Визначення обсягів з монтажу збірних конструкцій

В даному розділі пояснювальної записки необхідно навести плани, перерізи та фасади на яких показані всі збірні з/б (бетонні) елементи. На кресленнях наносять маркування вертикальних і горизонтальних з/б (бетонних) елементів. У випадку, коли не можливо встановити марку елементу, її призначають самостійно. Потім підраховують кількість елементів, що припадає на кожну марку, та визначають за довідковою літературою масу окремих збірних елементів. Результати розрахунків заносять в табл. 3.

Визначення обсягів мурування.

Обсяги робіт з мурування стін необхідно розраховувати окремо для зовнішніх і внутрішніх стін, а також в залежності від їх товщини. Визначення обсягів робіт розпочинають з найширших стін поступово переходячи до найтонших.

Таблиця 2

Визначення обсягу робіт з влаштування монолітних конструкцій

№ пор.	Назва робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт
			на перший поверх секції	на типовий поверх секції	на секцію	на будинок
1	2	3	4	5	6	7
1	Встановлення опалубки	м2
2	Встановлення та розбирання стійок, які підтримують опалубку	100 п.м.
3	Встановлення арматури і закладних деталей	т
4	Виконання електрозварювальних робіт	пог. м.
5	Бетонування конструкцій	м3
6	Догляд за бетоном	100 м2
7	Розпалублення конструкцій	м2

 

Таблиця 3

Визначення обсягу робіт з монтажу збірних конструкцій

№	Назва елемента	Марка елемента	Кільк. елементів в секції одного поверху	Кількість секцій в будинку	Кількість поверхів	Загальна кількість елементів	Маса, т
							одного елемента	загальна
1	2	3	4	5	6	7	8	9

 

У випадку визначення об’ємів кам’яної кладки зовнішніх стін, враховують їх складність виконання. До ускладнень мурування відносять пілястри, карнизи, пояски, еркери, ніші, лоджії, арки, тощо. Зовнішні стіни за складністю виконання поділяють на:

- прості – ускладнення мурування не перевищують 10% від площі лицевої сторони зовнішніх стін;

- середньої складності – ускладнення мурування не перевищують 20% від площі лицевої сторони зовнішніх стін;

- складні – ускладнення мурування не перевищують 40% від площі лицевої сторони зовнішніх стін;

- підвищеної складності - ускладнення мурування перевищують 40% від площі лицевої сторони зовнішніх стін.

У пояснювальної записці необхідно навести креслення планів будівлі з розподілом ділянок цегляних стін за розташуванням, товщиною та складністю виконання.

В курсовому проекті визначення обсягів кам’яної кладки виконують у табличній формі (табл. 4). Таблицю заповнюють наступним чином:

- у стовпчику 2 – наводять маркування осей кам’яних стін, у яких розраховують обсяг кладки;

- у стовп. 3 – наводять сумарну довжину стіни в осях будівлі;

- у стовп. 4 – визначають висоту стіни в межах поверху чи будинку;

- у стовп. 5 – розраховують загальну площу стіни, що дорівнює добутку довжини стіни (ст. 3) на її висоту (ст. 4);

- у стовп. 6 – вказують сумарну площу всіх віконних та дверних прорізів, що розташовані в розглянутій стіні;

- у стовп. 7 – визначають площу стіни за винятком прорізів, що становить різницю між ст. 5 та ст. 6;

- у стовп. 8 – наводять товщину стіни;

- у стовп. 9 – розраховують об’єм кам’яної кладки, що становить добуток між ст. 7 та ст. 8, в кінці підсумовують загальне значення об’єму мурування.

Таблиця 4

Визначення обсягів кам’яної кладки

№	Осі  стін	Сумарна довжина, стіни	Висота стіни, м	Площа, м2			Товщина стіни, м	Обсяг кла-дки, м3
				стіни	про-різи	стіни за винятком прорізів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
								S

-

 

За значенням обсягу мурування розраховують необхідну кількість цегли, об’єм будівельного розчину та параметри для технологічних розрахунків транспортних процесів. При цьому приймають, що:

- на 1 м³ цегляної кладки припадає 380 шт. цеглин;

- на 1 м³ складеної цегли припадає 400 шт. цеглин;

- на 1 м³ цегляної кладки припадає 0,25 м³ будівельного розчину;

- маса 1000 шт. цеглин становить 3700 кг;

- маса 1 м³ цементно-піщаного розчину становить 2100…2200 кг;

- маса 1 м³ вапняно-піщаного розчину становить 1500…1600  кг;

- середній об’єм розчину в одному ящику становить 0,7 м³.

Вибір методів виконання робіт

В цьому розділі визначають попередні варіанти методів виконання робіт. При виборі методів зведення несівних і огороджувальних конструкцій необхідно дотримуватись наступних принципів організації робіт:

- всі будівельні процеси необхідно виконувати поточним методом за допомогою комплекту машин і механізмів, що узгоджені між собою за продуктивністю;

- послідовність зведення будинку повинна гарантувати його стійкість і геометричну незмінність частин будівлі;

- прийняті методи зведення повинні відповідати вимогам з охорони праці.

Для забезпечення потокового методу виконання робіт необхідно:

- визначити загальну послідовність виконання робіт, кількість та структуру спеціалізованих потоків (комплексного процесу);

- виконати розподіл будинку на яруси, захватки та ділянки.