Мета дослідження: визначити характеристики формування та ідентифікації українських та зарубіжних брендів в результаті їх порівнювання

Дослідницькі завдання:

· вивчити і науково обґрунтувати феномен бренду, аби сформувати теоретичну основу для аналізу конкретних зразків національних брендів;

· обґрунтувати актуальність питання про формування та ідентифікацію національних брендів (на прикладі українських та закордонних брендів);

· виявити формальні та змістові складові бренду як чинники його ідентифікації;

· визначити ставлення споживачів до українських брендів;

· з’ясувати найпопулярніший український та зарубіжний бренд для українського споживача;

· надати загальні рекомендації щодо покращення ідентифікації національних брендів серед споживачів.

 

Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення студентом.

Предмет – міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка позначається на титульній сторінці як її назва.

Зразок

Об’єктом дослідження є бренд та брендинг, їх особливості, завдання та проблеми розвитку.

Предмет дослідження: формування та ідентифікація національних брендів (українських та зарубіжних національних брендів).

Методи дослідження, як інструмент добування фактичного матеріалу, є також обов’язковими елементами вступу і необхідною умовою досягнення поставленої мети.

Зразок

Методологія дослідження. При дослідженні теми в роботі було використано такі загальні наукові методи: аналіз (наприклад, для розуміння сутності бренду, було проаналізовано його основні складові та характеристики) і синтез, дедукція (спочатку проаналізовано феномен бренду як такого, а потім конкретні національні бренди), абстрагування (відокремлення істотної інформації від неістотної), конкретизація, аргументація, порівняння (знаходження спільних і відмінних ознак предмета, наприклад, порівняння українського та зарубіжного бренда, а також порівняння торгової марки і бренду), класифікація (поділ та групування брендів за певною ознакою) та метод узагальнення, за допомогою якого було зроблено загальні висновки.

Було використано низку соціологічних методів: анкетування (метод збору інформації з використання розробленої анкети), інтернет-опитування, зокрема опитування у соціальній мережі VKontakti.ru (з метою визначення найпопулярнішого зарубіжного бренда) та психолінгвістичних методів: метод прототипів (для визначення найбільш типового представника для категорії «українські бренди»), метод семантичного диференціалу Ч. Озгуда (дав можливість більш досконало вивчити бренди на основі трьох базових факторів: активність, оцінка, сила), асоціативний метод (для створення асоціативного ряду для досліджуваних брендів).

Для з’ясування стану розробленості обраної теми складається теоретична (джерельна) база дослідження, з якої можна зробити висновок, що ця тема недостатньо розкрита в обраному аспекті й тому вимагає подальшого опрацювання. Огляд літератури демонструє ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглянути, виділити основне, оцінити творчий доробок вітчизняних і зарубіжних науковців визначити її науково-практичну цінність. Тому перелік праць і їх критичний розгляд не обов’язково подавати в хронологічному порядку. При цьому слід пам’ятати, що огляд праць науковців і практиків роблять тільки з питань обраної теми. Називаються й оцінюються публікації, що мають пряме й безпосереднє відношення до теми та зазначенні у списку використаних джерел та літератури курсової роботи.

Зразок

Джерельна база. Дослідження та розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством в таких галузях науки та практики як: маркетинг (Амблер Т., Чармессон Г., Тесакова Н., Тесаков В.), бренд-менеджмент (Тамберг В., Бад’їн А., Ляпоров В., Аакер Д., Чернатоні Л., МакДональд М., Капферер Ж.-Н., Девіс С. М., Данн М. та ін.)

Аби зробити картину дослідження максимально повною були використані також і Internet-джерела, зокрема статті з газети «Діло», журналів «Фокус», «Кореспондент» та публікації Пархоменка О. Опрацьовано Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

 

Наукова й практична значущість роботи засвідчується характеристикою того нового, що привніс студент, досліджуючи обрану тему. Необхідно представити основні результати, які можуть бути використані в практичній діяльності.

Зразок

Наукова значущість роботи. Порушено та проаналізовано порівняно недосліджені на даний період проблеми, що пов’язані з сучасним станом та перспективами розвитку національних брендів. Було зроблено спробу визначити та порівняти український і зарубіжний національний бренд.

Практична значущість курсової роботи полягає у тому, що наукове дослідження чітко, зрозуміло та ґрунтовно розкриває основний зміст формування національного брендингу; пропонує практичні рекомендації щодо дослідження та грамотного використання маркетингових комунікацій для покращення ідентифікації національних брендів для споживача. Матеріали та напрацювання курсової роботи можуть використовуватися спеціалістами у сфері маркетингових досліджень, а також для фахівців у сфері бренжменеджменту.

 

Апробація роботи передбачає перелік конференцій чи науково-практичних семінарів, на яких студент виступав із повідомленням за результатами своєї наукової роботи.

Зразок

Апробація роботи. Робота була апробована на ХVІ науковій викладацько-студентській конференції, присвяченій 450-річчю Пересопницького Євангелія та 430-й річниці Острозької Біблії, секція «Актуальні проблеми маркетингових досліджень». Тема виступу: «Формування національних брендів на прикладі брендів «Сандора» та «Coca-Cola».

 

Обґрунтування структури роботи пояснює логіку побудови наукового дослідження. Рекомендується коротко охарактеризувати принципи розміщення матеріалу і напрям висвітлення теми за кожним розділом.

 

Зразок

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків. У першому розділі «Бренд як основний вид маркетингової комунікації» розглянуто явище бренду в цілому, основні етапи планування бренду та основні складові бренду. У другому розділі «Дослідження формування національного бренду на основі брендів «Сандора» та «Coca-Сola» подана історія виникнення та поширення зазначених брендів, а також здійснюється ідентифікація національних брендів за допомогою методу семантичного диференціалу Ч. Озгуда. У третьому розділі здійснено спробу розглянути перспективи розвитку брендів «Сандора» та «Coca-Сola» та подано загальні рекомендації щодо покращення їх брендменеджменту.