2018-02-14
159Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
Імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
Методичні вказівки
до вивчення дисципліни
«СОЦІОЛОГІЯ»
Для студентів стаціонарної форми навчання всіх спеціальностей
Полтава 2008
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Соціологія» для студентів стаціонарної форми навчання всіх спеціальностей. – Полтава: ПолтНТУ, 2008. – 30 с.
Укладач: Н. Г. Волик, старший викладач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін
Відповідальний за випуск: Г. Є. Аляєв, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, професор, доктор філософських наук
Рецензент: Н. І. Самойленко, доцент кафедри історії Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, кандидат історичних наук
Затверджено науково-методичною
радою університету
Протокол № 4 від 22.05.2008 р.
|
|
|
Коректор Є. В. Найчук
32.04.17.02
Вступ
Необхідність вивчення соціології як науки про суспільство зумовлена тим, що в умовах демократизації суспільства зростає значення розуміння суспільних відносин, соціальних процесів, оволодіння діалектикою соціологічного аналізу суспільних відносин, що повинно стати невід’ємними якостями сучасного спеціаліста, громадянина.
Кожному студенту необхідно орієнтуватися в життєвих процесах та соціальних відносинах людей, на основі яких створюються групи, спільності, суспільства тощо. Соціологія формує соціологічне мислення, яке дозволяє пізнати й оцінити світ з наукових позицій і отримати об’єктивну інформацію.
Розширення меж свобод і прав людини, суттєве збільшення можливостей вибору пробуджує інтерес людини до знань, основ життя соціальної спільності людей, соціальних процесів та явищ з метою раціонального, ефективного використання набутих прав і свобод.
Програма курсу «Соціологія» передбачає вивчення історії світової соціологічної думки, соціальних інститутів, соціальних відносин, соціального контролю та їх зв’язку з соціальною організацією, ознайомлення з розвитком сучасних соціально-політичних процесів в Україні, розкриття їх закономірностей.
Мета викладання соціології, що ставиться цією програмою, – ознайомити студентів з основами соціологічного бачення суспільних процесів, виробничих і особистих відносин, сформувати у них здатність орієнтуватися у складному, повному проблем світі, приймати відповідальні рішення, планувати свої дії.
Вивчення соціології для майбутніх економістів, інженерів – це необхідна складова цілісного процесу соціалізації молодого фахівця, що має знати механізми функціонування і розвитку суспільства в цілому й окремих його складових. Соціологія формує соціологічне мислення, яке дозволяє пізнати й оцінити світ з науково-теоретичних позицій та отримати об’єктивну інформацію.
|
|
|
У цих методичних вказівках викладені короткі рекомендації до вивчення кожної теми курсу, плани лекційних та семінарських занять і плани самостійного опрацювання тем. До кожної з тем студентам рекомендується необхідна навчальна література. Даються короткі рекомендації до проведення навчальних соціологічних досліджень та їх тематика, а також питання підсумкового контролю та правила модульно-рейтингового оцінювання знань.
Тема 1
Соціологія як наука.
Теорія і практика
конкретних соціологічних досліджень
Соціологія – це наука, яка вивчає суспільство та суспільні відносини. Головна її увага зосереджена на вивченні соціальних зв’язків і соціальних відносин, які й є об’єктом соціологічного пізнання. Предмет соціології як науки включає: реальну суспільну свідомість, діяльність, поведінку людей, інтегрованих на основі певних цінностей, потреб та інтересів в окремі соціальні спільноти, механізми їх функціонування та принципи взаємодії.
Як і кожна наука, соціологія виконує такі функції: пізнавальну, прогнозуючу, соціального проектування і конструювання, організаційно-технологічну, управлінську, інструментальну, світоглядну тощо.
План лекції
1. Поняття соціології в структурі соціологічних знань.
2. Соціологія як система знань. Об’єкт та предмет соціології.
3. Структура соціології. Функції соціології.
План семінарського заняття
1. Суть соціологічних досліджень та їх різновиди.
2. Інформація в системі управління.
3. Програма соціологічного дослідження.
4. Вибірка у соціологічному дослідженні.
5. Методи соціологічних досліджень.
6. Методи обробки соціологічної інформації.
Завдання для самостійного опрацювання
È Предмет соціології, структура і функції соціологічних знань.
È Суть соціологічних досліджень та їх різновиди.
È Форми і засоби збору соціологічної інформації.
È Інформація в системі управління.
È Програма соціологічного дослідження.
È Вибірка у соціологічному дослідженні та методи обробки соціологічної інформації.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 1.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 2.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 1, тема 1.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 9–27.
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 1.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 1.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 14–36.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 1.1, 1.2.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 1, тема 1.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 1.
Тема 2
Історія розвитку соціології
Історія розвитку соціології бере свій початок ще в стародавній філософії.
Перші соціальні теорії з’явилися в античний період (Платон, Аристотель).
Соціальні теорії Середньовіччя носять чіткий відбиток християнського провіденціоналізму, головними теоретиками якого виступили Августин Аврелій та Фома Аквінський.
|
|
|
В епоху Відродження була започаткована нова система соціальних і моральних цінностей (Т. Кампанелла і Т. Мор). Певний внесок у розвиток соціального менеджменту зробив Н. Мак’явеллі.
Значний вплив на розвиток суспільної думки справили концепції Ф. Бекона та Т. Гоббса.
Далі теоретичну розробку соціальних проблем продовжили мислителі епохи Просвітництва (Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, А. Сен-Сімон).
Соціологія виникає на основі ідей «просвітників» та як реакція на Французьку революцію. О. Конт – засновник соціологічної науки. Функціонально-біологічна концепція суспільства Г. Спенсера. Погляди Е. Дюркгейма, М. Вебера, К. Маркса, П. Сорокіна.
Сучасна західна соціологія: різноманіття течій та концепцій.
Українська суспільно-політична думка має давню історію: від Київської Русі і до наших днів.
План лекції:
1. Протосоціологічний період:
а) розвиток соціальних знань в Стародавньому світі;
б) рормування соціальної думки в епоху Середньовіччя;
в) соціальна думка в епоху Відродження;
г) соціальні знання в епоху Нового часу та Просвітництва;
2. Виникнення та становлення соціології (кінець XIX – поч. XX ст.).
3. Соціологічна думка ХХ ст.
План семінару:
1. Витоки соціально-політичних вчень в Україні.
2. Виникнення та становлення соціології (60-і р. XIX ст. – поч. XX ст.).
3. Стан соціології в Україні в XX ст.
4. Соціологія в незалежній Україні.
Література:
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 1.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 2, тема 2, 4–7.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 28–100; 109–176.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 2.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 43–46; 67–218.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 1.3.
|
|
|
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 1, тема 1–5.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 2.
Тема 3
Соціальна структура суспільства
та соціальна стратифікація
Соціальна структура розглядається як в широкому, так і у вузькому значенні. У першому випадку під соціальною структурою розуміють поділ суспільства на сфери життя людей (економічну, соціально-політичну, духовну): на виробництво, обмін, розподіл, споживання.
У більш вузькому значенні аналізуються соціальна стратифікація та соціальна диференціація, під якими розуміються всі відмінності між людьми в процесі їх життєдіяльності. Характеристика основних елементів соціальної структури, їх характерних рис та тенденцій розвитку.
План лекції
1. Методологічні принципи вивчення соціальної структури суспільства.
2. Основні елементи соціальної структури, їх характерні риси та тенденції розвитку.
3. Теорії стратифікації.
План семінару
1. Поняття соціальної структури.
2. Соціальна структура суспільства та її основні елементи.
3. Соціальна стратифікація, її складові частини.
4. Сучасна соціальна структура українського суспільства.
Завдання для самостійного опрацювання
È Поняття соціальної структури.
È Соціальні класи, соціальні страти.
È Соціальна структура сучасного суспільства.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 3.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 7–8.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 1, тема 5, 7, 8; частина 2, тема 6, 7.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С.190–216, 235–258
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 2, 4–6.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 4.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 248–330.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 2.2–2.5.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 3, тема 6; випуск 1, тема 1.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 4; Розділ 6.
Тема 4
Етносоціологія
Дослідженням національних аспектів соціальних проблем займається така галузь соціології, як етносоціологія.
Етносоціологія – це галузь соціології, яка вивчає генезис, сутність, функції, спільні закономірності розвитку етносів, міжетнічні (міжнаціональні) стосунки й виробляє основні методологічні принципи їх дослідження.
Предметом етносоціології виступає національна самосвідомість та етнічна поведінка, опосередкована конкретно-історичними умовами їх функціонування.
Залежність між національною приналежністю та суспільним положенням проявляється, по-перше, в цінностях, установках та орієнтаціях людей, які можуть бути деформовані в силу різних причин, та, по-друге, в конкретних способах вирішення соціальних проблем, коли вони набувають національного забарвлення, що може мати як позитивний, так і негативний ефект.
План лекції
1. Предмет етносоціології.
2. Теорія етногенезу.
3. Історичні форми спільності людей.
Завдання для самостійного опрацювання
È Соціальна сфера національних відносин.
È Національні та етнічні процеси в сучасному світі.
È Національне питання в Україні.
Література
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 310–331.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 370–397.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 3.8
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 4, тема 10.
Тема 5
Соціологія конфлікту
Соціологія конфлікту – галузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем.
Соціальний конфлікт – це зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних груп. Тривалість, гострота, межі конфліктів.
Історія становлення соціології конфлікту.
Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту. Типологія конфліктів. Попередження та розв’язання конфліктів. Основні конфліктні ситуації в світі та Україні і можливості їх вирішення.
План лекції
1. Конфлікт як соціальна категорія.
2. Типи і види конфліктів.
3. Сучасні соціальні конфлікти та засоби їх вирішення.
План семінару
1. Закони і категорії конфліктології.
2. Визначення конфлікту.
3. Поняття соціального напруження. Засоби його вимірювання.
4. Проблеми молодіжних конфліктів.
5. Концепції соціальних конфліктів.
6. Національні та етнічні процеси.
Завдання для самостійного опрацювання
È Суть конфліктології.
È Концепції соціального конфлікту.
È Основні конфліктні ситуації, характерні для сучасної України.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 3.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 3, тема 14.
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 9.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 13.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 2.3, 2.4.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7.
Тема 6
Соціологія сім’ї
За змістом, структурою та формою сім’я є історично змінювана мала соціальна група, заснована на родинних зв’язках та відносинах між подружжям, яка забезпечує розвиток соціальних та індивідуальних якостей особистості і здійснює певну економічну діяльність.
У будь-якому суспільстві сім’я має подвійний характер. З одного боку, це – соціальний інститут, з іншого – мала соціальна група, яка має свої закономірності розвитку і функціонування. Сім’я залежить від суспільного устрою, економічних, політичних, релігійних відносин. Види та типи сім’ї.
Функції сім’ї в суспільстві: а) репродуктивна; б) господарчо-побутова (економічна); в) культурна тощо.
План лекції
1. Суть сім’ї та шлюбу.
2. Типологія сім’ї.
3. Функції сім’ї в суспільстві.
План семінару
1. Сім’я як мала соціальна група і соціальний інститут.
2. Сімейні відносини і демографічна політика.
3. Основні функції сучасної сім’ї:
а) репродуктивна і виховна;
б) господарчо-побутова й економічна;
в) сфера первісного контролю та духовного спілкування;
г) соціально-статусна сфера.
4. Проблеми сучасної сім’ї.
Завдання для самостійного опрацювання
È Проблеми сучасної сім’ї.
È Перспективи розвитку сім’ї як соціального інституту.
È Сучасні тенденції в розвитку сімейно-шлюбних відносин.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 4.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 15.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 578–596.
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 7.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 12.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 742–764.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 4, тема 8.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7.
Тема 7
Соціологія особистості
Людина, індивід, індивідуальність, особистість – спільне і відмінне.
У соціології особистість – це одночасно:
а) системна якість індивіда, яка визначається його залученням у суспільні відносини та виявляється в суспільній діяльності і спілкуванні;
б) суб’єкт соціальних відносин та свідомої діяльності.
Структура особистості. Соціалізація як процес засвоєння індивідом культурних досягнень соціального середовища. Соціальні ролі та соціальний статус.
План лекції
1. Особистість у системі соціальних зв’язків.
2. Потреби, цінності, ціннісні орієнтації та установки особистості.
3. Соціальні ролі, статуси і проблеми соціалізації особистості.
План семінару
1. Поняття та структура особистості.
2. Соціалізація особистості, її соціальний статус та ролі.
3. Особистість у системі сучасного суспільного буття.
Завдання для самостійного опрацювання
È Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Спільне і відмінне.
È Соціалізація особистості, її соціальний статус та роль.
È Особистість на сучасному етапі розвиту людства: особливості, проблеми.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 2.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 5.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 1, тема 2.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 178–183, 271–293.
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 3.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 5.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 331–343.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 2.6.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 3, тема 7.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7.
Тема 8
Соціологія освіти
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку індивідів до повноцінної реалізації в суспільстві. Система освіти не єдиний, але надзвичайно важливий чинник соціалізації індивідів.
Специфічність процесу соціалізації індивідів у системі освіти.
Соціальні функції освіти і професійної соціалізації: виховна; загальноосвітньої підготовки; науково-дослідна.
План лекції
1. Визначення соціології освіти.
2. Становлення та розвиток соціології освіти.
3. Глобальна криза освіти та шляхи її подолання.
План семінару
1. Теорія і практика соціалізації особистості.
2. Особистість у системі сучасних відносин.
3. Освіта як засіб соціалізації особистості.
4. Предмет, об’єкт і структура соціології освіти.
5. Становлення та розвиток соціології освіти.
6. Методологічні основи соціології освіти.
7. Глобальна криза освіти та шляхи її подолання.
Завдання для самостійного опрацювання
È Система освіти, її соціальні функції.
È Стан освіти в сучасній Україні.
È Перспективи освіти як соціального інституту.
Література
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 4.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 13.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 3, тема 10.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 477–508.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 624–656.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 3.10.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7 (7.8).
Тема 9
Соціологія праці та правління
Праця як основа функціонування і розвитку суспільства, умова виникнення та існування людства, фундамент, на якому базуються соціальні процеси, формуються соціальні відносини.
Сутність праці та її функції.
Об’єктивні та суб’єктивні характеристики праці: ставлення до праці, соціально-психологічний клімат, трудова адаптація тощо.
Соціальне управління і соціальне прогнозування, соціальне проектування, соціальне планування, соціальні технології, менеджмент.
План лекції
1. Предмет вивчення соціології праці.
2. Суб’єкти праці.
3. Соціально-трудові відносини.
4. Поняття менеджменту.
Завдання для самостійного опрацювання
È Сутність соціології праці.
È Роль праці в розвитку суспільства.
È Предмет соціології праці та управління.
È Соціальне планування та його форми.
È Соціальні технології.
Література:
Жоль К. К. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – Розділ 7.
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 4.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 11, 16.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 3, тема 3, 4.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 267–270, 392–417.
Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – Глава 10.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 6–7.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 516–557.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 3.1–3.2.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 5, тема 13.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7.
Тема 10
Соціологія духовного життя та культури
Культура – це соціальний механізм взаємодії особистості, соціальної спільності з середовищем існування (природним та соціальним), який забезпечує передачу досвіду та розвиток перетворюючої діяльності.
Типи, види, форми культури. Культура – це соціальний інститут, що обумовлює характер суспільних відносин та спрямованість соціальних процесів.
Релігія як соціальне явище. Її виникнення, розвиток та вплив на історичний розвиток.
Наука як соціокультурний феномен. Її роль у суспільному розвитку.
План лекції:
1. Поняття культури.
2. Соціальні функції релігії.
3. Наука як соціальний інститут.
План семінару
1. Праця як соціальне явище, її функції.
2. Поняття менеджменту.
3. Цінності та їх місце в соціології культури.
4. Функції культури.
Завдання для самостійного опрацювання
È Поняття культури.
È Духовна складова суспільного розвитку.
È Мораль, релігія, наука як соціокультурні явища.
Література
Жоль К. К. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – Розділ 2–4.
Лукашевич М. П. Соціологія: Підручник для дистанційного навчання. – К.: Університет «Україна», 2005. – Модуль 4.
Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – Розділ 12, 14.
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. – Частина 1, тема 3, частина 3, тема 7, 11.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 451-476, 558-577, 509-529.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 9, 10.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 594-623, 657-683, 718-741.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 2.7, 3.9.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 5, тема 11.
Юрій М. Ф. Соціологія. – К.: Дакор, 2004. – Розділ 7.
Тема 11
Соціологія молоді
Соціологія молоді – це галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної і позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей і статусу.
Об’єктом соціології молоді є молодь, тобто велика соціально-демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану, соціально-психологічних особливостей.
Віковими параметрами молодого віку з 60-70-х років ХХ ст. прийнято вважати межі від 14 до 35 років. Питома вага молоді щодо всього населення в розвинутих країнах постійно знижується.
План лекції
1. Предмет та об’єкт вивчення соціології молоді.
2. Специфіка молоді як суб’єкта соціальних процесів.
3. Проблеми молоді та засоби їх вирішення.
План семінару
1. Суть соціології молоді:
а) предмет соціології молоді;
б) функції соціології молоді.
2. Молодь як суб’єкт суспільного життя.
3. Специфіка свідомості і поведінки молоді.
4. Неформальні об’єднання молоді.
Завдання для самостійного опрацювання
È Виникнення соціології молоді.
È Актуальні проблеми молоді та засоби їх вирішення.
È Формальні на неформальні об’єднання молоді.
Література
Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посібник. – Атіка, 2004. – Частина 3, тема 9.
Соціологія. Підручник / За заг. ред. проф. Андрущенка В. П., проф. Горлача М. І. – Харків – К., 1998. – С. 294–309.
Соціологія: Підручник / За редакцією В. М. Пічі. 2-ге видання. – Львів: Магнолія Плюс; Новий світ-2000, 2005. – Тема 11.
Соціологія: Підручник для вищої школи / Кер. авт. кол. В. Г. Кремень. – Харків: Фактор, 2006. – С. 353–369.
Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В. Г. Городяненка. – К.: Вид. центр «Академія», 2005. – Гл. 3.13.
Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 1996. – Випуск 4, тема 9.
Методичні рекомендації до підготовки
навчальних соціологічних досліджень
Соціологічне дослідження можна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов’язаних між собою єдиною метою – отримання достовірних даних про явище або процес, які вивчаються, про тенденції та протиріччя їх розвитку. Отримані дані використовують для збагачення наукового знання або у практиці управління соціальним життям.
Соціологічне дослідження включає в себе послідовні етапи: розробка програми та інструментарію; збір інформації; підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка; аналіз отриманої інформації; підведення підсумків дослідження; формулювання висновків та рекомендацій.
Не зважаючи на те, що кожне соціологічне дослідження включає вищезазначені етапи, єдиної, уніфікованої форми соціологічних процедур, придатних для вивчення проблем різної складності, не існує.
У кожному конкретному соціологічному дослідженні роль стрижневого кореня виконує програма соціологічного дослідження, яка обумовлює його змістовно-смислову цінність, якість та надійність здобутої інформації.
Програма соціологічного дослідження складається з багатьох компонентів. Перш за все, вона вимагає обґрунтування актуальності обраної теми. До головних компонентів програми відносять наступні.
І – Методологічна частина, що включає:
1) вихідну методологічну парадигму, світоглядну позицію дослідників, яка обумовлює методи, логіку та результати соціологічного дослідження;
2) об’єкт дослідження;
3) предмет дослідження;
4) мету дослідження;
5) завдання дослідження (основні та допоміжні, першо- та другорядні);
6) понятійно-категорійну структуру дослідження;
7) моделювання шляхів розв’язання досліджуваної проблеми;
8) робочу гіпотезу.
ІІ – Методична частина, що включає:
1) план соціологічного дослідження;
2) вибір форм та засобів для проведення соціологічного дослідження;
3) вибір інструмента соціологічного дослідження;
4) обґрунтування вибірки;
5) збір та обробку даних соціологічного дослідження;
6) підготовку звіту, висновків та рекомендацій.
При проведенні соціологічного дослідження найбільш часто плануються такі основні методи збору інформації: аналіз документів, опитування, спостереження, соціометричний, експертні опитування, тестування та багато інших засобів, придатних для специфічних форм аналізу.
Звичайно, складання програми соціологічного дослідження, як і його проведення, не є жорстко регламентованими. Тобто, кожен студент чи студентка має право на власні підходи до складання програми та проведення соціологічного дослідження.
Звіт про навчальне соціологічне дослідження оформлюється в окремій папці. У ньому викладається методологічна та методична частини програми дослідження, дається аналіз отриманих результатів, формулюються висновки дослідження і практичні рекомендації. В якості додатків долучаються матеріали дослідження (заповнені анкети тощо).
Звіт захищається на семінарському занятті чи консультації у формі короткої доповіді по суті досліджуваної проблеми та отриманих результатів.
Тематика
навчальних соціологічних досліджень
1. Моральні цінності сучасної молоді.
2. Згубні звички (тютюнопаління, алкоголь, наркотики).
3. Здоровий образ життя.
4. Спорт у житті студентства.
5. Що читає сучасна молодь.
6. Дозвілля сучасної молоді.
7. Музика в житті людини.
8. Гроші та їх роль у житті сучасної людини.
9. Ставлення молоді до політики.
10. Що таке щастя?
11. Україна. Перспективи Української держави.
12. Чи комфортно жити в Полтаві?
13. Перспективи випускників ПолтНТУ.
14. Проблеми молодої сім’ї.
15. Шлюб і сім’я в сучасній Україні.
16. Ставлення до нерівних шлюбів.
17. Улюблена поезія та проза.
18. Телевізор чи прогулянка на природі: пріоритети дозвілля молоді.
19. Патріотизм: його зміст і форми.
20. Ставлення до релігії та церкви.
21. Дружба та форми її прояву.
22. Престиж професії: вибір і можливості.
23. «Сродна праця» чи гроші: вибір сучасної молоді.
24. Мода та її роль у житті людини.
25. Самодостатність як фактор самоідентифікації.
26. Ідеальна особистість – хто це?
27. Ідеальне для життя місто, село, регіон, країна.
28. Мати чи бути: що головне в житті?
29. Для чого живе людина?
30. Роль Інтернету в житті сучасної молоді.
31. Нові технології і їх вплив на розвиток суспільства.
32. Доступ до Інтернету.
33. Комп’ютеризація: міфи і реальність.
Контрольні питання з дисципліни «Соціологія»
1. Суть соціології як науки.
2. Соціологія як система знань. Об’єкт та предмет соціології.
3. Структура і функції соціології.
4. Суть соціологічних досліджень та їх різновиди.
5. Програма соціологічного дослідження.
6. Вибірка у соціологічному дослідженні та методи обробки соціологічної інформації.
7. Форми і засоби збору соціологічної інформації.
8. Інформація в системі управління.
9. Протосоціологічний період розвитку соціології: загальна характеристика.
10. Протосоціологічний період розвитку соціології: етапи, представники.
11. Виникнення соціології як науки: загальна характеристика.
12. Становлення соціології (класичний період розвитку).
13. Розвиток соціології в XX ст. (20-і – 70-і рр.).
14. Сучасний етап світової соціологічної думки: загальна характеристика.
15. Протосоціологічний період розвитку соціології в Україні.
16. Виникнення соціології в Україні: загальна характеристика.
17. Розвиток соціології в Україні в XX ст.
18. Сучасний етап розвитку соціології в Україні: загальна характеристика.
19. Соціальна структура суспільства та її основні елементи: загальна характеристика.
20. Теорія соціальної стратифікації.
21. Сучасна соціальна структура українського суспільства.
22. Предмет етносоціології.
23. Теорія етногенезу.
24. Історичні форми спільності людей.
25. Національні та етнічні процеси в сучасному світі.
26. Соціальна сфера національних відносин.
27. Конфлікт як соціальна категорія. Типи і види конфліктів.
28. Сучасні соціальні конфлікти та засоби їх вирішення.
29. Проблеми молодіжних конфліктів.
30. Основні конфліктні ситуації, характерні для сучасної України та засоби їх вирішення.
31. Суть сім’ї та шлюбу.
32. Основні функції сучасної сім’ї.
33. Сім’я як мала соціальна група і соціальний інститут.
34. Соціальні відносини і демографічна політика.
35. Проблеми сучасної сім’ї.
36. Сучасні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин.
37. Особистість у системі соціальних зв’язків.
38. Поняття та структура особистості.
39. Соціалізація особистості.
40. Теорія і практика соціалізації особистості.
41. Освіта як засіб соціалізації особистості.
42. Предмет, об’єкт і структура соціології освіти.
43. Становлення та розвиток соціології освіти.
44. Глобальна криза освіти та шляхи її подолання.
45. Система освіти, її соціальні функції.
46. Стан освіти в сучасній Україні.
47. Перспективи освіти як соціального інституту.
48. Сутність соціології праці.
49. Роль праці в розвитку суспільства.
50. Предмет соціології праці та управління.
51. Соціальне планування та його форми.
52. Поняття менеджменту.
53. Поняття культури як соціального інституту.
54. Наука як соціальний інститут.
55. Соціальні функції релігії.
56. Праця як соціальне явище, її функції.
57. Мораль як соціокультурне явище.
58. Суть соціології політики.
59. Суть соціології вільного часу.
60. Марксизм і соціологія.
Правила модульно-рейтингового оцінювання знань
Звітність студента – модульний екзамен.
1. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами роботи вона розподіляється (розподіл орієнтовний):
· виступи на семінарах та індивідуальні співбесіди – 25–30% (але не менше 10 балів);
· модульні контрольні роботи (модульне тестування) – до 50% (але не менше 25 балів);
· виконання соціологічного дослідження – 25–30% (але не менше 15 балів);
За змістовними модулями трудомісткість дисципліни розподіляється (розподіл орієнтовний):
· І модуль – 40% (але не менше 20 балів);
· ІІ модуль – 60% (але не менше 40 балів);
2. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:
· виконання навчального соціологічного дослідження та його захист – до 30 балів (складається з двох оцінок – за підготовку звіту і за захист звіту, кожна оцінка за трибальною шкалою – 3, 4, 5, з коефіцієнтом 3);
· виступ на семінарському занятті – 3, 4, 5 балів (відповідно отриманій оцінці);
· доповнення на семінарському занятті – 1–2 бали;
· модульна контрольна робота (модульне тестування) – до 20–30 балів (модульна контрольна робота проводиться з 4–8 тем, за кожну з яких виставляється оцінка і нараховуються бали за трибальною шкалою);
· індивідуальна співбесіда на консультації з опрацьованої самостійно теми – 3–5 балів;
Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуск лекцій або семінару, а також незадовільна оцінка (неготовність до семінару) означає 2 штрафних бала, які віднімаються від набраного студентом рейтингу в разі, якщо цей пропуск або незадовільна оцінка не будуть відпрацьовані. У разі відпрацювання пропуску або незадовільної оцінки на індивідуальних консультаціях штрафні бали автоматично скасовуються, а студенту нараховуються бали за отриману оцінку.
3. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю. Сума балів відповідає наступним оцінкам:
| Сума балів | Оцінка за нац. шкалою | Оцінка ЕСТS | Визначення |
| 91–100 | 5 | А | „ВІДМІННО” – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
| 81–90 | 4 | В | „ДУЖЕ ДОБРЕ” – вище середнього рівня з кількома помилками |
| 71–80 | 4 | С | „ДОБРЕ” – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок |
| 61–70 | 3 | D | „ЗАДОВІЛЬНО” – непогано, але зі значною кількістю недоліків |
| 51–60 | 3 | Е | „ДОСТАТНЬО” – виконання задовольняє мінімальні критерії |
| 31–50 | 2 | FХ | „НЕЗАДОВІЛЬНО” – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік |
| 0–30 | 2 | F | „НЕЗАДОВІЛЬНО” – необхідна серйозна подальша робота |
