Організація захисту працівників від впливу несприятливих факторів виробничого середовища

Система заходів захисту:

1. Гігієнічне нормування –наукове обґрунтування гігієнічних стандартів, санітарних норм і правил щодо впливу на організм різних виробничих факторів (ГДК, ГДР, ОБРВ).

2. Технологічні заходи – зменшення ступеня впливу і навіть повне виключення шкідливого фактора за рахунок зміни технологічних процесів.

3. Санітарно – технічні заходи – використання спеціальних технічних пристроїв (герметизація, вентиляція, кожухи захисту тощо).

4. Архітектурно – планувальні заходи – створюють передумови для зниження ступеня впливу шкідливих факторів. Раціональне планування під час будівництва (проектування).

5. Організаційні заходи – організація раціонального режиму праці та відпочинку, навчання з питань ОП, тощо.

6. Засоби індивідуального захисту – зменшення впливу шкідливих речовин (факторів) на окремі органи і системи (спецодяг, рукавички, пасти, мазі, мило, респарітори, захисні екрани, тощо).

7. Лікувально – профілактичні заходи:

- проведення профілактичних медоглядів;

- організація лікувально – профілактичного харчування;

- організація санаторно – курортного лікування;

- профілактичні заходи оздоровчого спрямування (гімнастика, тренажери, психологічне розвантаження).

Засоби індивідуального захисту.

Це засоби, що дають можливість суттєво зменшити рівень впливу шкідливих речовин на окремі органи та системи.

Класифікація:

- спецодяг та спецвзуття

- засоби захисту рук (засоби механічного захисту – рукавички)

- захисно – профілактичні засоби (пасти, мазі) та очисники шкіри (мило, мийні засоби)

- засоби індивідуального захисту органів дихання: фільтрувальні та ізолювальні респіратори і протигази, ізольовані шлангові та автономні дихальні апарати, дитячі і промислові протигази

- засоби захисту голови: каски, шоломи, косинки, шапочки

- засоби захисту очей та обличчя: захисні окуляри, захисні маски, захисні екрани

- засоби захисту органів слуху: шоломи, антифони, вкладники.

 

Основні заходи електробезпеки.

Електробезпека. Визначення, небезпечна дія електричного струму на організм людини.

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів що забезпечують захист людей від небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електричного поля, статичної електрики.

Небезпечна дія електричного струму на організм людини.

1.  Термічна дія – опіки, нагрівання кровоносних судин, серця, мозку, що призводять до функціональних розладів.

2. Електролітична дія – зумовлює суттєве зрушення фізико-хімічного складу крові, клітин, органічних рідин.

3. Механічна дія – ушкодження внаслідок електродинамічного ефекту (розриви, розшарування тканин).

4. Біологічна дія – небезпечне збудження клітин і тканин організму, що супроводжується судомами м`язів, в тому числі органів дихання та кровообігу.

Електротравми. Визначення, види електротравм.

Електротравма – це травма, спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.

За наслідками дії електротравми умовно поділяються:

- місцеві: опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження, електроофтальмія.

- загальні: електричні удари - уражається весь організм з порушенням життєво важливих органів і систем.

Класифікація електроудару:

1 ступінь: судомні скорочення м`язів, свідомість збережена;

2 ступінь: судомні скорочення м`язів, свідомість втрачена без порушення дихання і кровообігу;

3 ступінь: втрата свідомості з порушенням дихання, серцевої діяльності;

4 ступінь: клінічна смерть (відсутність дихання і кровообігу).

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

- Припинити дію електричного струму

- Викликати лікаря (швидку допомогу)

- Перевірити наявність пульсу, дихання, свідомості (при свідомості, непритомний, у стані клінічної смерті)

- Покласти постраждалого на рівну поверхню

- Забезпечити доступ повітря

- Запрокинути голову (під шию покласти валик)

- Відкрити рота

- Витягнути язик

- Робити штучне дихання методом «рот в рот»

- Робити непрямий масаж серця.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом.

- Величина струму, що проходить через людину

- Частота і рід струму

- Величина напруги

- Шлях струму в організмі людини

- Електричний опір тіла людини

- Індивідуальні особливості і стан організму

- Час дії струму

- Чинник раптовості дії струму

- Чинник виробничого середовища

Основні причини ураження електричним струмом (фактори небезпеки).

1. Несправність обладнання:

- захисних засобів

- поява напруги на металевих частинах

- поява напруги на підлозі, поверхні землі

- несправності заземлення

2. Аварії

3. Помилкові дії  персоналу (порушення інструкцій з ОП)

4. Випадкове доторкання до струмопровідних частин

5. Робоча напруга обладнання (висока напруга – небезпечна):

- обладнання з напругою до 1кВ

- обладнання з напругою більше 1кВ

6. Виникнення крокової напруги на поверхні землі, підлозі (замикання електричного проводу на землю, підлогу)

7. Характер середовища робочого приміщення. Від нього залежить стан ізоляції електрообладнання, опір шкіри людини, тощо)

Ознаки електронебезпеки приміщень (характеру середовища приміщень)

1. Ознаки підвищеної небезпеки приміщень:

- вологість приміщень вище 75%

- струмопровідні підлоги (металева, бетонна)

- підвищена t⁰ повітря вище 35⁰ С

- наявність струмопровідного пилу

- хімічно активне середовище (пари, гази)

2. Ознаки особливої небезпеки:

- вологість повітря дорівнює 100%

- хімічно активне середовище

2.7.  Класи приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом:

1 клас – без підвищеної небезпеки:                                                                                                –відсутні ознаки підвищеної та особливої небезпеки;

2 клас – з підвищеною небезпекою:                                                                                      - присутня тільки одна ознака підвищеної небезпеки;  

3 клас – особливо небезпечні приміщення:                                                                               - присутня хоча б одна ознака особливої небезпеки.