна стратифікація суспільства

 

План заняття

 

1. Теорія стратифікації – один з методологічних підходів до вивчення соціальної структури суспільства.

2. Складові стратифікації.

3. Історичні типи стратифікації.

4. Соціальна мобільність.

5. Соціальна стратифікація в сучасній Україні.

 

Ключові терміни і поняття: “соціальна стратифікація”, “соціальна мобільність”, “освіта”, “прибуток”, “влада”, “престиж”, “історичні типи стратифікації”, “рабство”, “стани”, “касти”, “класи”, “закрите суспільство”, “відкрите суспільство”

 

Реферат: “Бідність та нерівність у сучасному суспільстві”

 

Повідомлення: “Соціальні символи і знаки ”, “Правлячий клас та еліта суспільства”

Література:

 

1. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. “Соціологія”. – К., 2002, с. 76 - 86, 98 - 100.

2. Кравченко А.И. “Социология: учебник для ВУЗов”. – М., 2001, с. 302 - 320.

3. Кравченко А.И. “Социология и политология: учебное пособие”. – М., 2001, с.145 - 153.

4. Кончанин Т.А. “Социология”, 2001, с. 271 - 280.

5. Некрасов А.И. “Социология: конспект лекций”. – Х., 2002, с. 177 - 183.

6. Піча В.М. “Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів”. – К., 2000, с. 77 - 81, 108 - 114.

 

       Розкриваючи перше питання, ви повинні з’ясувати наступне:

– Які основні риси соціальної стратифікації відзначає          П. Сорокін?

– Якими є основні форми соціальної стратифікації?

– Яке значення має теорія соціальної стратифікації в сучасній соціології?

З другого питання необхідно визначити і схарактеризувати основні критерії стратифікації: доход, багатство, влада, престиж.

Характеризуючи історичні типи стратифікації, треба визначити їх роль в історії людства, надати характеристику. Особливу увагу треба приділити класовій системі в сучасному суспільстві. З цією метою розкрийте такі питання:

– Що ми розуміємо під класом у вузькому і в широкому значенні?

– Які особливості має класова структура суспільства? Чим вона відрізняється від станової?

– Що уявляє собою типологія класів?

Питання про соціальну мобільність передбачає опрацювання матеріалу з таких проблем:

Ú Чому соціальна мобільність є зворотнім боком стратифікації?

Ú Які особливості має відкрите і закрите суспільство?

Ú Що уявляють собою види соціальної мобільності?

Ú Якими є основні індивідуальні стратегії адаптації людини в процесі соціальної мобільності?