Заняття 11. Я і конфлікт

Мета: сприяти усвідомленню учасниками своєї поведінки; формувати вміння позитивно вирішувати конфлікти.

Завдання:

• актуалізувати знання учнів про конфлікт;

• ознайомити учасників зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації;

• формувати вміння знаходити взаєморозуміння з людьми;

• сприяти взаєморозумінню у класі;

• навчати дітей адекватно оцінювати себе.

Ведучий. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування лю­дей — тонкий і складний процес. Кожен із нас учиться цього все життя, здо­буваючи досвід часто за рахунок помилок і розчарувань. На жаль, ми нерідко потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Вони вносять напру­ження у стосунки, позбавляють спокою і радості, не дають можливості по­вноцінно працювати. Що менше виникає конфліктів, то краще можуть поро­зумітися люд, то тепліші й довірливіші їхні стосунки.

Вправа «Не хочу хвалитись, але я...»

Мета: розвиток у підлітків здатності до самопрезентації.

Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та про­довжує фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я... чудовий друг».

Усі учасники висловлюються.

Вправа «Повторення правил»

Мета: закріплення правил і розвиток почуття відповідальності.

Кожен учасник по черзі називає одне правило і пояснює його зміст.

Вправа «Моє уявлення про конфлікт»

Мета: актуалізація знань учасників щодо поняття конфлікту.

Соціальний педагог пропонує на аркуші А4 намалювати малюнок на тему «Моє уявлення про конфлікт». Після виконання роботи ведучий пропонує по черзі розказати, що він намалював.

Обговорення:

— Які відчуття були у вас під час малювання?

— Чи сподобався вам малюнок?

Вправа «Конфлікт — це...»

Мета: з’ясування суті поняття «конфлікт».

Соціальний педагог звертається до учасників груп із запитанням «Що таке кон­флікт?». Усі варіанти відповідей записуються на ватмані. Після цього всі разом з’ясовують позитивну (+) і негативну (–) сторони конфлікту.

Підбиття підсумків.

Інформаційне повідомлення «Конфлікт»

Слово «конфлікт» латинського походження, в перекладі означає зіт­кнення. Мається на увазі зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація.

Щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, тобто щоб одна зі сторін почала діяти. Причини конфліктів бувають найрізноманітнішими: нездатність зрозуміти іншу людину, нетерпимість до думок інших, егоїзм, схильність до пліток, розбіжність думок і бажань.

Вправа «Скринька непорозумінь»

Мета: формування навичок успішного розв’язання конфліктів.

Формуються малі групи (об’єднання за вибором різних видів цукерок). Один учасник із кожної команди витягає зі «скриньки непорозумінь» опис певних ситуацій. Кожна ситуація — це ситуація зародження своєрідного кон­флікту. Знайдіть правильний вихід із ситуації, не спровокувавши конфлікт.

1-ша ситуація. Один учень каже іншому: «Я ніколи не сидітиму з то­бою за однією партою: розляжешся, як слон, а мені незручно писати!». Інший відповідає… (допишіть). Прокоментуйте ситуацію.

2-га ситуація. Іде урок, учні виконують завдання. Раптом один учень починає стукати ручкою по парті. Учитель робить зауваження:

«Сергію, не стукай, будь ласка, по парті, виконуй завдання».

Сергій відповідає: «Чому знову я? Знову крайній! Ви що, бачили?!».

— Яка реакція вчителя на слова Сергія?

— Як би вчинили ви у цій ситуації?

3-тя ситуація. Мама прийшла з роботи і каже доньці: «Скільки можна говорити?! Поприбирай за собою, порозкидала все, неначе смерч пронісся у квартирі! Не дівчина, а нещастя якесь! Кажеш, а їй, як об стіну горох!».

— Яка реакція дівчини?

— Як би вчинили ви на місці мами?

4-та ситуація. Учитель перевіряє домашнє завдання. Дійшла черга і до Олега. Андрій Іванович, перевіряючи роботу учня, сказав: «Та що ж це таке? Цей нездара знову не зробив, як слід, написав у зошиті так, що нічого не розбереш!».

— Яка реакція учня?

— Як би вчинили ви на місці вчителя?

Висновок ведучого: серед звичок, які породжують конфлікти між людь­ми, особливо поширеними є надмірна емоційність, агресивність, вимо­гливість, неувага до потреб та інтересів інших, невміння вислухати інших.

Деструктивний спосіб мислення — розв’язання своїх проблем і кон­фліктів через насильство та агресію. Деструктивно мислити — означає працювати у напрямку самознищення, а не самовдосконалення. Якщо ви прагнете для себе миру і любові, то ваш шлях — це свідомий контроль нега­тивних думок і вчинків.

Вправа «Австралійський дощ»

Мета: зменшення психологічного навантаження учасників.

Ведучий пропонує встати всім учасникам і повторювати рухи:

• в Австралії здійнявся вітер (ведучий потирає долоні);

• починає крапати дощ (плескання долонями по грудях);

• починається справжня злива (плескання по стегнах);

• а ось і град, справжня буря (тупіт ногами);

• краплі падають на землю (клацання пальцями);

• тихий шелест вітру (потирання долонь);

• сонце (руки догори).

Вправа «Ваш настрій і побажання»

Мета: створення позитивного настрою.

Усі учасники беруться за руки і по колу говорять про свої позитивні емоції та висловлюють побажання іншим.

 

ЗАНЯТТЯ 12. Я І ВМІННЯ ДОЛАТИ КОНФЛІКТИ

Ведучий. Сьогодні ми з вами знову зустрілися, щоб зрозуміти і повто­рити, що таке конфлікт, побачити, які є стратегії виходу з конфліктної ситу­ації. На попередньому занятті ми вже почали ознайомлення з цим поняттям, а сьо­годні – продовжимо.

Вправа «Правила роботи у групі»

Вправа «Корабель і вітер»

Мета: налаштування групи на роботу.

Ведучий. Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе на хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Удихніть у себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер голосно видихніть

через рот повітря, нехай вирветься на волю вітер, який підганяє корабель. Да­вайте спробуємо ще раз. Я хочу почути, як шумить вітер!

Вправу можна повторити тричі.

Два горобчики

На дереві спокійно сиділи два горобчики. Один — угорі, а другий — нижче. Через якийсь час один горобчик, який сидів на вершечку, щоб якось розпочати розмову, сказав:

— Яке гарне зелене листячко!

Горобчик, який сидів нижче, зрозумів ці слова як виклик і одразу ж від­повів:

— Чи ти сліпий?! Хіба не бачиш, що воно сіро-біле?

— То ти сліпий! Листя — зелене.

Горобчик знизу, певний, що правда на його боці, зацвірінькав:

— Закладаюся пір’ям мого хвоста, що листя сіро-біле. Ти нічого не ро­зумієш, ти — дурний.

Горобчик, який сидів на вершечку, розсердився і з усієї сили кинувся на свого ворога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору. Горобчик, який злетів із вершечка, здивовано скрикнув:

— Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле! А потім додав:

— А ходи зі мною на вершечок, — і вони разом стрибнули туди.

— Дивись, дивись! Листя справді зелене!

Обговорення. Отже, послухавши притчу, що ми можемо сказати? Не засуджуй нікого, якщо ти не жив його життям. Діти, ми бачимо, як виник кон­флікт, тобто зіткнулися протилежні погляди, думки щодо ситуації. Небезпека конфліктів у тому, що вони супроводжуються різними негативними емоція­ми. Якщо конфлікт не вирішується своєчасно, це може призвести до неврозів, стійкого розладу стосунків між людьми. У конфліктів висока психологічна ціна — розмаїття негативних емоцій, стресів, переживань. Щоб керувати конфліктами, необхідно добре розуміти стратегії виходу з конфліктної ситуації.

Вправа «Розв ’ язати проблему»

Мета: опрацювання конструктивних стратегій виходу з конфліктних ситуацій.

Ведучий ділить учасників на три групи. Перша група — підлітки, друга — «батьки», третя — «вчителі».

Завдання 1. Визначити причини, що породжують конфліктну ситуацію.

Завдання 2. Згадати конфліктну ситуацію і програти її.

Завдання 3. Кожна група обирає одну проблему і пропонує шляхи її вирішення, використовуючи отримані знання.

Обговорення:

— Як ви почувалися під час гри?

— Як почуваєтеся після її завершення?