Санітарно-гігієнічні вимоги (нормативи) до умов праці

Сьогодні, у всіх державах світу, в т.ч. і в Україні існують науковообгрунтовані нормативи умов праці (стандарти: ГДК, ГДР, ОБРВ).

Гігієнічні нормативи умов праці – це такі рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більше 40-годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь.

- ГДК – гранично-допустима концентрація речовин в різних середовищах: повітря, вода, грунт, харчові продукти, лікарські засоби, тощо.

- ГДР – гранично-допустимі рівні мікроклімату приміщень (робочої зони), освітлення, вібрації, шуму, ультразвуку, тощо.

- ОБРВ – орієнтовно-безпечні рівні випромінювань: інфрачервоного, ультрафіолетового, лазерного, рентгенівського, іонізуючого, тощо.

Аналіз умов праці за показниками шкідливих і небезпечних виробничих чинників.

Згідно наказу МОЗ України №529, від 27.12.2001 року затверджена «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища».

4 (чотири) класи умов праці:

1 клас – оптимальні умови праці

2 клас – допустимі умови праці

3 клас – шкідливі умови праці

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці

1 клас – Оптимальні умови праці – такі умови, при яких:

- зберігається здоров’я;

- підтримується високий рівень працездатності;

- гігієнічні критерії показників виробничих факторів – оптимальні (с/г норма).

2 клас – Допустимі умови праці – такі умови, при яких:

- гігієнічні критерії в межах норми;

- можливі зміни стану здоров’я організму відновлюються за час регламентованого відпочинку;

3 клас – Шкідливі умови праці – такі умови, при яких:

- рівень шкідливих виробничих факторі перевищує гігієнічні нормативи;

- несприятливий вплив на організм працюючого або (та) його потомство.

Шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені:

1 ступінь – виникають функціональні зміни організму, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров’я;

2 ступінь – виникають стійкі функціональні порушення організму, що призводять до легких форм професійної патології (захворюваності);

3 ступінь – призводять до професійних захворювань середнього ступеня з втратою професійної працездатності;

4 ступінь – здатні призводити до хронічної патології та важких форм професійних захворювань з втратою загальної працездатності.

4 клас – Небезпечні (екстремальні) умови праці – такі умови, при яких:

- протягом робочої зміни (або її частини) виникає загроза для життя;

- високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Робота в умовах 3 класу дозволяється тількипри застосуванні засобів:

- колективного і індивідуального захисту;

- скороченні часу дії (захист часом)

Робота в умовах 4 класу не дозволяється, за винятком:

- ліквідації аварій;

- попередження аварійних ситуацій.

 

Атестація робочих місць.

Для об’єктивного аналізу (оцінки) умов праці (4 класи) проводиться атестація робочих місць за умовами праці.

Законодавча база: Постанова Каб. Мін. України від 01.08.1992р. №442                        «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Порядок проведення атестації:

1. Проводиться в організаціях (медичних установах) незалежно від форм власності господарювання (державна, комерційна).

2. Основна мета: врегулювання відносин між роботодавцем і працівником у галузі реалізації прав на здоров’я і безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

3. Атестація проводиться згідно з Постановою КМУ «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

4. Атестація проводиться атестаційною комісією, а склад і повноваження визначаються наказом по підприємству (медичній установі) в строки, передбачені колективним договором, але не рідше 1р. на 5 років.

5. Позачергова атестація проводиться у разі докорінної зміни умов праці.

6. Атестація передбачає комплексну оцінку умов праці.

7. Санітарно – гігієнічні дослідження умов праці при атестації поводять СЕС, атестовані органи Держстандарту, МОЗ України тощо.

8. Результати атестації заносять до карти умов праці.

9. Перелік робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, після погодження з профкомом, затверджуються наказом по організації (медичній установі). Витяги з наказу додаються до трудової книжки.

10. Результати атестації використовують для покращення умов праці, встановлення пільгових пенсій, надання пільг і компенсацій в процесі трудової діяльності.

 

Загальні вимоги безпеки праці в медичній галузі.

Основні складові безпеки праці:

- безпечне виробниче (медичне) обладнання;

- безпечні технологічні процеси;

- організація безпечного виконання робіт.

 

1. Безпека виробничого обладнання досягається шляхами:

- безпечними параметрами робочих процесів (застосування t°, тиску, напруги);

- застосування вмонтованих засобів захисту;

- застосування засобів автоматизації;

- застосування дистанційного керування;

Робота медичного персоналу з обладнанням сурово регламентується відповідними інструкціями з ОП.

 

2.  Безпека технологічних процесів досягається шляхами (флюорографічне обстеження, медичні маніпуляції, робота з інфікованим матеріалом, фізіотерапевтичні процедури тощо):

- високою професійною підготовкою медичного персоналу

- суворим виконанням інструкцій з ОП.

3. Організація безпечного виконання робіт:

- професійна підготовка (навчання);

- проходження медичних комісій.