Шляхи та закономірності розвитку технологічних процесів

Так як технологічні процеси складаються з робочих та допоміжних ходів (прийомів) то це і визначає можливі шляхи їх удосконалення – удосконаленням робочих та допоміжних ходів.

Удосконалення допоміжних ходів (прийомів) іде, як правило, по лінії механізації та автоматизації, що прискорює їх виконання і приводить до зростання продуктивності живої праці, але при цьому не змінюється суть самого робочого ходу, а значить і технологічного процесу.

Таке удосконалення є еволюційним. При цьому проходить впровадження окремих технічних рішень.

Удосконалення робочих ходів, як правило, приводить до корінної зміни самого технологічного процесу, що приводить також до зміни і допоміжних ходів. В даному випадку має місце корінний революційний розвиток технології, а не інтенсифікація процесу, це революційний шлях розвитку технології:    

(Спосіб прямого відновлення заліза, непреривне розливання сталі, виготовлення виробів при допомозі штампування, а не різання і т. ін.)

Які ж закономірності характерні для розвитку технологічних процесів?

Еволюційний шлях розвитку технологічних процесів характеризується слідуючими основними закономірностями:

- внаслідок розвитку процесу зростає продуктивність живої праці (прискорюється різання металу, прискорюється подача заготовок, автоматизується закріплення заготовок у верстаті і ін.);

- зростає величина минулої праці, затраченої на виготовлення одиниці продукції;

- для забезпечення однакового приросту продуктивності живої праці зростає потреба все більшої затрати минулої праці.

При такій динаміці розвитку обов’язково наступить момент при якому впровадження чергового технічного вдосконалення не забезпечить зниження суми затрат живої та минулої праці на одиницю продукції, отже продуктивність праці не збільшиться і технологічний процес зупиниться в розвиткові.

Революційний шлях розвитку технологічних процесів характеризується слідуючими основними закономірностями:

- по мірі розвитку процесу проходить ріст продуктивності праці (виробництво міді термічним та електрохімічним способом);

- проходить зниження затрат минулої праці на одиницю продукції (виробництво сталі із металізованих обкатишів);

Цей шлях розвитку не має меж.

Здійснення революційного шляху розвитку базується на принципо­вому вдосконаленні, або зміні технологічних процесів, розширені області впровадження прогресивних технологій.

- вдосконалення технологій: мартенівський спосіб – киснево-конверторний способи виробництва сталі;

- зміна технологічного процесу – пряме відновлення заліза замість доменного.

Класифікація технологічних процесів.

Технологічні процеси класифікуються за різними ознаками:

1. За характером (схемою) технологічного процесу (прості та складні).

2. За способом організації проведення технологічного процесу (дискретні або перервні, неперервні та комбіновані).

3. За якісною зміною речовини (фізичні та хімічні).

Коротка характеристика названих груп процесів:

- за характером (схемою) процесу.

Прості мають невелику кількість операцій, сировина представляє однорідну масу, продукція також однорідна, технологічна схема не складна (виробництво цегли, скляне виробництво, виробництво борошна).

Складні - відрізняються складністю схеми виробництва, багатоопераційністю, великою різноманітністю використовуваних матеріалів та об­ладнання, складністю одержуваної продукції (машинобудування, металургія, хімічна промисловість).

- за способом організації проведення технологічного процесу.

Дискретні або перервні (періодичні) проводяться на обладнанні, яке завантажується вихідними матеріалами через певні проміжки часу, після їх переробки одержаний продукт вивантажується. При цьому процесі обладнання простоює при завантаженні і розвантаженні, непостійний технологічний режим затрудняє автоматизацію (виробництво сталі, виробництво поліетилену, лиття в форму і ін.)

Основним недоліком таких процесів є те, що:

а) при завантаженні сировини та вивантаженні продукту обладнання не працює (простоює), це приводить до витрат робочого часу та більшої затрати праці;

б) непостійність технологічного режиму з початку та в кінці процесу ускладнює обслуговування;

в) затруднена автоматизація;

г) подовжується тривалість виробничого циклу.

Неперервні процеси здійснюються в апаратах, де завантаження сировини і вивантаження кінцевого продукту проводиться безперервно (розливання сталі, виробництво цементу, перероблення нафти та ін.). В цих процесах допоміжні та робочі ходи проходять одночасно.