Притча «Про рай і пекло»

Якось мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай і пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, серед якої сто­яв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні й не­щасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча у них були ложки, а ручки у ложок були дуже довгі — довші за руки.

— Так, це справді пекло, — сказав мудрець. Тоді Господь відвів муд­реця до іншої, точнісінько такої кімнати. Посеред кімнати стояв такий самий казан із їжею, а люди тримали в руках точнісінько такі самі ложки, проте вони були ситі, щасливі й веселі.

— Та це ж рай! — вигукнув мудрець.

Висновок: порозумітися, вирішити проблеми люди можуть, взаємодіючи одне з одним — спілкуючись.

Мозковий штурм «Спілкування — це...»

Мета: визначення, що таке спілкування.

Ведучий запитує в учасників: «Як ви гадаєте, що таке спілкування?». Відповіді учасників записуються на дошці, після чого тренер усе підсумовує і зачитує інформаційне повідомлення «Спілкування».

Інформаційне повідомлення «Спілкування»

Мета: ознайомлення учасників із поняттям «спілкування» та способом конструктивного вирішення конфлікту за допомогою спілкування.

Ведучий. Спілкування — один із найважливіших процесів у житті лю­дини, це процес розвитку контактів між людьми. Саме у спілкуванні (безпо­середньому, за допомогою книжок, телебачення) ми можемо здобути необ­хідні знання й дізнатися про досвід інших людей. Спілкуючись, можемо ре­алізувати свої мрії і досягти мети. Лише під час спілкування людина стає осо­бистістю.

Науковці виокремлюють три аспекти спілкування:

• комунікативний — обмін інформацією між людьми;

• інтерактивний — організація взаємодії між людьми;

• перцептивний — процес сприймання партнерами під час спілкування одне одного та встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Процес спілкування — не завжди задоволення, іноді це праця і пошук.

Конфлікти — невід’ємна частина взаємодії між людьми, тому що всі ми різні, і кожен із нас прагне свого. Конструктивне вирішення конфлікту — це теж частина спілкування, і дуже важлива.

Ефективне спілкування — шлях до успіху і реалізації задуманого, а тому навичками такого спілкування варто оволодіти. Ефективне спілкуван­ня передбачає, по-перше, урахування інтересів тих, із ким спілкуєшся, і, по-друге, зауваження можливих наслідків тих чи інших дій у процесі спілкуван­ня.

Вправа «Передача інформації»

Мета: показ механізмів неефективної комунікації, виявлення факторів, що впливають на спотворення інформації у процесі спілкування.

Ведучий об’єднує учасників у дві підгрупи.

Перша підгрупа виконує роль телефоністів, які передають важливе по­відомлення, а друга — експертів. Телефоністи виходять за двері, їм зачиту­ють повідомлення. Потім вони по черзі заходять до кімнати і подають свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен із них передає зміст, потім групи можуть помінятися ролями.

Варіант повідомлення. Сьогодні у нас незвична погода. Зранку я пога­но почуваюся, та й настрій поганий: болить голова, сумно, нічого не вдаєть­ся. А в четвер у нас контрольна робота з математики, в неділю о десятій ми поїдемо на виставку котів, що у будинку за кінотеатром «Київ». Потрібно взяти три гривні й не запізнитися.

Обговорення:

— Чи важко було передавати інформацію і чому?

— Чи була інформація передана точно?

— Що заважало передавати інформацію достовірно?

— Чому інформація спотворювалася?

Вправа «Спілкування — це здорово»

Мета: розвиток в учасників навичок ефективного спілкування; спри­яння формуванню власного позитивного образу приємного співрозмовника.

Соціальний педагог пропонує кожному учаснику індивідуально скласти перелік того, що повинен робити та яким має бути співрозмовник, щоб із ним було приємно спілкуватися. Тобто кожен складає власний список:

«Мені приємно спілкуватися з людиною, коли...».

Соціальний педагог пропонує учасникам написати плакат: «Добре спілкуватися, коли співрозмовник...». На плакаті записуються лише ті пропозиції, які після обговорення приймаються всією групою.

Обговорення:

— Які із зазначених на нашому плакаті якостей і вмінь притаманні вам?

— Чи мають бути ці вміння та якості у вас?

— Що для цього потрібно робити?

Вправа «Комплімент»

Мета: формування вміння говорити хороше; сприяння формуванню адекватної самооцінки.

Соціальний педагог пропонує зробити коло. Учасники кидають м’яча одне одно­му, говорячи компліменти.

Вправа «Що мені сподобалося?»

Мета: підбиття підсумків.

Підлітки за бажанням висловлюють свої враження про заняття.

 

ЗАНЯТТЯ 8. ЯК СЕБЕ КОНТРОЛЮВАТИ?

Мета: розвиток навичок контролю емоційної ситуації.

Завдання:

• з’ясувати роль емоцій у міжособистісному спілкуванні;

• розвивати самосвідомість підлітків;

• розширювати знання учасників про методи самостійної регуляції власного емоційного стану.

Вправа «Мій настрій»

Ведучий пропонує кожному учаснику намалювати свій настрій. Після завершення — презентації малюнків і розповіді про них.

Вправа «Відгадай»

Мета: навчити дітей розпізнавати емоційні стани оточуючих.

Соціальний педагог роздає підліткам конверти із завданням: виразити мімікою певні емоції, а всі інші мають їх відгадати.

Обговорення. Кожен висловлює свої враження.

— Чи важко було показати власні емоції?

Вправа «Спокійні та агресивні відповіді»

Мета: формування адекватних реакцій у різних ситуаціях.

Кожному учаснику пропонується продемонструвати в заданій ситуації спокійні, впевнені та агресивні відповіді. Для кожного учасника використо­вується лише одна ситуація.

Ситуації:

• друг розмовляє з вами, а ви вже хочете йти;

• ваш колега відволікає вас від важливої справи, ставить запитання, які заважають працювати;

• вас хтось дуже образив.

Вправа «Склянка»

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки.

Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до пер­вісного вигляду.

Обговорення:

— Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?

— Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дії?

Висновок. Усе це — речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб — душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

Вправа «Дихання»

Мета: зняття напруження, оптимізація емоційного стану.

Сідаємо зручно, розслаблюємося і заплющуємо очі. Зосереджуємося на своєму диханні: на вдиху і на видиху. Видихаємо неспокій, втомленість, три­вогу, а вдихаємо силу, енергію, хороші почуття.

Час виконання вправи — 5 хв.