Розрахунковий прогін і навантаження

а

Попередньо задаються розмірами перерізу колони 300´300 мм, 350´350 мм, 400´400 мм, виліт консолі приймається l_к = 200 ¸ 300 мм, величина опорної частини ригелю на стіні а = 200 мм, висота консолі у грані колони дорівнює (0.7÷0.8) h_р (рис. 6).

А   В   l l l 02 l 01 bc lк Б

Рис. 6. Схема визначення розрахункових прогінів ригелю.

З урахуванням наведених розмірів розрахункові прогіни ригелю приймають рівними:

;	(3.1)
.	(3.2)

Розрахункові навантаження на ригель приймаються з урахуванням табл. 1 і визначаються за формулою:

, kН/м,

(3.3)

де q – повне розрахункове навантаження з табл. 1, kН/м²;

r_зб = 25 kН/м³ – середня щільність залізобетону;

  h_{р ,}   b_р    –  розміри перерізу ригелю, м;

  g_n – коефіцієнт надійності за призначенням будівлі (g_n = 0.95);

В – шаг ригелів, м.

Визначення зусиль, що виникають у ригелі від розрахункових навантажень.

Для побудови криволінійної епюри моментів ригель поділяється на п’ять рівних частин через 0.2 l ₀ і визначаються моменти в середині прогіну і у точках 1…4 за формулами:

;	(3.4)
;	(3.5)

       Поперечні сили дорівнюють:

.	(3.6)
0.5 l 0 l 0 QB QA
Рис. 7. Епюри згинальних моментів і поперечних сил.

Характеристики міцності бетону і арматури.

Для розрахунків ригелю приймаються: бетон – класів від В15…В30, робоча арматура – класів А-ІІ, А-ІІІ, поперечна і монтажна арматура – класів Вр-І, А-І, А-ІІ.

За таблицями А.1…А.5 додатку А в залежності від класу бетону і класу арматури приймаються наступні характеристики бетону і арматури:

R_b – розрахунковий опір бетону на стиск;

g_{b 2} – коефіцієнт умов роботи бетону;

R_bt – розрахунковий опір бетону при розтягненні;

R_s, R_sw – розрахункові опори поздовжньої (робочої і монтажної) і поперечної арматури.