Слідчих підрозділів системи МВС України

Головне слідче управління (далі – ГСУ) МВС України є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ, який забезпечує в межах повноважень виконання чинного законодавства України про кримінальне судочинство та є основним органом досудового розслідування в системі МВС України.

Правовою основою діяльності ГСУ МВС України є Конституція України, закони України, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму та рішення Верховного Суду України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, накази та вказівки Генерального прокурора України з питань досудового розслідування, рішення колегії, накази, вказівки, розпорядження МВС, затверджені плани роботи ГСУ та інші директивні документи.

Діяльність ГСУ здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини, законності, гуманізму, презумпції невинуватості, на основі взаємодії з усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими об’єднаннями.

Структура і штатна чисельність ГСУ затверджуються наказами МВС у встановленому порядку.

Діяльність ГСУ здійснюється на підставі планування, поєднання єдиного керівництва у вирішенні питань службової діяльності та колегіальності при їх обговоренні, персональної відповідальності кожного працівника за стан кримінального провадження на своїй ділянці роботи.

Слідче управління головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті (далі – слідче управління) є структурним підрозділом ГУМВС, УМВС, який забезпечує організаційно-методичне керівництво діяльністю органів досудового слідства підпорядкованих міськрайлінорганів та підрозділів спеціальної міліції і безпосереднє розслідування кримінальних справ.

Слідче управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України.

Діяльність слідчого управління здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини і громадянина, законності, гуманізму, презумпції невинуватості, а також на основі взаємодії з органами державної влади в регіоні, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями, координації дій з іншими правоохоронними органами.

Робота слідчого управління здійснюється за лінійно-зональним принципом та відповідно до перспективних і поточних планів, які повинні узгоджуватися із загальними планами ГСУ МВС України і формуватися з урахуванням оперативної обстановки.

Робота слідчого управління організовується на підставі планів, які складаються на півріччя і затверджуються заступником начальника ГУМВС, УМВС – начальником слідчого управління. Плани структурних підрозділів слідчого управління складаються на квартал. У необхідних випадках готуються доповнення до цих планів, а також спеціальні плани, які затверджуються, як і основні, начальником слідчого управління.

Контроль за своєчасним і якісним виконанням запланованих заходів здійснюють керівники слідчого управління, а відповідальність за стан цієї роботи покладається на заступника начальника ГУМВС, УМВС – начальника слідчого управління.

Для здійснення належного контролю за роботою підпорядкованих підрозділів, наданням практичної допомоги і з метою прийняття правильних управлінських рішень слідчим управлінням як самостійно, так і спільно з галузевими службами ГУМВС, УМВС проводяться інспекторські, цільові перевірки, надається практична допомога з виїздом представників апарату слідчого управління на місця, готуються аналізи, огляди, інформаційні листи, вказівки, методичні рекомендації, узагальнюються і розповсюджуються позитивні форми і методи роботи.

Слідче управління ГУМВС, УМВС на основі комплексного аналізу стану злочинності, результатів роботи з розслідування вчинених злочинів у звітних періодах, матеріалів інспектування, перевірок, подань прокурорів, заяв і скарг громадян, іншої інформації, що надходить до нього, розробляє і здійснює заходи з удосконалення організації досудового розслідування, забезпечує виконання вимог чинного законодавства, нормативних актів МВС України, що регламентують слідчу роботу, а також уживає заходів до усунення негативних тенденцій у слідчій роботі.

Слідчий відділ, відділення міського, районного, міськрайонного, лінійного управління, відділу, відділення ГУМВС, УМВС, відділу спеціальної міліції (далі – слідчий підрозділ) є органом досудового розслідування, який здійснює безпосереднє розслідування кримінального провадження, які згідно з кримінальним процесуальним законодавством України належать до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

У своїй діяльності слідчий підрозділ керується Конституцією України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, законами України, вказівками і розпорядженнями Генерального прокурора, постановами Пленуму Верховного Суду, рішеннями Конституційного Суду України з питань слідчої роботи, а також державними нормативно-правовими актами, наказами, вказівками і розпорядженнями Міністра внутрішніх справ України, заступника Міністра внутрішніх справ України – начальника ГСУ, начальника слідчого управління.

Діяльність слідчого підрозділу здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини та громадянина, законності, гуманізму, презумпції невинуватості, а також на основі тісної взаємодії з органами внутрішніх справ та органами державної влади в регіоні, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями, координації дій з іншими правоохоронними органами.

Діяльність слідчого підрозділу здійснюється згідно з перспективними і поточними планами роботи, що складаються з урахуванням оперативної обстановки та стану слідчої роботи.

Слідча робота в міськрайорганах внутрішніх справ, органах внутрішніх справ на транспорті організується начальниками цих органів і начальниками слідчих підрозділів. Начальники міських, районних та на транспорті органів внутрішніх справ несуть відповідальність за належну організацію роботи слідчих підрозділів і взаємодію слідчих з іншими підрозділами в попередженні, розкритті і розслідуванні кримінальних правопорушень та розшуку злочинців.

 

Завдання для семінарських і практичних занять та самостійної роботи

1. Головне слідче управління як центральний орган підрозділів досудового розслідування МВС України.

2. Структура, завдання та функції Головного слідчого управління МВС України.

3. Повноваження начальника Головного слідчого управління МВС України.

4. Структура, завдання та функції слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС України в областях.

5. Повноваження начальників слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС України в областях.

6. Організація роботи слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС України.

7. Правовий статус слідчих управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС України в областях

8. Слідчий підрозділ міськрайоргану внутрішніх справ як орган, що безпосередньо здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню.

9. Основні завдання та функції слідчого підрозділу

10. Роль та місце начальника слідчого підрозділу міськрайоргану внутрішніх справ у забезпеченні завдань, покладених на підрозділ.

11. Правовий статус начальника слідчого підрозділу

12. Обов’язки та права начальника слідчого підрозділу.

13. Організація роботи слідчого підрозділу міськрайоргану внутрішніх справ.

14. Службова документація слідчого підрозділу.

 

Завдання для виконання

1. Скласти перелік категорій кримінального провадження, які беруться на контроль слідчими управліннями (відділами) ГУМВС, УМВС України в областях

2. Скласти приблизний тематичний план для курсів підвищення кваліфікації слідчих.

3. Від імені начальника слідчого підрозділу скласти письмову вказівку слідчому по кримінальному провадженню.

4. Розглянути структуру та зміст нарядів, обов’язкових для ведення в слідчих підрозділах.

 

Література

1. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.

2. Бахин В.П., Ищенко А.В., Кузьмичёв В.С., Цымбал П.В. Проблемы рационализации следствия // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами. – К., 1992. – С. 66-74.

3. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ, 2002. – 300 с.

4. Горелов Максим Олександрович. Організаційно-правові основи діяльності слідчих підрозділів ОВС України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний аграрний ун-т. — К., 2008. — 19 с.

5. Дубинский А.Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел. – К.: Наукова думка, 1987. – 152с.

6. Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. Предварительное следствие в советском уголовном процессе. – М.: Юридическая литература, 1965 – 368с.

7. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ / Під ред. П.В. Коляди. – К., 2001. – 238 с.

8. Зуйков Г.Г., Черненко Г.И., Яськов Я.Ф. Научная организация труда в органах внутренних дел.- М.: Юрид.лит.- 1981. – 176с.

9. Ильченко Ю.И. Эмоции и чувства в деятельности следователя. – Краснодар, 1978. – 95 с.

10. Карев Д.С., Савгирова Н.М. Возбуждение и расследование уголовных дел. – М.: Издательство “Высшая школа”, 1967. – 142с.

11. Каткова А.Г. Правові та організаційні аспекти управління слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. - Харків, 2003. - 260 с.

12. Клочков В.О. Щодо підвищення ефективності попереднього слідства // Право України – 1999. - №6. – С.90-91.

13. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. Посіб. – К.: ЮрінкомІнтер, 2008.

14. Коляда П.В Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 208 с.

15. Коляда П.В. Проблемні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ на сучасному етапі та шляхи їх вирішення // Бюлетень з обміну досвідом роботи. – К., 2004. – №154. – С. 15–21.

16. Корж В.П. Система досудового слідства в Україні: проблеми, пошуки, міркування, пропозиції // Вісник Луганського інституту МВС України. - 1999. - № 1. – С. 37.

17. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією Маляренка В.Т., Гончаренка В.Г. – К.: “Форум”, 2003. – 939 с.

18. Крылов И.Ф. Бастыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1984. – 216с.

19. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности. – К.: НВТ “Правник”, 1997. – 246 с.

20. Кукушкин Ю.А. Управленческий цикл в следственном аппарате органов внутренних дел // Научная организация управления и труда в следственном аппарате органов внутренних дел. – М., 1974. – С. 80–103.

21. Кулагин Н.И. Организация управления в сфере предварительного следствия – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1980. – 96с.

22. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация. – М.: Юрид. лит., 1970. – 220с.

23. Матусовский Г.А., Сущенко В.М. Организация работы аппаратов дознания и предварительного следствия органов внутренних дел: Учебное пособие – Х: 1983, – 85с.

24. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. – К: Юринком Интер, 1999. – 448 с.

25. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Либідь, 1999.

26. Петелин Б.Я. Место организации расследования преступлений в борьбе с преступностью. – М.: Академия МВД СССР, 1989. – 37 с.

27. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.

28. Рыжаков А.П. Предварительное расследование. – М.: Информационно- издательский дом «Филинъ», 1997. – 216с.

29. Солдатенко О.А. Досудове слідство в Україні: становлення та перспективи розвитку: Автореф. дис. … канд.юрид.наук. – К, 2006.– 18с.

30. Чайковський А.С., Губар С.В., Довбня В.А. Дізнання та досудове слідство: історія і сучасність. – К.: РВВ МВС України, 2004. -180 с.

31. Шейфер С.А. Следственные действия: система и процессуальная форма. – М.: Юридическая литература, 1981. – 127 с.

32. Якубович Н.А. Теоретические основы предварительного следствия. – М., 1971. – 142 с.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: