2018-02-13
316
Вибір теми та обов’язки наукового керівника
Тему курсової роботи студент обирає самостійно, керуючись приблизною тематикою, погоджує її з науковим керівником призначеним кафедрою. Також студент може самостійно запропонувати для роботи тему, обґрунтувавши необхідність її розробки.
Курсові роботи студентів, які не відповідають наведеній тематиці або не погоджені з науковим керівником, до реєстрації не приймаються. Перелік рекомендованих тем формується відповідно до програми навчання.
Керівник курсової роботи:
- надає студентові допомогу в розробці плану курсової роботи;
- допомагає студентові у підборі необхідної літератури, законодавства, довідкових матеріалів та ін.;
- проводить систематичні консультації.
1.2 Підготовчий етап написання курсової роботи включає:
- самостійний підбір науково-методологічної, спеціальної літератури та нормативно-правових актів з теми;
- складання, на основі ознайомлення з цими матеріалами плану курсової роботи та узгодження його з керівником.
1.3 Основний етап дослідження. Тут здійснюються:
- досконале вивчення науково-методологічної та спеціальної літератури, з’ясування основних понять теми, аналіз стану наукової розробки її окремих питань, зіставлення висловлених у літературі наукових поглядів, вироблення свого ставлення до них, формування аргументованих уявлень з основних питань теми;
- з усіх питань, які виникають у процесі виконання курсової роботи, студентові слід консультуватися із науковим керівником.
Написання роботи
Згідно з планом у тексті треба послідовно розкрити основні питання теми. У роботі слід охарактеризувати, якою мірою розроблені у науковій літературі питання, що розглядаються. Студент повинен висловити своє ставлення до таких поглядів (або ж запропонувати власну точку зору). В кінці кожного розділу студент робить короткі висновки.
Починаючи роботу над обраною темою, студенту необхідно спочатку вивчити підібрані джерела і літературу. При цьому доцільно робити виписки у вигляді цитат або вільного переказу певних положень. Закінчуючи вивчення літератури і переконавшись у тому, що зібрано достатній матеріал для висвітлення теми, треба приступити до його остаточної обробки, систематизації і викладу згідно зі складеним планом.
Студент повинен чітко і логічно викладати як свої, так і почерпнуті з літератури думки. Тому цитатами зловживати не слід, а наводити їх для підтвердження своїх чи запозичених думок і міркувань.
Оформлення роботи
Після схвалення керівником чорнового варіанта курсової роботи (що представляється йому на перегляд в цілому), вона повинна бути доопрацьована та представлена до остаточного розгляду науковому керівнику. На кожну роботу керівник пише відгук.
Захист курсової роботи
Захист курсових робіт повинен відбуватися за графіком, який затверджує завідувач кафедри.
Курсову роботу, оцінену науковим керівником позитивно, студент захищає перед комісією, склад якої встановлює завідувач кафедри.
Під час захисту студент має виявити глибокі знання з теми курсової роботи, вміти розкрити зміст розглянутих у курсовій роботі положень і відповісти на поставлені членами комісії запитання. За результатами захисту комісія може уточнити попередню оцінку курсової роботи, що її запропонував науковий керівник.
Також основними критеріями оцінки курсової роботи є:
· стилістика написання курсової роботи;
· якість оформлення курсової роботи.
У разі незадовільної оцінки курсова робота має бути перероблена відповідно до зауважень наукового керівника і повторно подана у зазначений науковим керівником термін.
Уніфікована структура та обсяг курсової роботи
Традиційно склалася певна композиція курсових робіт з такими основними елементами:
1. Титульна сторінка;
2. План;
3. Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень (при необхідності);
4. Вступ;
5. Розділи основної частини;
6. Загальні висновки;
7. Список використаних джерел та літератури;
8. Додатки (при необхідності).
Загальний обсяг курсової роботи – 25-35 друкованих сторінок (формат А4).
Курсова робота оформляється машинним способом (за допомогою комп’ютерної техніки).
Обсяг курсової роботи, як правило, складається з:
· вступ (обсяг = приблизно 15%);
· основна частина (обсяг = приблизно 65%);
· висновки (обсяг = приблизно 10 %);
· список використаних джерел та літератури (обсяг = приблизно 10%).
Кожна частина курсової роботи починається з нової сторінки.
Текст курсової роботи друкується шрифтом Times New Roman через 1,5 інтервал на одній стороні аркуша. На аркуші робляться поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм., верхнє і нижнє – по 20 мм. Усі сторінки, окрім першої, нумерується. Номер сторінки проставляється у верхньому правому кутку (тільки цифра).
Характеристика основних складових курсової роботи
Титульна сторінка
Курсова робота відкривається титульною сторінкою, де зазначається назва навчального закладу, назва факультету, назва кафедри, назва теми, прізвище та ініціали студента і наукового керівника, оцінка, завізована підписами членів комісії, місто та календарний рік написання роботи (Додаток А).
План курсової роботи
На наступній сторінці подається план курсової роботи, який відображає її структуру (розділи та їх частини) (Додаток Б).
Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень
У випадку використання у тексті роботи значної кількості (більше 2-х) складних власних чи загальних назв, які мають уніфіковані абревіатурні скорочення, складається «Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень»
Зразок
Список скорочень слів, словосполучень та умовних позначень
ДЗУ – документаційне забезпечення управління
ДСК – документи для службового користування
ЄРКК – єдина реєстраційно-контрольна картка
СЕД – система електронного документообігу
Вступ
Вступ свідчить про методологічну і методичну підготовку молодого дослідника, його вміння довести правильність вибору теми, її актуальність.
Вступ є своєрідним показником роботи студента: він виявляє, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план, чи правильна наукова позиція дослідника, чи може студент внести у роботу дослідницький характер.
Вступ має бути ґрунтовним, конкретним, обсягом від 3 до 5 сторінок.
У вступі обґрунтовують:
· актуальність обраної теми;
· мету і зміст поставлених завдань;
· формулюють об’єкт і предмет дослідження;
· зазначають обрані методи дослідження;
· теоретичну (джерельну) базу дослідження;
· наукову та практичну цінність студентської науково-дослідної роботи;
· її апробацію (при її наявності);
· структуру роботи.
Актуальність – обов’язкова вимога до науково-дослідних робіт студентів. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує професійну зрілість студента. Для висвітлення актуальності достатньо 3-4 абзаців, де слід показати основне – сутність проблемної ситуації. Сформувати суть проблеми буде неважко, якщо студенту вдається показати, де полягає межа між сталим знанням і незнанням з предмета дослідження.
Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також треба вирішити). Доцільно розуміти, що специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання.
Зразок
Актуальність проблеми.З кожним роком зростає суспільна зацікавленість процесами, що пов’язані з новими явищами в галузях економіки та розвитку комунікацій, зокрема в галузі брендингу. Це, певним чином, можна пояснити тим, що бренд стає необхідним фактором розвитку бізнесу, а також каналом комунікації із споживачами. У його розкручування компанії вкладають мільйони, оскільки знають: витрати виправдані. Чим відоміша торгова марка, тим успішніший продукт.
Ми живемо у суспільстві, наявність у якому великої кількості запропонованих товарів привела до того, що споживачу стало дуже важко робити вибір. Можливо, навіть не кожен замислюється, що він купує не продукт, а ім’я. Ім’я, що стало брендовим. Досвід західних країн свідчить, що на сучасному конкурентному ринку по суті іде боротьба брендів за їх місце в свідомості споживачів. Товари та послуги, що не є брендами поступаються своїми позиціями на ринку в різних сферах товарних категорій.
На сьогодні і досі не існує якоїсь спільної думки про те, що таке бренд і чи, взагалі є українські бренди. Існує багато думок щодо цього питання, але найчастіше вони не лише не збігаються, а й суперечать одна одній. В Україні не існує законодавства, де ми змогли б знайти відповіді на поставлені запитання. Єдиним законодавчим актом, що хоча б якось стосується брендингу, є Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Тому проблема дослідження і перспективи розвитку українських брендів, в порівнянні із зарубіжними, в умовах сучасності надзвичайно актуальна та визначає практичну значущість курсової роботи.
Після цього необхідно логічно перейти до мети дослідження, а також зазначити конкретні завдання, які будуть вирішуватися відповідно до зазначеної мети (слідкуючи за логікою розгляду питань у плані курсової роботи).
Зразок
