ІІІ. Виклад нового матеріалу

1. Пояснення керівника гуртка

Космос з давніх-давен привертав до себе увагу людей дивлячись на нічне небо, людина мріяв про політ до зірок. Міріади мерехтливих нічних світил змушували його нестися думкою в неозорі дали Всесвіту, будили уяву, змушували замислюватися над таємницями світобудови., які спочатку прагнули лише злетіти в повітря, щоб оглянути Землю з висоти пташиного польоту. Коли ж люди навчилися літати і ця мрія збулася, постала проблема польоту за межі атмосфери, в космос. Він приваблював це тільки своєю загадковістю, а й новими можливостями для діяльності людини. Йшли століття, людина набував все більшу владу над природою, але мрія про політ до зірок залишалася все такою ж нездійсненною, як тисячі років тому. Легенди і міфи всіх народів сповнені розповідей про політ до Місяця, Сонця і зірок. Засоби для таких польотів, що пропонувалися народною фантазією, були примітивні: колісниця, Зваблена орлами, крила, прикріплені до рук людини (Ікар).

У сучасному світі ми не можемо собі уявити життя без супутникового телебачення, навігаторів, Інтернету, прогнозів погоди. Розвиваючись, космонавтика, розробляє та впроваджує передові технології. В недалекому майбутньому, можливо, в космос можна буде полетіти навіть школяреві, вивчаючому планети. А може бути там побудують будинки і готелі для Землян, і ми зможемо побувати на різних планетах. Вже зараз на Землі існує поняття «космічні туристи», а пройде час, і люди освоять для життя інші системи. Адже стільки ще невідомого, невивченого в нескінченному космічному просторі Всесвіту!

КОСМІЧНА РАКЕТА – багатоступінчаста ракета для виведення космічних апаратів (штучних супутників Землі, АС, космічних кораблів) на орбіту супутника Землі чи міжпланетну трасу. Вона – єдиний засіб проникнення в космічний простір, найдосконаліший витвір рук людини, що тримає сьогодні рекорд швидкості й дальності польоту.

Якщо говорити про саму ідею реактивного руху і першу ракету, то ця ідея, і її втілення народилися в Китаї приблизно у 2 столітті н.е. Рушійною силою ракети був порох. Китайці спочатку використовували цей винахід для розваг. А потім поставили цю ідею на озброєння, в прямому сенсі слова: такий "феєрверк" прив'язаний до стріли збільшував дальність її польоту приблизно на 100 метрів, а при попаданні мета запалювалася. Було і більш грізну зброю на тому ж принципі - "списи запеклого вогню".

Принцип реактивного руху, відомий ще з давніх-давен, людина Землі використала для проникнення в космічний простір лише в XX ст. саме завдяки створенню космічної ракети. Ідею використання космічної ракети як засобу космічного польоту подав і науково обґрунтував наш геніальний співвітчизник K. Е. Ціолковський.

Космічна ракета, або «ракетний поїзд», як називалась вона у Ціолковського, являє собою сукупність ракет-ступенів, що в міру витрати палива автоматично чи за командою з Землі відокремлюються від ракети, звільняючи її від зайвого вантажу. В польоті ракети-ступені працюють послідовно. Гігантську ракету-стрілу відриває від землі стартовий перший ступінь. Він найпотужніший, адже на нього припадає найбільше навантаження – подолати якомога швидше найгустіші шари земної атмосфери. На висоті кількох десятків кілометрів його паливні баки пустіють, двигуни стихають, і він відокремлюється від ракети, виконавши свою частку праці. Вступає в дію другий ступінь, і після закінчення роботи він теж відокремлюється, передаючи космічну естафету на включення двигунів наступного ступеня. I так, поки не буде досягнуто швидкості, потрібної для виведення космічного апарата на трасу польоту.

Потужність ракети, що вивела на орбіту космічний корабель «Восток-1» вагою 4725 кг, становила близько 15 млн. кВт. Це майже у 25 раз більше, ніж потужність Дніпровської ГЕС. Загальна довжина ракети-носія «Восток» становила 38 м, а діаметр її біля основи – понад 10 м.

Ракета-носій - апарат призначений для виведення корисного навантаження в космічний простір,застосовується в розширеному значенні: ракета, призначена для доставки в задану точку (в космос, у віддалений район Землі або океану) корисного навантаження (штучних супутників Землі, космічних кораблів, ядерних і неядерних бойових блоків).

Першим детально проробленим теоретичним проектом ракети-носія був «Lunar Rocket», спроектований Британським міжпланетним суспільством у 1939 році. Проект являв собою спробу розробки ракети-носія, здатної доставити корисний вантаж на Місяць, засновану виключно на існуючих в технологіях, тобто був першим проектом космічної ракети, яка не мала фантастичних припущень. Зважаючи початку Другої світової війни роботи по проекту були перервані, і істотного впливу на історію космонавтики він не надав.

Першою в світі справжньої ракетою-носієм, що доставила в 1957 році вантаж на орбіту, була радянська Р-7 («Супутник»). Далі США і ще кілька країн стали т. зв. космічними державами, почавши використовувати власні ракети-носії для пілотованих польотів.

У минулому були створені (в рамках проектів висадки людини на Місяць) і більш потужні ракети-носії надважкого класу. Сумірною потужною ракетною системою була американська МТКС «Спейс Шаттл.

Ракетно-космічна галузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал.

Україна має третій після США та Росії ракетно-космічний комплекс. Але у рейтингу космічної активності Україна – на 5-му місці. Попереду – Сполучені Штати, Росія, Китай та Європейське космічне агентство. Ракетно-космічну галузь України складають близько 30 підприємств різних форм власності.

Найбільше славлять космічну Україну ракетоносії. На них існує великий попит. За роки незалежності підготовлені проекти, які дали змогу здійснити близько 50 запусків наших ракетоносіїв. Цими носіями було винесено на орбіту понад 80 супутників. Частина розроблених технологій не мають аналогів у світі.

Активно використовуючи сучасні технології, конструктори заводу приступили до проектування нових ракет. Так з'явилася ракета 8К63 (SS-4), яка працювала на високо киплячих компонентах палива.

Сьогодні по виробництву ракетоносіїв Україна займає третє місце в світі після Росії (друге місце) і Америки.

У 1998 році «Зеніт» виграв тендер ракети-носія проекту,українська ракета є однією з найбільш надійних і екологічно чистих у світі. Це єдина ракета, передстартова робота якої повністю автоматизована, і яка може споряджатися в горизонтальному положенні. «Зенітові» підвладна будь-яка стихія. Крім запусків з моря, ракета використовується у проекті «Старт із пустелі», а у перспективі планується і така екзотична програма, як «Повітряний старт».

Ракета-носій «Циклон» дозволяє виводити на низькі орбіти (до 800 км) до 4 т корисного навантаження.

А чи треба нам у космос?

Зростання технічної та інтелектуальної мощі людини обертається своєю діалектичною протилежністю у вигляді катастрофічного виснаження земних ресурсів, адже для задоволення своїх потреб та примх у людства немає інших джерел, крім Землі. Поновлюються ресурси набагато повільніше, ніж споживаються, а діяльність людини вже напевно призвела до порушення процесів поновлення. Похмурість картини доповнюють скупченість населення та отруєна природа, що призводить до зростання смертності або безповоротних мутацій людського організму, що саме по собі є небезпечним і непередбачуваним.

Фізкультхвилинка.

 

Раз-два, стоїть ракета Три-чотири, скоро зліт Щоб долетіти до сонця Космонавтам потрібен рік Але дорогою нам не страшно Кожен адже з нас відліт Пролітаючи над землею Їй передамо привіт

діти піднімають руки вгору розводять руки в сторони коло руками береться руками за щоки, хитає головою руки в сторони, нахили корпусом вправо-вліво згинають руки в ліктях розводять руки в сторони піднімають руки вгору і махають

 

IV. Практична робота Виготовлення та конструювання за ескізами з паперу та картону модель ракети - носітель.

Для виготовлення космічної ракети потрібно такі матеріали та інструменти:

1. картонні трубочки або різні щільні рулончики;

2. картон;

3. клей або двосторонній скотч;

4. стаканчики від йогурту;

5. кілька кришечок від пластикових пляшок;

6. фольга;

7. кольоровий папір.

Керівник гуртка зосереджує увагу на дотриманні правил безпеки праці, на послідовності виконання пейзажу з висушених рослин. Учні знайомляться з технологічними карт­ками, вибирають об'єкт праці.