Тема 10. Використання системи національних рахунків у макроекономічному аналізі та моделюванні

    Завершуючи вивчення тем курсу «Баланс національної економіки», необхідно звернути особливу увагу на аналітичні можливості СНР.

    У світовій практиці СНР розглядають як балансовий метод комплексного аналізу економіки. Аналіз є завершальним етапом будь-якої економічної роботи. Розробка СНР супроводжується величезними затратами праці та коштів, тому без аналізу одержаної інформації ефект від цих затрат значно зменшується.

    Наявність величезного обсягу взаємозв’язаної інформації, яку охарактеризовано в попередніх розділах, забезпечує комплексність аналізу, його глибину та багатогранність.

    Метою аналізу СНР є характеристика найзагальніших закономірностей, взаємозв’язків і пропорцій в економічному розвитку країни, виявлення основних тенденцій розвитку економічних процесів, що відображають на окремих рахунках, і всієї економіки в цілому.

    У процесі досягнення цілей розв’язуються такі завдання:

1) виявляються пропорції і результати економічної діяльності в розрізі секторів і галузей економіки, окремих форм власності;

2) з’ясовується процес утворення, розподілу та перерозподілу доходів в економіці;

3) досліджується процеси утворення та використання кінцевих доходів галузей і секторів;

4) розглядається роль іноземних джерел інвестування вітчизняної економіки;

5) аналізується кінцеве споживання в економіці;

6) виявляються джерела фінансування нагромадження національного майна;

7) аналізується міжгалузеві зв’язки.

    На основі системи макроекономічних показників СНР валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, валовий прибуток, валове національне заощадження, валове нагромадження основного капіталу тощо та їх співвідношень можна проаналізувати практично всі основні економічні процеси.

    На рахунках відображаються результати різних видів діяльності: виробництво матеріальних благ; виробництво послуг (ринкових і неринкових, матеріальних і нематеріальних). Це визначає один з основних напрямків аналізу результатів економіки, а саме – аналіз структури ВВП щодо виробництва товарів і послуг, їх питомої ваги, а також щодо галузей і секторів економіки. Це дає змогу оцінювати структуру економіки, її результативність, виявляти внесок кожної галузі та сектора і її розвиток. На основі вивчення галузевої структури визначають характер розвитку економіки країни (індустріальний, аграрно-індустріальний, аграрний), фактори зростання макроекономічних результатів і рівень впливу екстенсивних та інтенсивних факторів.

    На рахунках відображаються всі стадії циклу відтворення: виробництво, розподіл, перерозподіл доходів, їх кінцеве використання на споживання чи нагромадження (заощадження). Це забезпечує аналіз основних співвідношень та пропорцій – між виробництвом товарів і виробництвом послуг; виробництвом і споживанням; споживанням і заощадженням; споживанням виробничим і невиробничим; між первинними, вторинними та наявними доходами тощо.

    СНР висвітлює роль фінансово-кредитного механізму в розподілі та перерозподілі доходів, формуванні кінцевих доходів, а також вплив податкового навантаження на кінцеві доходи, роль зовнішньоекономічної діяльності та формуванні доходів.

    Аналіз окремих рахунків також забезпечує корисну інформацію для органів управління виробництвом на різних рівнях.

    Рахунок виробництва дає змогу проаналізувати обсяг валового випуску, його структуру, частку в ньому проміжного споживання та валової доданої вартості для оцінки затрат живої уречевленої праці на виробництво продукції галузі, сектора, країни в цілому, а також на виробництво різного виду послуг. Рахунок виробництва дає також можливість аналізу обсягу та структури валового випуску за кількома напрямками, зокрема, визначати як співвідношення частки продуктів і матеріальних послуг та частки нематеріальних послуг у загальному обсязі валового випуску всієї економіки, так і співвідношення частки валового випуску окремих секторів та галузей у загальному валовому випуску продуктів та послуг.

    Частка валової доданої вартості у валовому випуску дає уявлення про рівень результативності кожного господарського суб’єкта, галузі, сектора, про матеріаломісткість виробництва.

    Наступним напрямком аналізу є відношення валової доданої вартості до проміжного споживання, що характеризує зведений показник економічної ефективності виробництва та уможливлює визначення, того скільки отримано кінцевого продукту на одиницю витрат.

    Для поглиблення аналізу доцільно порівняти показник валового випуску з іншими показниками рахунку виробництва.

    Проміжне споживання показує вартість продуктів і послуг, які були спожиті в процесі виробництва інших продуктів і послуг. Тому, порівнюючи цей показник з валовим випуском, одержимо інший важливий показник ефективності виробництва, а саме – показник матеріаломісткості.

    Обсяг податків, як порівняння з валовим випуском, а також з валовою доданою вартістю, дає можливість визначити податкове навантаження, тобто визначити, скільки на кожну результативну одиницю сплачено податків. Розкладання узагальнюючого показника податків на складові елементи дає інформацію про види, джерела надходження податків та дає можливість висновувати, хто саме несе найбільше податкове навантаження.

    Використання даних інших рахунків уможливлює розрахунок та аналіз процесів інтенсифікації та ефективності виробництва. Співвідношення валової доданої вартості та заробітної плати характеризує продуктивність живої праці, величину кінцевого результату на одиницю заробітної плати, а співвідношення валової доданої вартості (на рівні економіки країни – валового внутрішнього продукту) та кількості зайнятих у галузях та секторах економіки – макроекономічну продуктивність праці. Використання даних про середньорічний обсяг основного капіталу дає можливість розрахувати додатково показники капіталовіддачі, капіталомісткості та ін.

    Залучаючи для дальшого аналізу дані про кількість населення країни, можна розрахувати один із показників рівня життя населення, застосований для міжнародних порівнянь. Цим показником є валовий внутрішній продукт на душу населення.

    Таблицю СНР витрати – випуск покладено в основу аналізу формування цін, а також аналізу матеріаломісткості валового випуску.

    Рахунок утворення доходів доповнює інформацію рахунка виробництва: він дає можливість проаналізувати рівень оплати праці в галузях та секторах економіки. Дані цього рахунку допомагають узгодити доходи з досягнутими результатами діяльності в секторах та галузях, розрахувати показники доходів, виробництва продукції та надання послуг на одного зайнятого.

    Аналіз показників рахунку утворення доходів у динаміці (у постійних цінах) виявляє не тільки тенденції зміни обсягів доходів, що утворюються, та їх використання, а й тенденції зміни частки участі окремих галузей та секторів у цих процесах, зміни структури використання доходів на різні потреби, зміни співвідношень між оплатою праці, її результатами та часткою прибутків, що вилучаються.

    Рахунок розподілу доходів може бути джерелом інформації про податки та податкове навантаження секторів і галузей економіки; він також уможливить порівняння розміру податків, що їх виплачують окремі інституційні одиниці, узгодження всіх показників доходів, підрахунок сальдо первинних доходів, визначення частки доходів від праці, капіталу та змішаних доходів у наявному доході. Ураховуючи це, органи                 держуправління матимуть можливість аналізувати свою податкову політику, визначати, наскільки оптимально податкові платежі розподілено між секторами, як ці платежі пов’язано з доходами секторів та їхнім внеском до економіки в цілому.

    Порівняння структури наявного доходу зі структурою первинних доходів є необхідним для аналізу впливу перерозподільного процесу на формування кінцевих доходів.

    Аналіз наявного доходу необхідно пов’язати з показниками соціальних трансфертів у натуральному вираженні, які поки що не знайшли повного відображення у вітчизняній практиці СНР, але їх рекомендовано відображати у СНР за методологією ООН. Соціальні трансферти в натуральному вираженні характеризують натуральні виплати та видачі окремим особам та колективам. За умов інфляції такі соціальні трансферти є досить поширеними. У такому разі рахунок наявного доходу та його використання коригують на величину натуральних трансфертів. Аналіз рахунку розподілу доходів, що охоплює первинний розподіл, та рахунків перерозподілу доходів дає інформацію для фіскальних органів, що є дуже актуальним в Україні, оскільки до 50 % всіх доходів на даному етапі залишаються закритими від податкових служб. Ці рахунки уможливлюють визначення рівня охоплення секторів оподаткування чи проведення аналізу щодо певного типу податку, наприклад, податку на додану вартість.

    Аналіз указаних рахунків показує також чистий перерозподільний ефект трансфертів і доходів від власності та їх вплив на економіку країни в цілому. Це важливий і новий для вітчизняної практики напрямок аналізу. Слід зазначити, що процеси приватизації збільшують доходи від власності.

    Аналіз рахунків, які відображають утворення та розподіл доходів (первинний та вторинний), показує, в якому обсязі споживаються в домашньому господарстві продукція та послуги власного виробництва та наскільки великим є обсяг прибутку, що його одержують домашні господарства від такої продукції. Це забезпечує вимірювання різниці між витратами на споживання та фактичним споживанням; останнє в даному разі відображає загальний обсяг споживання населення.

    Аналіз рахунку капітальних показує свідчитиме, які сектори економіки створили інвестиції на придбання основного та оборотного капіталу в яких розмірах; які сектори та інституційні одиниці спромоглися зробити заощадження для наступного фінансування своєї діяльності чи діяльності інших фірм. Як у країні в цілому, так і в секторах економіки суми заощаджень та інвестицій не бувають однаковими через перерозподільні процеси. Проте, якщо уряд має дефіцит за поточними рахунками, тобто негативні доходи (збитки), то він усе-таки може здійснювати інвестиції, беручи в борг кошти в підприємствах, домашніх господарствах, за кордоном. Рахунки відображають ці процеси та їх результати.

    Отже, цей рахунок дає важливу інформацію для здійснення політики капіталовкладень та її оцінки.

    Дуже важливим є аналіз взаємодії, взаємозв’язків секторів та галузей економіки. Для поглиблення аналізу та використання СНР на рівні галузей може бути здійснене дезагрегування всіх рахунків, розкладання їх на складові.

    Крім того, всі макроекономічні показники, як фінансові, так і не фінансові, можна дезагрегувати до рівня показників окремих секторів, галузей та виробництв. Це дає змогу зробити більш глибокий та детальний аналіз економічного розвитку країни.

    Інформаційні можливості СНР, як бачимо, дають змогу проаналізувати основні економічні процеси та їх результати.