Семінарське заняття 10

ТЕМА: ПОВСТАННЯ РАБІВ ПІД ПРОВОДОМ СПАРТАКА

1. Джерела рабства та становище римських рабів у І ст. до н. е.

2. Початок і хід повстання під проводом Спартака. Рушійні сили і програма повсталих.

3. Поразка повстання та її причини.

4. Історичне значення повстання.

РЕФЕРАТИ

1. Свідчення античних джерел про гладіаторство в Римі.

2. Римська армія у І ст. до н. е. та її організація.

3. Образ Спартака в науково-популярній літературі та мистецтві.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аппиан. Гражданские войны. - Л.: Соцэкгиз, 1935. - 186с.

2. Балух В.О., Коцур В.П. Історія Стародавнього Риму. - Чернівці: Книги XXI, 2005. - С. 230-237.

3. Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. - Львів: Вища шк., 1985. - С. 202-214.

4. Лесков В. Спартак/ Послесл. В. И. Кузищина. - М.: Мол. гвардия, 1983. - 383 с.

5. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 3-х т. - М.: Наука, 1964. - Т.З. - 546с.

6. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Утченко СЛ. - М.: Соцэкгиз, 1962. - С. 246-265.

7. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. Кузищина В.И. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 136-150.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Балканска А. Международен симпозиум в Благоевград по случай 2050-години от вьстанието на Спартак // Археология. - 1978. - Кн. 2. - С. 71.

2. Вейцківський І.І. До біографії Спартака // Вісн. Львів, ун-ту. - Сер. іст. - 1971. - Вип. 7. - С. 82-89.

3. Вейцківський І. І. Про стан вивчення джерел історії Спартаківського повстання // Вісн. Львів, ун-ту. - Сер. іст. - 1973. - Вип. 9. - С. 132-142.

3. Белков В. Международен симпозиум «Вьстанието на Спартак и неговото световно-исторического значение». - Векове, 1977. - № 6. - С. 98-99.

4. Горсков В. Военное искусство Спартака // Военно-ист. журн. - 1972. - № 8. -С. 82-87.

5. Джованьйолі Р. Спартак: Пер. з італ. - К.: Молодь, 1974. - 420с.

6. Карышковский П. О. Восстание Спартака. - М.: Госполитиздат, 1956. -63 с.

7. Ковалев С. И. К вопросу о датировке начала восстания Спартака // ВДИ. - 1956. -№2.-С. 12-17.

8. Коржева К. П. Восстание Спартака в советской историографии // Вопросы исто­рии. - 1974. - № 1. - С. 118-138.

9. Ляст Р. Е. К вопросу о соотношении рабского и свободного наемного труда в ремесле Римской республики последнего века до н. э. // ВДИ. - 1963. - № 2. -С. 99-114.

11. Мишулин А. В. Спартак: Научно-попул. очерк. - 2-е изд. - М.: Учпедгиз, 1950. -148 с.

12. Мішулін О. В. Спартак: Науково-попул. нарис. - К: Рад. шк., 1953. - 144с.

13. Мотус А. А. О датировке начала восстания Спартака // ВДИ. - 1957. - № 3. -С. 158-166.

14. Сергеенко M. Е. Простые люди древней Италии. - М.- Л.: Наука, 1964. - Гл. 9. Гладиатор. - С. 93-118.

15. Слонимский M. М. Численность повстанческой армии Спартака // Вопросы истории. - 1971. - № 12. - С. 176-177.

16. Утченко С. Л. Цицерон и его время. - М.: Мысль, 1973. - С. 46-117.

17. Штаерман Е. М. О некоторых проблемах истории рабства в период поздней Рим­ской республики // Пробл. соц.-экон. истории древнего мира. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 339-354.

18. Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. - М.: Наука, 1964. - 263 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Повстання рабів під проводом Спартака почалося в момент запеклої соціальної боротьби в Римі, війни з Серторієм в Іспанії та з Мітридатом на Сході. Це був період невпинного росту рабовласництва, інтенсивного розвитку внутрішнього ринку і хи­жацької експлуатації провінцій.

Повстання Спартака - одна з найяскравіших сторінок світової історії. В ньому найповніше проявилися гострота конфлікту і непримиренності класових суперечнос­тей. Це було найорганізованіше повстання в історії античного світу. Однак розбіж­ність в програмі дій, у тому числі й відокремлення Крикса від Спартака, відсутність тісної консолідації між самими рабами й ряд інших причин призвели повстання до поразки. Історичне ж значення його надзвичайно важливе: воно підірвало фундамент римського рабовласництва, прискорило його кризу, сприяло активізації боротьби селянської бідноти в Італії. Воно відкрило перед знедоленим людом пізніших поколінь єдиний дороговказ - безкомпромісну боротьбу за свою свободу і незалежність.

Вивчаючи античні джерела, необхідно також звернути увагу на характеристику особи Спартака як талановитого полководця. Йому притаманні такі якості, як вій­ськова хитрість, стратегічна ініціатива, досконале знання військової справи й, зо­крема, римської тактики. Спартак створив не тільки величезну армію, а й підсилив її за рахунок кінноти. Спартак був здібним дипломатом. Прагнучи врятувати своє військо, він вів переговори навіть з піратами. На відміну від ватажків попередніх Сицилійських повстань рабів, відмовився величати себе царем і не прагнув створити в Італії державу.

Семінарське заняття 11