Влаштування наземної частини будинку

Для монтажу будинків висотою до 16 поверхів зазвичай застосовують баштові крани вантажопідйомністю 3…8 т, які встановлюють з однієї чи двох сторін будинку.

    Монолітні будинки з повним каркасом – це будинки у яких балки і плити перекриття монолітно зв’язані з колонами (багатоповерхові монолітні рами). Робочі шви у таких будинках влаштовують, тільки, в рівні верха плити перекриття. Такі будинки споруджують єдиним спеціалізованим потоком, що включає в себе:

- монтаж опалубки і арматури вертикальних елементів: колон, діафрагм, стін, тощо.

- встановлення опалубки балок (ригелів і прогонів) і перекриття;

- виконання армування балок і перекриття.

- бетонування колон, балок і плит виконують безперервно: спочатку колони, а потім балки і перекриття (не раніше як через 45-60 хвилин по закінченню бетонування колон). Високі балки (більше 80 см заввишки) бетонують окремо від плити перекриття. В даному випадку влаштовують додатковий робочий шов в рівні низу плити;

- догляд за бетоном в період набирання його міцності;

- розбирання опалубки виконують у два етапи – спочатку розбирають опалубку стін, колон, бокових щитів балок та опалубку плит перекриття з обов’язковим встановленням стійок безпеки, після цього розбирають несучу опалубку та риштування, що її підтримують (за необхідності встановлюються й стійки безпеки).

Монолітні каркасні будинки з безбалковим перекриттями – це будинки з умовними багатоповерховими монолітними рамами. Робочі шви у таких будинках можуть бути влаштовані в рівні низу та верха плити перекриття. Їх споруджують звичайно двома спеціалізованими потоками:

- перший – влаштовують вертикальні конструкції: колони, діафрагми, стіни тощо. Він включає в себе роботи з влаштування опалубки, армування та бетонування вертикальних конструкцій – колон, діафрагм, стін ядер жорсткості тощо, а також роботи з догляду за бетоном та роботи з розбирання опалубки;

- другий – влаштовують перекриття. Він включає в себе роботи з влаштування опалубки, армування та бетонування монолітного перекриття, роботи з догляду за бетоном, розбирання опалубки.

Монолітні будинки з неповним каркасом поділяють на будинки з балковим та безбалковим перекриттям. Будинки з балковим перекриттям споруджують двома спеціалізованими потоками:

- перший – влаштування зовнішніх несучих стін (із монолітного бетону чи цегли);

- другий – зведення монолітних колон, діафрагм і перекриттів.

Будинки з безбалковим перекриттям та з несучими цегляними стінами споруджують трьома спеціалізованими потоками:

- перший – влаштовують вертикальні монолітні конструкції (колони, діафрагми, стіни тощо);

- другий – виконують мурування несівних цегляних стін на висоту поверху;

- третій – влаштовують монолітне перекриття.

 У випадку, коли несівні зовнішні стіни влаштовують із монолітного бетону, то спорудження неповного каркасу здійснюють, звичайно, двома спеціалізованими потоками:

- перший – влаштовують вертикальні монолітні конструкції каркасу (колони, діафрагми, стіни тощо) та монолітні зовнішні стіни;

- другий – влаштовують монолітні перекриття. 

Безкаркасні будинки. Технологія зведення будинків з поперечними несівними стінами та зовнішніми стінами із легкого бетону, залежить від типу опалубки. Так, при застосуванні об’ємно-переставної опалубки, будинки споруджують двома спеціалізованими потоками:

- перший – зводять внутрішні несівні монолітні стіни та перекриття. При цьому стіни і перекриття зводять у два етапи: спочатку виконують опалублення та армування стін і перекриття одним суміщеним потоком, після чого, виконують бетонування стін, а по-завершенню, укладають бетонну суміш у перекриття. Після витримування бетону до розпалубної міцності, демонтують опалубку;

- другий – влаштовують зовнішні легкобетонні стіни, які споруджують з відставанням на декілька поверхів від першого потоку. При цьому роботи виконують у наступній послідовності: спочатку монтують опалубку і арматуру (суміщеним потоком), потім укладають бетонну суміш, а вже після витримування бетону демонтують опалубку.

При застосуванні блочно-щитової опалубки, яка вертикально витягується, роботи виконують у такій послідовності:

- Спочатку зводять стіни, що розпочинають з встановлення опалубних блоків (від сходів у шаховому порядку), потім установлюють щити опалубки поверхонь зовнішніх стін. Армування виконують паралельно з встановленням опалубки. Далі укладають бетонну суміш і після набиранням бетоном розпалубної міцності демонтують опалубки стін. Потім виконують монтаж збірних елементів (сходів, перегородок та інше).

- Далі влаштовують перекриття, збірні чи монолітні. У випадку, коли перекриття зі збірних плит, то їх монтують не раніше ніж бетон досягне міцності 1,5 МПа, а коли перекриття монолітні, то їх улаштовують після демонтажу опалубки стін. При цих роботах застосовують дрібнощитові чи балкові набірні опалубки для перекриттів. Опалубку демонтують після отриманням бетоном розпалубної міцності.

Будинки з поперечними несівними стінами і зовнішніми стінами зі збірних елементів чи з дрібноштучних виробів споруджують з випередженням улаштування монолітних внутрішніх стін і міжповерхових перекриттів на декілька поверхів.

Будинки з монолітними внутрішніми несівними стінами та зовнішніми цегляними несівними стінами споруджують за двома спеціалізованими потоками:

- перший – мурують стіни на висоту поверху. Мурування виконують по-ярусно,

- другий – зводять внутрішні монолітні стіни, перекриття та елементи сходових клітин і ліфтових шахт.

Великопанельні будинки можуть бути з поперечними, повздовжніми чи повздовжньо-поперечними тримальними стінами. Монтаж елементів виконують чотирма спеціалізованими потоками:

- перший - монтують вертикальні збірні елементи та зварюють їхні закладні деталі;

- другий - замонолічують шви між встановленими вертикальними елементами;

- третій - монтують горизонтальні збірні елементи та зварюють їхні закладні деталі;

- четвертий - замонолічують шви між встановленими горизонтальними елементами.

Загальні правила монтажу великопанельних будинків.

1. Монтаж конструктивних елементів розпочинають від осі, що як най далі розташована відносно кранового шляху. При цьому елементи встановлюють за принципом «на кран».

2. При монтажі дотримуються тільки визначеного напрямку встановлення елементів. Наприклад, тільки зліва направо.

3. Кожен наступний елемент послідовно приєднують до раніше змонтованого елемента з одного боку і ні в якому разі не монтують елементи в шаховому порядку. В даному випадку враховують деяку розбіжність в розмірах окремих елементів.

4. При монтажі елементів, прагнуть до утворення стійких замкнутих контурів, які підвищують стійкість тимчасово закріплених елементів.

5. Черговість встановлення елементів не повинна допускати частої заміни стропів і захватних пристроїв.

6. Найвища точність встановлення елементів повинна бути забезпечена при монтажі кутових елементів та елементів сходової та ліфтової клітини.

Безкаркасні кам’яні будинки зі збірним перекриттям споруджують за двома спеціалізованими потоками:

- перший – мурують стіни на висоту поверху, що включає в себе такі процеси: поярусне подавання матеріалів до робочого місця, мурування кожного ярусу, поярусне встановлення підмостей та їх демонтаж;

- другий – монтують збірне залізобетонне перекриття та елементи сходових клітин, балконів і ліфтових шахт.

Монтаж плит перекриття виконують після мурування останнього ярусу кладки. При укладанні першої плити два монтажника знаходяться на підмостях, а потім переміщуються на раніше змонтовані плити. При укладанні плит, слідкують за горизонтальністю стелі приміщення, при цьому перепади по висоті не повинні перевищувати 3 мм. Шви між плитами заповнюють розчином. Суміжні плити скріплюють між собою за допомогою анкерів за монтажні петлі.

Монтаж сходових майданчиків і маршів виконують в процесі цегляного мурування. Спочатку монтують суміжні майданчики. Сходові марші подають за допомогою чотирьохгілкового стропу з двома повкороченими гілками, що надає маршу нахил більше проектного. Сходовий марш опирають спочатку на опорну частину нижнього майданчика, а потім опускають на опорну частину верхнього майданчика.

Результати попереднього вибору методів зведення будинків відображають у пояснювальній записці у вигляді технологічних схем виконання робіт та відповідних коментарів.

Вибір типу опалубки

Вибір типу опалубки в проекті здійснюють на основі співставлення конструктивних і технологічних вирішень різних типів опалубних систем та їхнього призначення з об’ємно-планувальним та конструктивним вирішенням монолітних конструкцій і споруд, що підлягають зведенню. Для цього необхідно, керуючись лекційним матеріалом, нормативною та технічною літературою [11, 13 -15, 17], а також дод. 7, спочатку ознайомитись з конструктивними і технологічними особливостями основних типів опалубних систем та області їх раціонального використання, а потім підібрати на основі техніко-економічних характеристик оптимальний варіант опалубки для монолітних конструкцій.

Зазвичай, область раціонального застосування опалубних систем:

- Масивні та стрічкові фундаменти зводять у дрібно-щитовій    та велико-щитові розбірно-переставній опалубці.

- Фундаменти під колони зводять у дрібно щитовій, незнімній опалубці чи у блок-формах.

- Каркасні будинки і будинки з неповним каркасом споруджують з використанням:

§ для зовнішніх стін, діафрагм жорсткості та стін сходової клітини застосовують підьомно-переставну чи великощитову розбірно-переставну опалубку, останню застосовують і для внутрішніх стін; та комбінований варіант: великощитова опалубка – для зовнішніх поверхонь стін сходової клітини і блокова опалубка, що вертикально витягується – для внутрішніх поверхонь стін;

§ для колон каркасу застосовують дрібнощитову розбірно-переставну опалубку;

§ для балок і плит монолітного перекриття використовують великощитову розбірно-переставну опалубку та балочна набірна опалубка для перекриттів;

§ для повного каркасу використовують комбінований варіант опалубки, а саме: для стін та колон застосовують великощитову опалубку, а для перекриття - опалубні столи.

- Будинки з монолітними внутрішніми поперечними несучими стінами, монолітними міжповерховими перекриттями і збірними фасадними панелями (або стінами з дрібноштучних стінових виробів) рекомендовано споруджувати:

§ у об’ємно-переставній опалубці тунельного типу - стіни та перекриття;

§ у велико-щитовій опалубці – стіни, у велико-щитовій опалубку, що зібрана в опалубні столи – перекриття;

§ у велико-щитовій опалубці – стіни, у балковій набірній опалубці – перекриття.

- Будинки з монолітними зовнішніми і внутрішніми несучими стінами й перекриттями із збірних залізобетонних плит зводять у велико-щитовій розбірно-переставній опалубці та комбінованому варіанті: для зовнішніх поверхонь стін застосовують велико-щитову опалубку, а для внутрішніх – блокову опалубку, що вертикально витягується.