Головний лікар П.І.Б. (підпис)

Додаток 13

Скринінг на гестаційний діабет

Гестаційний діабет (діабет вагітних) – порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникло або вперше виявлене під час вагітності.

Обстеження на гестаційний діабет підлягають усі вагітні жінки.

Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять 2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.

Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів.

Чинники ризику гестаційного діабету:

- цукровий діабет у родичів першого ступеня,

- ожиріння,

- гестаційний діабет під час попередньої (їх) вагітності (ей),

- макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г),

- мертвонародження в анамнезі.

ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!).

Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хвилин 75 г глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона). Повторний забір крові здійснюють через 2 години. Упродовж цього часу вагітна має перебувати у стані спокою, їй дозволяють пити негазовану воду, не дозволяють їсти і палити.

Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999): натще ≤5,5 ммоль/л (100 мг/дл), через 2 години після навантаження <7,8 ммоль/л (140 мг/дл). Тест вважається позитивним, якщо глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники (відповідно >5,5 ммоль/л і ≥7,8 ммоль/л). У разі позитивного результату ПТТГ слід повторити наступної доби. При підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається встановленим, і вагітну в подальшому спостерігають спільно акушер-гінеколог і ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. №582).

 

Додаток 14

 

Міністерство охорони здоров’я України		МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ФОРМА № 08410 Затверджена наказом МОЗ України 27грудня 1999р. №302
Найменування закладу
Лікарський висновок  про переведення вагітної на іншу роботу
Прізвище, ім’я, по батькові
Місце роботи і посада
Вагітність                                      тижнів
Підстава для переводу
Рекомендована робота
Прізвище, ім’я, по батькові лікаря
Підпис
Дата видачі: “ ______ “_______________ ________ р.
Перевод здійснений
Посада керівника
Підпис Дата “ _____ “ ________________ ________ р.
Узгоджено Голова профкому                                                      Підпис _______________________________

Додаток 15

 

Щоденник самопочуття вагітної

Домашні записи вагітної

Домашні записи вагітної – це прості та ефективні засоби зниження материнської, перинатальної та неонатальної захворюваності та смертності, які широко та успішно використовуються у багатьох країнах світу понад 30 років. 

Домашні записи допомагають вагітним жінкам самостійно реєструвати свій стан, якомога раніше визначати свої проблеми та вчасно звернутися за допомогою, одночасно з цим підвищується і ефективність використання закладів антенатального догляду.

Мета ведення щоденнику

n Раннє виявлення проблем

 

n Заохочення своєчасного звернення у медичні заклади у випадку виникнення ускладнень. 

 

n Покращити спостереження за жінками під час вагітності.

 

n Підвищити участь жінки, її сім’ї та спільноти у догляді за своїм здоров’ям.