Цілі і завдання педагогічної практики

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердянський державний педагогічний університет

Факультет освітніх інженерно-педагогічних технологій

 

Кафедра комп’ютерних технологій в управлінні

та навчанні

 

 

ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»

Напрям підготовки: 7.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні (Комп’ютерні технології)

 

Затверджено методичною радою

факультету освітніх

інженерно-педагогічних технологій

(протокол № _ від __ ___ 20__р.)

Декан факультету освітніх

інженерно-педагогічних технологій

 

2012 рік

Програму укладено відповідно до «Методичних рекомендацій по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України» (Лист Міністерства освіти України №), нормативних документів (Закону України «Про вищу освіту», галузевих стандартів: освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми), Положення про проведення педагогічної практики студентів Бердянського державного педагогічного університету, 2013 р.).

Програму з педагогічної практики уклала доцент кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні Кравченко Наталія Володимирівна.

Програму обговорено на засіданні кафедри комп’ютерних технологій в управлінні та навчанні (протокол № _від «__» ________ 20__ року

 

Рецензенти:

·

·

 

 

Завідувач кафедри комп’ютерних

технологій в управлінні та навчанні _________________ В.Г. Хоменко

 

 

Схвалено:

Методичною радою факультету

освітніх інженерно-педагогічних технологій

Голова методичної ради факультету

освітніх інженерно-педагогічних технологій ______________

ВСТУП

Одним з першочергових завдань системи вищої освіти в Україні є формування особистості майбутнього вчителя, який має бути озброєним сучасними науковими знаннями, що складають основу його професійної діяльності, та володіти комплексом необхідних фахових знань. У цілеспрямованому формуванні педагогічної техніки та майстерності виняткова роль належить педагогічній практиці студентів університету, яка є сполучною ланкою між теоретичним навчанням студентів та їх самостійною роботою в навчальних закладах, і передбачає комплексне взаємопов’язане поглиблення і закріплення знань, здобутих при вивченні профільних дисциплін протягом всього терміну навчання. Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Педагогічна практика студентів V курсу проводиться у 1 семестрі навчання і триває 4 тижні. За цей час студент-практикант повинен опанувати всі тонкощі організації навчального, виховного та методичного процесу освітнього закладу.

Базами проходження педагогічної практики студентів-бакалаврів є навчальні заклади І-ІІІ рівнів акредитації, де викладаються відповідні дисципліни напряму підготовки, і здійснюється підготовка фахівців за програмою молодшого спеціаліста та бакалавра.

Керівниками педагогічної практики студентів призначаються досвідченні викладачі фахової кафедри, викладачі-предметники навчальних закладів, які мають достатній досвід педагогічної роботи та досконало володіють методикою викладання дисциплін комп’ютерного спрямування.

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Педагогічна практика студентів університету є важливою сполучною ланкою між теоретичною та практичною підготовкою випускників до безпосередньої самостійної роботи у навчально-виховних закладах. Відповідно до навчального плану ступеневої підготовки фахівця вона організовується на освітньо-кваліфікаційному рівні «Спеціаліст». Мета, завдання, структура, зміст, особливості педагогічної практики визначаються сутністю, функціями діяльності педагогічного працівника відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня.

Головна мета педагогічної практики: формування у студентів системи необхідних педагогічних умінь й навичок, фахових здібностей, особистісно-індивідуального стилю поведінки та діяльності, необхідних для майбутньої професії в оптимально наближених до роботи за фахом умовах. Саме практична діяльність студентів у різноманітних середніх навчально-виховних закладах та установах І–ІІ рівнів акредитації дає їм змогу пізнати та випробувати себе у ролі вчителя, відчути смак цієї роботи, визначити власні

професійні інтереси, переконатися у своїй психологічній готовності до педагогічної діяльності, поглибити психолого-педагогічні знання, збагатити або скоректувати особистісні педагогічні погляди, позиції, сформовані під час навчання в університеті.

Значення педагогічної практики:

- закріплення, поглиблення, критичне осмислення студентами спеціальних психолого-педагогічних знань, застосування їх в організації навчально-виховного процесу, формування особистої позиції як майбутніх учителів;

- вивчення студентами творчого педагогічного досвіду і застосування його в пошуках власних шляхів розв’язання практичних проблем;

- формування у майбутніх учителів індивідуального стилю педагогічної діяльності, власного досвіду активної взаємодії з учнями, організація педагогічно доцільних взаємин, творчого підходу до практичної роботи;

- ознайомлення студентів з інноваційними змінами у сучасній загальноосвітній школі, їх аналіз;

- виховання стійкого інтересу та любові до професії вчителя, потреби в самопізнанні й професійно-педагогічному вдосконаленні;

- формування у студентів інтересу до науково-дослідної роботи та потреби в експериментуванні під час педагогічної практики.

Протягом цієї практики студенти вчаться:

- планувати навчально-пізнавальну, позакласну діяльність учнів з метою стимулювання їх до поступового успіху, набуття позитивного досвіду поведінки;

- аналізувати педагогічні ситуації, способи взаємодії з учнями, їхні вікові, індивідуально-психологічні особливості, переваги і недоліки власної педагогічної діяльності;

- організовувати різноманітні види навчально-пізнавальної, позанавчальної діяльності учнів, формувати у них позитивне ставлення до діяльності, ненав’язливо залучати їх до роботи як рівноправних партнерів;

- сприяти розвитку і вихованню учнів у процесі навчальної та позакласної діяльності шляхом задоволення їхніх потреб та інтересів засобами змісту, методів і форм організації діяльності, створення психологічно-комфортного середовища;

- спілкуватися з учнями як рівноправними партнерами на вербальному і невербальному рівнях;

- відчувати психологічний і фізичний стан особистості учня, виявляти реальнодіючі мотиви його поведінки у конкретній ситуації;

- конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації з метою формування позитивних стосунків з учнями, запобігати розвитку конфліктів у взаємодії з «важкими особами»;

- регулювати власний психічний стан, емоції, дотримуватися педагогічного такту у взаємодії з учнями;

- володіти власним мовленням (голосом, дикцією, інтонацією) для емоційно-вольового впливу на учнів, сприяння їхньому розумінню навчальних і виховних ідей тощо;

- організовувати і регулювати дисципліну в класі шляхом застосування різноманітних методів, форм організації навчальної роботи учнів, емоційно-вольового впливу на їхню поведінку, колективного визначення правил і норм спільної роботи;

- формувати позитивні міжособистісні стосунки учнів, перетворювати клас у колектив учнів;

- здійснювати творчий підхід до розв’язання педагогічних завдань із урахуванням своєрідності педагогічної ситуації, особистості кожного учня, мотивації його поведінки;

- організовувати психолого-педагогічні дослідження для вивчення особливостей учнів, їхньої поведінки, навчально-виховного процесу;

налагоджувати і підтримувати доброзичливі стосунки з батьками учнів, колегами, вчителями, адміністрацією навчального закладу.

Під час проходження педагогічної практики студенти:

- самостійно організовують навчально-пізнавальну діяльність учнів з певних тем чи цілого розділу;

- досконало вивчають навчальну програму з предмета, самостійно планують навчальну роботу на довготривалий період;

організовують систему навчальних занять (п’ять-шість залікових), орієнтуючись на досягнення позитивних якісних змін у розвитку учнів, їхніх знаннях й уміннях, ставленні до навчального предмета;

- застосовують різні типи навчальних занять, методів і форм організації навчання, що спонукають учнів до активної діяльності в позиції суб’єкта;

- самостійно готуються до навчальних занять із застосуванням сучасної додаткової методичної літератури;

- спрямовують кожне навчальне заняття на досягнення завдань розвитку пізнавальних можливостей учнів, виховання у них особистісних рис позитивної мотивації навчання;

- проводять навчальні заняття у різних класах з урахуванням індивідуальних, вікових, статевих особливостей учнів;

- самостійно оцінюють результати навчання учнів із дотриманням необхідних вимог на кожному етапі навчального заняття, висловлюють оцінку діяльності учнів, отримують від них зворотний зв’язок для регулювання навчально-виховного процесу;

- виконують функції класного керівника, самостійно планують і організовують дозвілля, позанавчальне життя учнів відповідно до рівня їхнього розвитку, потреб та інтересів;

- проводять виховний захід;

- самостійно розв’язують конфлікти, продумують взаємодію з «важкими» учнями;

- регулюють дисципліну в класі, уникаючи примусу, застосовуючи безпосередній вплив на поведінку учнів, різноманітні види діяльності відповідно до інтересів учнів, звертаючись до колективно прийнятих правил, норм поведінки у навчальному закладі;

- застосовують різні форми спільної діяльності учнів класу, їхнього міжособистісного спілкування, створюють середовище довіри, поваги для об’єднання учнів у колектив;

- проводять наукові дослідження з метою психолого-педагогічного вивчення рівня розвитку колективу, міжособистісних стосунків учнів;

- організовують індивідуальні дослідження з метою вивчення рівня розвитку учнів, особливостей їхньої навчально-пізнавальної діяльності, їхніх потреб та інтересів, сутності педагогічних явищ, педагогічної діяльності тощо;

- організовують різноманітні додаткові заняття (індивідуальні та групові заняття, консультації та співбесіди);

- беруть участь у роботі методичних об’єднань школи, засідань педагогічної ради;

- організовують взаємодію з батьками учнів.

У процесі проходження педагогічної практики студент-практикант має право:

- обирати базу практики за власним бажанням;

- звертатись з усіх питань, пов’язаних з проходженням практики до керівників практики, вчителя, методиста, адміністрації школи;

- користуватися шкільною бібліотекою, навчальними кабінетами, навчально-методичними посібниками;

- вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі, організації практики, брати участь у конференціях;

- отримувати пояснення про попередню оцінку за педагогічну практику від методистів бази практики та університету;

- звертатися щодо сперечливих питань до керівника практики та декана факультету.

Під час педагогічної практики студент-практикант зобов’язаний:

- проводити свою діяльність згідно з вимогами навчального закладу, правилами внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації, планувати роботу учнів;

- виконувати всі види робіт, передбачених програмою педагогічної практики, ретельно готуватись до кожного уроку й позакласної роботи;

- вести щоденник педагогічної практики, фіксуючи в ньому психолого-педагогічні спостереження, проведені на уроках, під час позакласних заходів, в ході індивідуальної роботи з учнями;

- бути для учнів взірцем інтелекту, професіоналізму, працелюбності, організованості, дисциплінованості, ввічливості, охайності.

Упродовж педагогічної практики студент працює в школі не менше п’яти днів на протягом шести годин.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених університетом. Студенту, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба, перебування на стажуванні за кордоном), вона переноситься на період проходження практики без відриву від занять в університеті.

Студент, який має академічну заборгованість з інших дисциплін за попередній семестр, до проходження практики допускається, академзаборгованість ліквідує у вільний від навчального навантаження у школі час.

Під час педагогічної практики староста групи студентів-практикантів зобов’язаний:

- вести журнал обліку відвідування студентами навчального закладу, проведення навчальної й виховної роботи;

- сповіщати студентів про консультації, інші заходи, про зміни в розкладі;

- виконувати доручення керівників практики.

 

Права керівників педагогічної практики визначаються статутом університету і навчального закладу, а також змістом до методичних рекомендацій.

Факультетський керівник педагогічної практики:

- визначає кращі навчальні заклади для проведення практики;

- розподіляє студентів по групах, закріплює їх за базами практики;

- визначає разом з завідуючими кафедр викладачів кафедр для керівництва практикою;

- готує відповідну документацію й забезпечує нею студентів-практикантів, керівників практики;

- організовує проведення настановчих і підсумкових конференцій за участю керівників практики, працівників навчальних закладів;

- контролює роботу керівників педпрактики;

- підбиває підсумки педагогічної практики.

Груповий керівник практики:

- спільно з керівником навчального закладу (школи) розподіляє студентів по класах, разом з вчителем визначає теми уроків, позакласних заходів;

- спільно з викладачами від навчального закладу допомагає кожному студенту скласти індивідуальний план роботи на весь період практики, визначити обсяг і зміст навчальних, позакласних заходів, зміст роботи з класного керівництва, затверджує цей план;

- забезпечує проведення студентами уроків і позакласних заходів, консультує їх при підготовці до уроків і позакласних занять з предмету, відвідує уроки і позакласні заходи, аналізує і оцінює їх проведення, контролю виконання індивідуальних планів роботи студентів;

- збирає і аналізує документацію, здану студентами, складає звіт за підсумками практики і здає його факультетському керівникові педпрактики;

- бере участь у настановчих і підсумкових конференціях з педагогічної практики, а також у нарадах, які проводяться профільною кафедрою;

- бере участь у проведенні заліку з практики, спільно з викладачами профільної кафедри виставляє загальну оцінку.

Керівник практики від навчального закладу:

- проводить інструктаж практикантів з питань охорони праці та техніки безпеки;

- знайомить прикріплених до нього студентів з планом своєї навчально-виховної роботи, проводить відкриті уроки й позакласні заняття для практикантів та організовує їх обговорення,

- разом з груповим керівником педпрактики планує й розподіляє між студентами теми уроків й позакласних занять з предмета,

- консультує студентів і допомагає їм готуватися до уроків, складати конспект уроків і плани виховної роботи, затверджує ш конспекти й плани, аналізує і оцінює кожен урок або виховний захід, проведений студентом,

- допомагає студенту-практиканту в підготовці до уроку, перевіряє план-конспект уроку, готовність студента до проведення уроку, дозволяє провести урок;

- контролює проходження студентами практики;

- контролює виконання студентами програми практики, підписує звіти студентів;

- дає студенту характеристику і оцінює проведену ним навчально-виховну роботу;

- бере участь у педагогічній раді школи, де обговорюються підсумки педагогічної практики студентів, і, по можливості, підсумкової конференції в університеті.

 

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Під час проходження практики студенти виконують обов’язки вчителя-дублера та помічника класного керівника. Праця студентів на штатних посадах здійснюється без оплати. Під час практики студенти можуть залучатися адміністрацією для надання допомоги базі практики, але характер усієї праці повинен суворо відповідати профілю навчання і по тривалості не заважати виконанню учбових завдань.

Протягом всієї практики студенти повинні чітко виконувати прийняті на базі практики правила охорони праці й протипожежної безпеки з обов'язковим проходженням інструктажу (на кожному місці роботи).